Практичне заняття №7
Тема: Запобігання рогоутворення у телят та обезрожування ВРХ.
План: 1. Хімічний спосіб запобігання росту рогів у телят.
2. Термічний спосіб запобігання росту рогів у телят.
3. Кривавий спосіб запобігання росту рогів у телят.
4. Ампутація рога у ВРХ.
Мета: Вивчити способи запобігання росту рогів у телят.
Способи запобігання росту рогів у телят. Хімічний спосіб. Концентровані розчини лугів, кислот або інших хімічних засобів втирають у роговий відросток або ін’єкують у тканини біля його основи. При цьому треба бути обережними, бо такі обробки можуть бути небезпечними для ветеринарних працівників і тварин (можливі опіки з утворенням виразок). Щоб запобігти надмірним опікам шкіри тварини і полегшити роботу, застосовують гумовий обмежник. Роблять його з шматка гуми розміром 20х8 см від автомобільної камери. Вздовж цієї пластинки на однаковій відстані вирізують три овальних отвори розміром 1,8х2 см, 2х2,2 см, 2,2х2,8 см. Після вистригання волосся на роговий відросток накладають гумовий обмежник відповідним за розміром отвором і втирають хімічну речовину.
Щоб запобігти рогоутворення у телят, застосовують такі хімічні засоби.
1. Їдкий калій або їдкий натрій використовують у вигляді розчинів або олівців. Концентровані розчини лугу обережно .втирають у роговий зачаток і в шкіру основи рога (на ширину 2—3 мм) протягом 1—1,5 хв. При використанні олівців роговий відросток попередньо змочують водою. Для ефективнішої дії хімічних речовин вершину рога зрізують ножицями, а шкіру біля основи рога .скарифікують металевою щіткою.
Їдкі луги досить ефективно втирати телятам 3—15-денного віку. Проте цей захід має недоліки, оскільки після втирання їдких лугів тварини неспокійні. Крім того, телят треба ізолювати від корів, щоб запобігти опікам вимені та інших місць на тілі тварин.
2. Сірчана кислота в суміші з хромовокислим калієм (співвідношення 10:1), він глибоко проникає в тканини, не викликає сильної больової реакції; струп утворюється сухий і повільно відривається.
3. У роговий зачаток ін’єкують 4 мл 200/о-ного розчину саліцилату натрію. Слід мати на увазі, що введення розчину болюче, а змертвіння тканин, що настає, супроводиться неспокоєм тварини протягом кількох діб. Спосіб рекомендовано для обезрожування телят віком до 20 днів.
4. Для запобігання росту рогів у телят 7-8 денного віку рекомендують в ділянці всієї товщі рогового горбка інфільтрувати 8-10 мл спирт-новокаїнового розчину(2,0 г новокаїну,20 мл дистильованої води,80 мл винного спирту). 5. З цією метою ін'єкують телятам з 3-до15денного віку під шкіру навколо основи рогового горбка 5-10%-й розчин кальцію хлориду.
Термічний спосіб. Щоб запобігти рогоутворення в телят до місячного віку, можна користуватись розжареним металом, припікаючи ним рогові горбки. Для цього використовують, електропаяльник, розжарений шматок заліза.Найкращими віковими групами для термічного способу запобігання рогоутворення є 5-10-денні телята. Для обробки телят у цьому віці потрібні найменша експозиція і площа припікання, а опік, який виникає при цьому, вони переносять порівняно легко. Перед припіканням коротко вистригають волосся навколо рогових горбків, потім, тримаючи теля за вухо і носову перегородку, приступають до припікання. Для цього розпечений до світло-червоного кольору термокаутер прикладають до рогового горбка кілька разів до утворення на місці припікання чорного сухого струпа, що міцно тримається. Експозиція припікання приблизно 20—30 с для одного рогового горбка. Струп відпадає через 3—4 тижні.
Кривавий спосіб - застосовують у телят 15-2О денного віку.
Перед операцією коротко вистригають волосся навколо зачаткових горбків рога, шкіру протирають йодованим спиртом, анестезують нерви рога. Після цього на роговий горбок надівають трепан з зовнішнім діаметром 2,5 см або стальну трубку, один кінець якої загострений, а другий з рукояткою. Швидким поворотом інструмента навколо його поздовжньої осі розрізують прилеглу до відростка ділянку шкіри. Коли інструмент досягне кістки черепа, трубку (трепан) нахиляють на 90° і підрізують основу рога. Рану змазують 50/о-ним спиртовим розчином йоду. Кровотеча звичайно припиняється через 4-—5 хв. Рана загоюється протягом 3—5 днів без ускладнень.У телят старшого віку рогові відростки іноді видаляють спеціальними ножицями-щипцями або різаками.
Ампутація рога у ВРХ. Тварину фіксують у стоячому положенні. Навколо рога на 7—10 см видаляють волосся, операційне поле змазують 50/о-ним спиртовим розчином йоду. Для знеболювання нерва рога на середині відстані між основою рога і заднім краєм орбіти, безпосередньо по краю зовнішнього гребеня лобової кістки, проколюють шкіру короткою ін’єкційною голкою, спрямовуючи її вниз і всередину на глибину, 1,5 см до упору в кістку, і вводять 10 мл 30/о-ного розчину новокаїну. Анестезія настає через 5—10 хв.Після знеболювання і підготовки операційного поля роблять два розрізи на шкірі, починаючи кожен від основи рога. Перший розріз, завдовжки 5—7 см, ведуть по зовнішньому лобовому гребеню в оральному напрямі; другий, завдовжки 5—6 см, — по потиличному гребеню. Розширюючи гачками або хірургічними пінцетами краї першої рани, знаходять і лігатують артерію рога. Потім обидва розрізи сполучають коловим розрізом. його ведуть навколо основи рога по межі волосистої шкіри. Шкіру відокремлюють на 3—5 см по лобовій поверхні і на 5—6 см в напрямі до потилиці. Клапті шкіри відвертають у боки і тримають пінцетом. Потім дротяною, листовою або дуговою пилкою спилюють роговий відросток спереду назад, не залишаючи кісткового виступу. Після цього ранустаранно очищають від кісткової тирси і згустків крові, зближують шкірні клапті і накладають по кінцях розрізів вузлові, а в центрі на рівні колишнього рога — петлеподібні шви. На закінчення на рану накладають лігатурну або клейову пов’язку. Шви знімають на десятий день.
Перелік контрольних питань.
Які способи запобігання росту рогів знаєте?
Охарактеризуйте термічний та хімічний спосіб запобігання росту рогів у телят?
Як проводиться кривавий спосіб обезрожування телят?
Як проводять ампутацію рога у ВРХ?
Тема: Техніка накладання бинтових пов’язок.
План: 1. Загальні правила накладання бинтових пов’язок.
А) Накладання циркулярної пов’язки.
Б) Накладання спіральної пов’язки.
В) Накладання повзучої пов’язки.
Г) Накладання восьмиподібної пов’язки.
Д) Накладання пов’язки на роги.
Ж) Накладання пов’язки на хвіст.
З) Накладання пов’язки на копито.
2. Накладання лігатурних повязок.
Мета: Ознайомитись з методами накладання бинтових і лігатурних пов’язок .
Загальні правила накладання пов’язок. При накладанні пов’язки потрібно в праву руку брати головку бинта, а вільний кінець його – в ліву. Спинка бинта повинна бути повернена до поверхні, а його головка назовні від ділянки, яку бинтують. Після першого туру бинта початкову його частину завертають на перший тур і закріплюють у такому положенні другим туром бинта. Бинтують зліва направо. На протилежному боці ділянки, яку бинтують, головку бинта перекладають з правої руки в ліву і бинт розгортають у протилежному напрямі, тобто з права наліво. Після накладання пов’язки кінець бинта розрізують ножицями поздовж і зав’язують вузлом. Початок і кінець пов’язки розміщують на боці, протилежному місці ушкодження.
Бинтову пов’язку слід накладати щільно, але не туго, щоб вона не перешкоджала крово – і лімфообігу, рівномірно пролягала, не сповзала і не заважала рухам тварини. Бинтують орган або частину тіла у такому положенні, в якому вони повинні залишатися після накладання пов’язки.
Накладання циркулярної пов’язки. Циркулярну пов’язку накладають у вигляді кількох колових турів бинта, що повністю покривають один одного. Ширина пов’язки не перевищує ширини бинта. Ці пов’язки застосовують для захисту невеликих ушкоджених ділянок, а також тих, що наближаються за формою до циліндричних. Крім того, циркулярними турами бинта починають і кінчають всі інші види пов’язок.
Накладання спіральної пов’язки. Пов’язку починають знизу двома, трьома циркулярними турами; кожний наступний оборот ведуть косо вгору, покриваючи ним наполовину або одну третину попередню. Останній тур роблять циркулярним і закінчують вузлом Спіральну пов’язку застосовують на нижніх ділянках кінцівок, що мають циліндричну або близьку до неї форму.
Накладання спіральної пов’язки з перегинами – відрізняється від попередньої тим, що на місцях нещільного прилягання бинта роблять перегини, які повторюють на кожному турі і по можливості по одній вертикальній лінії. Накладають її на ділянки тіла, що мають конусоподібну форму.
Повзуча пов’язка – накладається для фіксації перев’язного матеріалу. Тури повзучої пов’язки йдуть гвинтоподібно знизу вгору, кожний наступний оборот повинен бути віддалений від попереднього на ширину бинта.
Восьмиподібна пов’язка – накладається на путовому та копитному суглобах і рогах жуйних. Бинтувати починають нижче від суглоба циркулярними турами, після закріплення яких бинт ведуть зліва направо і косо вгору, вище від суглоба роблять циркулярний тур, а потім спрямовують бинт косо вниз, справа наліво. Тут знову роблять коловий тур і далі ведуть бинт косо вгору і т.д. Кожний новий косий тур повинен на дві третини прикривати попередній.
Пов’язки на роги – біля основи здорового рога роблять 2-3 циркулярних тури бинта. Від нього бинт ведуть до хворого рога, попередньо покритого марлевою серветкою, і біля основи його також накладають кілька циркулярних турів. Після цього бинтують хворий ріг від його основи до вершини і навпаки за типом спіральної пов’язки з перегинами. Пов’язку закінчують кількома циркулярними турами на здоровому розі.
Пов’язка на хвіст – хвіст бинтують від репиці до периферії, накладаючи біля кореня хвоста 2-3 тури циркулярної пов’язки, а потім – спіральну пов’язку з кожним оборотом прибинтовують пасмо волосся, складене петлею і запобігають зміщенню пов’язки. Волосся на кінці хвоста складають удвоє петлею і закріплюють кінцем бинта. До цієї петлі прикріплюють бинт або м’яку мотузу, за допомогою яких хвіст фіксують до шиї коня. Пов’язки на хвіст застосовують не тільки при його пораненні, а й щоб запобігти забрудненню кастрацій них ран та інших ран в ділянці промежини, крупа та стегна.
Пов’язка на копито – накладають на піднятій кінцівці, починаючи циркулярним туром навколо вінчика. При цьому у п’ятковій частині вінчика початковий кінець бинта завдовжки 20-25 см залишають вільним для фіксації всіх наступних турів. Від вінчика бинт ведуть через рогову стінку на підошву, а потім до вільного кінця бинта обводять навколо початкового, залишеного вільним, кінцем бинта, після чого спрямовують у протилежному напрямі через підошву і рогову стінку до вінчика, прикриваючи при цьому на половину попередній тур. Накладають пов’язку доти, поки повністю не закриють копито кількома шарами бинта. Пов’язку закінчують зв”язують кінців бинта. Підошовну поверхню пов’язки змазують дьогтем - це запобігає вбиранню в неї вологи. Лiгатурнi пов’язки. Цi види пов’язок застосовують для захисту ран, що закритi глухим швом. Лiгатурну пов’язку за Медведєвим застосовують на рани, зашитi швами з валиками. Пiсля укрiплення валикiв на одному боцi кiнцi Їх лiгатур залишають вiльними а на валики протилежного боку лiгатури прив’язують додатково. На рану (мiж валиками кладуть марлеву серветку, складену в 4 — 6 шарiв, i фiксуют й лiгатурами .Лiгатурну пов’язку за Гірголавою накладають на рани,зашиті вузловим швом. Пiсля зав’язування швiв частину ниток обрiзують, а тими, що за лишилися (кiлькiстьїх залежить вiд довжини рани), закрiплюють на ранi марлевий валик
Перелік контрольних питань.
Як накладається циркулярна пов'язка?
Як накладається восьмиподібна пов'язка?
Як накладається пов'язка на хвіст?
Як накладається пов'язка на ріг?
5. Як накладається лігатурна пов'язка?
Використана література:
О.Ф.Петренко,В.Б.Борисевич,В.Т.Міщишин,М.І.Примак”Хірургія ветеринарної медицини”Київ”Вища освіта”2005рік.
І.І.Магда,В.М.Власенко”Практикум по оперативній хірургії”Київ”Вища школа”1993рік.
І.І.Магда”Оперативна хірургія тварин з основами топографічної анатомії і анестезіології”Київ”Вища школа”1995рік.
О.К.Кузнєцов”Ветеринарна хірургія,офтальмологія і ортопедія”Київ”Вища школа”1979рік.
В.Б.Борисевич,М.О.Терес,В.Т.Салістий”Хірургія ,офтальмологія і ортопедія”Київ”Вища школа”1998рік.
В.А.Лукьяновский”Практикум по хирургии,офтальмологии”Москва В.О.”Агропромиздат”1988год.
В.М.Власенко,Л.А.Тихонюк”Хірургія в конярстві”Київ”Урожай”1995рік.
В.К.Чубарь”Оперативная хирургия домашних животных”Москва”Государственное изд.с/х литературы”1951год.
В.Б.Борисевич,В.Ф.Галат та ін.”Хвороби собак і кішок”Київ”урожай”1996рік.