Лабораторна робота №2 Колірна корекція зображень засобами Photoshop
Мета роботи: Ознайомлення з основними інструментами Photoshop для колірної корекції зображення.
Обладнання і програмне забезпечення: Photoshop cs2, процесор Intel Pentium 4, Microsoft Windows XP з пакетом Service Pack 3, 1 Гб ОЗУ, монітор з 1024x768 (рекомендується 1280x800), відеокарта з підтримкою OpenGL 2.0, і 16-розрядних кольорів, 256 Мб відеопам’яті.
Завдання роботи:
Здійснити корекцію зображення використовуючи команду Variations. Ознайомитись теоретично та практично з основними можливостями команди Variations.
Здійснити корекцію запропонованого викладачем зображення використовуючи команди Color Balance і Hue/Saturation. Ознайомитись теоретично та практично з основними можливостями команд Color Balance і Hue/Saturation.
Здійснити корекцію запропонованого викладачем зображення використовуючи команду AUTO COLOR CORRECTION . Ознайомитись теоретично та практично з основними можливостями команди AUTO COLOR CORRECTION.
Здійснити корекцію запропонованого викладачем зображення використовуючи інструмент EYEDROPPER . Ознайомитись теоретично та практично з основними можливостями інструмента EYEDROPPER .
Здійснити корекцію запропонованого викладачем зображення використовуючи інструмент Set Gray Point. Ознайомитись теоретично та практично з основними можливостями інструмента Set Gray Point .
Здійснити корекцію запропонованого викладачем зображення використовуючи фільтр Photo Filter. Ознайомитись теоретично та практично з основними можливостями фільтра Photo Filter.
Здійснити зміну кольорів у зображенні запропонованому викладачем використовуючи інструменти Photoshop.
Теоретична частина
Однією з найважливіших проблем в поліграфії є проблема достовірного перенесення кольорів на всіх етапах роботи з кольоровими зображеннями. Основне завдання, яке вирішують поліграфічні технології – це високоякісний друк кольорових зображень максимально наближених по відтворенню кольорів до оригіналу. Досконалості немає межі, особливо коли це стосується сприйняття кольору.
Велику кількість оригіналів, що поступають в поліграфічне виробництво, складають саме багатоколірні оригінали. Кольорові оригінали – це кольорові зображення на площині (фотографії, малюнки, слайди, графіка, зокрема, і комп'ютерна). Вони грають особливу роль в структурі будь-якого видання, особливо у виданнях, що несуть окрім інформаційної і естетичної, також і емоційне навантаження, наприклад, в рекламних або художніх виданнях. Для їх репродукції необхідно провести спеціальні перетворення, що забезпечують можливість їх поліграфічного відтворення, головними з яких є кольороділення і растрування (для тонових оригіналів). Всі ці перетворення призводять до спотворень, які позначаються на градаційних, колірних і інших властивостях результуючого зображення.
В межах даної лабораторної роботи нас цікавитимуть тільки колірні спотворення. Головним чином ці спотворення пов'язані з кольороділенням і називаються кольороподільними. Їх прийнято розділяти на дві групи:
Спотворення, що спричинені наявністю у фарб додаткових «шкідливих» спектральних поглинань у виділеній частині спектру.
спотворення, що пов’язані з неповним, недостатнім поглинанням у виділеній частині спектру.
неточна передача градації на кольороподілених зображень.
обмежений колірний обхват поліграфічного відтворення.
Оскільки колірні спотворення зазвичай визначаються сукупністю кольороподільних і градаційних спотворень, то в загальному випадку, одночасно застосовується і градаційна, і кольороподільна корекції. Метою градаційної корекції є зміна градієнтів кольороподілених зображень для забезпечення їх балансу, а кольороподільної – усунення спотворень, що виникають через недосконалість фарб і світлофільтрів.
Широке впровадження комп'ютерної техніки в технологічні процеси поліграфічного виробництва, особливо в додрукарські, призвело практично до повної відмови від систем повноформатної обробки. На даний час кольорокоректування виконується за допомогою комп'ютерної техніки. Сучасні засоби програмного забезпечення для обробки образотворчої інформації, що призначені для поліграфічної репродукції усувають основні недоліки кольороділення. Крім того програмні засоби дозволяють вирішувати завдання загального і локального освітлення або затемнення, зміни контрасту зображення, регулювання балансу кольорів по нейтральних тонах, що мають колірне зміщення, зміни насиченості, колірного тону і навіть завдання повної заміни кольору.
Основні колірні моделі.
В результаті дії на око потоків електромагнітного випромінювання з діапазону довжин хвиль, в якому це випромінювання сприймається оком (видимий діапазон - довжин хвиль від 380 до 760 нм) виникає колірне відчуття. Різні колірні відчуття викликають різнозабарвлені предмети, їх різноосвітлені ділянки, а також джерела світла і створюване ними освітлення. У загальному випадку колір предмету обумовлений наступними чинниками: його забарвленням і властивостями його поверхні; оптичними властивостями джерел світла і середовища, через яке світло розповсюджується; властивостями зорового аналізатора і особливостями ще недостатньо вивченого психофізіологічного процесу переробки зорових вражень в мозкових центрах.
При якісному опису кольору використовують три його суб'єктивних атрибути: колірний тон, насиченість і світність. Найбільш важливим атрибутом кольору є колірний тон ("відтінок кольору") - асоціюється в людській свідомості з обумовленістю забарвлення предмету певним типом пігменту, фарби, фарбника. Насиченість характеризує ступінь, рівень, силу прояву колірного тону. Цей атрибут в людській свідомості пов'язаний з кількістю (концентрацією) пігменту, фарби, фарбника. Сірі тони називаються ахроматичними (безбарвними) і вважають, що вони не мають насиченості і розрізняються лише світністю. Світність свідомість зазвичай пов'язує з кількістю чорного або білого пігменту, рідше - з освітленістю.
Колірний простір – графічне представлення размірностей кольору. Будь-який колір або кольорове зображення може бути закодоване за допомогою 3-х основних моделей: RGB, CMYK і Lab. Кольорокорекція в різних колірних моделях має свої специфічні особливості, тому спочатку роглянемо трохи теорії про самі колірні простори. Вона допоможе зрозуміти цю специфіку.