
- •Управління фінансовою санацією підприємства
- •Тема 1. Фінансова санація підприємства: сутність, економічний зміст, порядок проведення
- •1.1.Фінансова криза на підприємстві: фази, види та фактори виникнення
- •1.2. Економічна сутність санації та випадки, в яких приймається рішення про санацію. Поняття та порядок проведення досудової санації
- •1.2.1. Економічна сутність санації підприємств
- •1.2.2. Випадки, в яких приймається рішення про проведення санації
- •1.2.3.Поняття та порядок проведення досудової санації
- •1.3. Класична модель фінансової санації
- •1.4. Антикризовий фінансовий менеджмент
- •1. Функціональні аспекти антикризового фінансового управління
- •2.Інституційні аспекти антикризового фінансового управління
- •Тема 2. Контролінг : сутність, завдання, методи та роль у санації підприємств
- •2.1. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу
- •2.2. Характеристика методів контролінгу
- •2.2.1.Опитування (анкетування)
- •2.2.2. Факторний аналіз відхилень
- •2.2.3. Свот-аналіз ( аналіз сильних і слабких сторін підприємства)
- •2.2.4. Портфельний аналіз
- •2.2.5. Вартісний аналіз
- •2.2.6. Аналіз точки беззбитковості
- •2.2.7. Нуль-базис- бюджетування (zbb, zero-base-budgeting)
- •2.2.8. Авс (xyz)-аналіз
- •2.2.9. Бенчмаркінг
- •2.3. Система раннього попередження та реагування. Методи прогнозування банкрутства
- •2.3.1.Характеристика системи, завдання, етапи створення
- •2.3.2. Методи прогнозування банкрутства
- •2.3.2.1. Підходи до моделей прогнозування банкрутства
- •2.3.2.2. Моделі прогнозування банкрутства
- •1.1. Система показників Бівера
- •1.2. Ситстема показників Вайбеля
- •2.1. Модель Альтмана
- •2.2. Модель Беермана
- •2.3. Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств
- •2.4. Зміст та розробка плану санації
- •Тема 3. Санаційний аудит
- •3.1. Сутність, мета та характерні риси санаційного аудиту. Санаційна спроможність.
- •3.2. Методи та програма санаційного аудиту
- •3.3. Порядок проведення санаційного аудиту
- •3.3.1. Дослідження наявної санаційної концепції
- •3.3.2. Аналіз виробничо-господарської діяльності
- •3.3.2.1. Дослідження загальної виробничої структури підприємства
- •3.3.2.2. Дослідження рівня технології виробництва
- •3.3.2.3. Дослідження витрат на виробництво
- •3.3.2.4. Дослідження основних фондів та амортизаційних відрахувань. Оцінка майнового стану
- •3.3.2.5. Дослідження показників праці
- •3.3.3. Аудит фінансової сфери підприємства.
- •3.3.3.1. Оцінювання динаміки та структури валюти балансу
- •3.3.3.2. Аудит власного капіталу
- •3.3.3.3. Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності
- •3.3.3.4. Аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості
- •3.3.3.5. Аудит дебіторської заборгованості
- •3.3.3.6. Аудит реальних та фінансових інвестицій (вкладень)
- •3.3.3.7. Аналіз Cash-flow
- •3.3.3.8. Оцінка ділової активності підприємства
- •Показники ринкової активності.
- •3.4. Складання та зміст акту аудиторської перевірки
- •Тема 4. Cанація балансу
- •4.1. Власний капітал, його функції та складові
- •4.2. Збитки підприємства та джерела їх покриття
- •4.3. Економічний зміст санації балансу та призначення санаційного прибутку
- •4.4.Цілі та методи зменшення статутного фонду підприємств
- •4.4.1. Деномінація та конверсія акцій
- •4.4.2. Санація викупом акцій (придбання часток) у власників
- •Тема 5. Фінансові джерела санації підприємства
- •5.1. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств
- •5.1.1 Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
- •5.1.2. Збільшення вхідних грошових потоків
- •5.1.2.1. Збільшення виручки від реалізації
- •5.1.2.2. Реструктуризація активів
- •5.1.3. Зменшення вихідних грошових потоків
- •5.1.3.1. Зниження собівартості продукції
- •5.1.3.2. Згортання інвестицій та зменшення витрат, які не належать до собівартості продукції
- •5.2. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств
- •5.2.1. Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу
- •5.2.1.1. Основні цілі та порядок збільшення статутного фонду
- •5.2.1.2. Методи та джерела збільшення статутного фонду
- •5.2.1.2.1. Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості
- •5.2.1.2.2. Збільшення номінальної вартості корпоративних прав
- •5.2.1.3. Альтернативна санація
- •5.2.2. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •5.2.2.1.Форми реструктуризації заборгованості
- •5.2.2.1.1.Трансформація боргу у власність
- •5.2.2.1.2. Пролонгація та списання заборгованості
- •5.2.2.2. Санаційні кредити
- •5.2.3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •Тема 6. Реструктуризація підприємства
- •6.1.Cутність , форми, види та передумови реструктуризації підприємств
- •6.2. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання)
- •6.3. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення)
- •6.4. Перетворення
- •6.5.Передавальний та розподільний баланси
- •Тема 7. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємств
- •7.1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •7.2. Порядок порушення справи про банкрутство
- •7.3. Підготовче засідання господарського суду
- •7.4. Процедура розпорядження майном боржника. Функції та повноваження розпорядника майна
- •7.5. Попереднє засідання господарського суду
- •7.6. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
- •7.7. Санація боржника на ухвалу господарського суду
- •7.7.1.Винесення ухвали про проведення санації боржника. Функції та повноваження керуючого санацією
- •7.7.2. Продаж в процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу
- •7.7.3. Звіт керуючого санацією
- •7.8. Ліквідаційна процедура
- •7.8.1. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії
- •7.8.2. Ліквідаційна маса
- •7.8.3. Черговість задоволення вимог кредиторів
- •7.8.4. Звіт ліквідатора. Ліквідаційний баланс
- •7.9. Мирова угода
- •7.10. Припинення провадження у справі про банкрутство
- •7.11. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
- •7.12. Методика виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства
- •Тема 8. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності
- •8.1.Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств
- •8.2.Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств
- •8.3.Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств
- •8.4. Особливості банкрутства страховиків
- •8.5.Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів
- •8.6.Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина
- •8.7.Особливості банкрутства селянського (фермерського) господарства
- •8.8. Особливості банкрутства боржника, що ліквідується власником
- •8.9.Особливості банкрутства відсутнього боржника
- •8.10. Особливості провадження санації боржника його керівником
- •8.11. Особливості санації, банкрутства та ліквідації комерційних банків
- •8.11.1. Причини, симптоми та наслідки фінансової кризи банківської установи
- •8.11.2. Санація комерційного банку . Функціонування банку в режимі фінансового оздоровлення
- •8.11.3. Призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком
- •8.11.4. Ліквідація та реорганізація комерційного банку
- •Тема 9. Форми, правила та умови фінансування санації підприємств
- •9.1. Форми фінансової санації
- •9.2. Визначення потреби в капіталі
- •9.2.1. Зміст та види потреби в капіталі
- •9.2.2. Потреба в капіталі для проведення санації підприємства
- •9.2.2.1. Визначення потреби в інвестиційному капіталі
- •9.2.2.2. Визначення потреби в оборотному капіталі
- •9.3. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві
- •9.4. Правила фінансування
- •9.4.1. Золоте правило фінансування
- •9.4.2. Золоте правило балансу
- •9.4.3. Правило вертикальної структури капіталу
- •9.4.4. Ефект фінансового лівериджу
- •Тема 10. Оцінювання вартості майна підприємства
- •10.1. Необхідність, завдання та принципи експертного оцінювання вартості майна підприємства
- •10.2. Порядок оцінювання вартості майна
- •10.3. Методи оцінювання вартості майна
- •10.3.1. Метод балансової вартості
- •10.3.2. Метод ринкової вартості
- •10.3.2.1. Метод витрат
- •10.3.2.2. Метод аналогів
- •10.3.3. Метод капіталізованої вартості
- •10.4. Інвентаризація майна як складова частина оцінки його вартості
- •10.5. Аудиторська перевірка фінансової звітності
- •10.6. Оцінювання вартості підприємства як цілісного майнового комплексу
- •10.7. Оцінювання вартості корпоративних прав
- •10.8. Оцінювання об'єктів нерухомості
- •10. 9. Оцінювання вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств
- •10.10. Звіт про експертне оцінювання вартості майна
- •Тема 11. Державна фінансова підтримка санації підприємств
- •11.1. Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств
- •11.2. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
- •11.2.1. Пряме державне фінансування санації підприємств
- •11.2.2. Непрямі форми державного фінансового сприяння санації підприємств
- •Ключові слова до теми 1:
- •Ключові слова до теми 2:
- •Ключові слова до теми 3:
- •Ключові слова до теми 4:
- •Ключові слова до теми 5:
- •Ключові слова до теми 6:
- •Ключові слова до теми 7:
- •Ключові слова до теми 8:
- •Ключові слова до теми 9:
- •Ключові слова до теми 10:
- •Ключові слова до теми 11:
6.2. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання)
До основних форм реорганізації, результатом яких є укрупнення підприємств, належить злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного, а також їх взаємне поглинання.
Із санаційною метою зазначені форми реорганізації нерідко застосовують, коли підприємство-боржник не в змозі розрахуватися зі своїми боргами і змушене шукати санатора, який погасив би або перейняв на себе заборгованість. Санатор переймає на себе, як правило, не лише зобов'язання зі сплати заборгованості, а й контроль над боржником, який втрачає свій юридичний статус у результаті приєднання, поглинання чи злиття із санатором.
Основні мотиви, які можуть спонукати санатора до реорганізації поглинанням, приєднанням чи злиттям з підприємством, що перебуває у фінансовій кризі:
1. Ефект синергізму. Синергізм — це умова, за якої загальний результат є більшим від суми часток. Коли йдеться про реорганізацію,спрямовану на використання ефекту синергізму, вартість підприємства в її результаті перевищує сумарну вартість окремих підприємств до реорганізації. Ефект синергізму виникає завдяки дії таких чинників:
а) економія на витратах, яка виявляється зі зростанням масштабів виробництва;
б) економія фінансових ресурсів;
в) збільшення влади на ринку.
2. Прагнення заволодіти ліцензіями, патентами, ноу-хау, які є в розпорядженні підприємства, що перебуває в кризі.
3. Отримання надійного постачальника факторів виробництва .
4. Податкові переваги. Прибуткова фірма може придбати компанію, яка має від'ємний об'єкт оподаткування та отримати економію на податкових платежах.
5. Придбання активів за ціною, нижчою за вартість їх заміщення, передача технологічних і управлінських знань та навичок тощо.
6. Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ризиків.
7. Попередження захоплення компанії великими корпоративними “хижаками” та збереження контролю над підприємством.
Розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та вертикальне.
Горизонтальне злиття — це об'єднання двох фірм, які виробляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги.
Вертикальне злиття — це злиття одного підприємства з його постачальником сировини чи споживачем продукції.
Злиття кількох підприємств в одне. Така форма санаційної реорганізації, як злиття, означає об'єднання підприємства (або кількох підприємств), яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансове стійким підприємством (кількома підприємствами). У разі злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. Бухгалтерські баланси підприємств консолідуються. Під час такої реорганізації активи і пасиви підприємств, що реорганізуються, у повному обсязі передаються підприємству-правонаступнику; підприємства, які злилися, припиняють господарську діяльність і втрачають свій юридичний статус.
Лише за наявності в засновницьких документах нової зареєстрованої особи положень про правонаступництво уможливлюється оперативне зняття підприємств-попередників з обліку контролюючих органів та вилучення з державного реєстру.
Основним документом, який визначає права та обов'язки сторін у процесі реорганізації, має забезпечувати оперативне її здійснення, а також безперебійну роботу відповідних підприємств, є угода про умови проведення реорганізації.
Реорганізація приєднанням. Приєднання — це спосіб корпоративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов'язків однієї або кількох юридичних осіб — правопопередників до іншої юридичної особи — правонаступника. В результаті такої реструктуризації підприємства, що приєднуються , вилучаються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус.
Реорганізація приєднанням має певні особливості, зумовлені тим, що в результаті приєднання нова юридична особа не створюється, а лише вносяться зміни до засновницьких документів правонаступника. Ці зміни можуть бути пов'язані зі збільшенням статутного фонду підприємства, до якого здійснюється приєднання, зміною складу його засновників чи організаційно-правової форми.
Принципова різниця між злиттям та приєднанням полягає в тому, що в першому випадку всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі підприємства, яке створюється, а в другому — на балансі підприємства, що вже функціонує на момент прийняття рішення про приєднання.
Поглинання. Ця форма реорганізації полягає в придбанні корпоративних прав фінансово-неспроможного підприємства підприємством-санатором. Реорганізацію поглинанням слід відрізняти від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що розглядається як один із методів санації підприємства в процесі провадження справи про банкрутство. В останньому разі йдеться про викуп майна підприємства, а в разі поглинання — про придбання корпоративних прав. Поглинуте підприємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати дочірнім підприємством санатора, або бути приєднаним до підприємства-санатора і стати його структурним підрозділом, втративши при цьому юридичний статус. Майнові права та зобов'язання боржника переходять до правонаступника.