10) Переклади, які виділяються за типом адекватності:

• семантико-стилістично адекватний переклад - семантично повний і точний та стилістично еквівалентний переклад, який відповідає функціонально-стилістичним нормам МП;

• прагматично (функціонально) адекватний переклад - переклад, що правильно передає головну (домінуючу) комунікативну функцію оригіналу;

• дезиративно адекватний переклад - переклад, який повно і вірно відповідає інформаційному запитові споживача, але не обов'язково передає повний зміст і провідну комунікативну функцію оригіналу.

3. Класифікації за жанрово-стилістичним характером текстів

Запропонована типологія перекладу є досить новою і претендує на універсальність підходів, тому що враховує як жанрово-стилістичні особливості, так і виділення форм і видів перекладацької діяльності.

Традиційно ж у теорії перекладу існує дві найпопулярніші класифікації видів перекладу: за характером перекладних текстів і за характером дій перекладача в процесі перекладу.

Відповідно до жанрово-стилістичної класифікації перекладу В.В.Сдобніков, О.В.Петрова, Л.Нелюбін та інші теоретики перекладознавства розрізняють два функціональні види перекладу: художній та інформативний (спеціальний) переклад. Протиставлення художнього перекладу інформативному грунтується на протиставленні художніх текстів спеціальним з позицій основних функцій, які виконують ці тексти. Для художніх текстів основною є художньо-естетична, або поетична функція, а для спеціальних текстів - функція повідомлення, інформування. Художній переклад займає особливе місце в теорії перекладознавства, адже основне його завдання полягає у створенні перекладною мовою твору, здатного мати художньо-естетичний вплив на реципієнта перекладу. Інформативним перекладом називається переклад спеціальних текстів, основна функція яких полягає у повідомленні будь-яких відомостей, а не в художньо-естетичному впливі на читача. До таких текстів належать усі матеріали наукового, ділового, суспільно-політичного, побутового характеру.

Алімов В.В. розглядає види перекладу з погляду функціонального та комунікативного спрямування, тому розрізняє художній, суспільно-політичний і спеціальний. Об'єктом художнього перекладу є художня література. Характерна риса художнього твору - образно-емоційний вплив на читача, який створюється шляхом використання великої кількості різноманітних мовних засобів. Отже, під час перекладу художнього твору з метою збереження образно-емоційного впливу оригіналу на читача перекладач намагається передати всі нюанси форми твору. Тому в цьому випадку на передній план виходить відтворення особливостей форми й змісту ТО (першоджерела).

Об'єктом суспільно-політичного перекладу є суспільно-політичні та публіцистичні тексти, яким властиве пропагандистське чи агітаційне спрямування, а отже, яскраве емоційне забарвлення поряд із досить великою кількістю термінології. Цей вид перекладу має риси як художнього, так і спеціального перекладу.

Об'єктом спеціального перекладу виступають матеріали, які належать до різних сфер людської діяльності, науки і техніки. Особливою рисою цих текстів є надзвичайно точне вираження думки, яке можливе завдяки широкому використанню термінології.

До спеціального перекладу належить: військовий, юридичний, технічний, науковий, медичний, економічний тощо.

Підтримуючи традиційні підходи до виділення і класифікації функціональних стилів мови й мовлення з позицій виокремлення типів перекладу за жанрово-стильовою спрямованістю, розрізняємо переклади публіцистичного, наукового, офіційно-ділового стилю; художній переклад та переклад розмовних текстів.