Практичне заняття 3

Тема: Відпрацювання техніки фіксації тварин.

План: 1. Фіксація тварин в стоячому положенні.

2. Фіксація тварин в лежачому положенні.

Мета: Навчити студентів фіксувати тварин в стоячому та лежачому положенні.

Фіксація тварин в стоячому положенні.

В елику рогату худобу фіксують для того щоб уникнути травм рогами. Для цього її фіксують за роги руками, вірьовкою, яку можна прив’язувати до стовпа, та ін. Для більш надійної фіксації голови здавлюють носову перегородку великим і вказівним пальцями руки: однією рукою захоплюють ріг, а другого здавлюють носову перегородку. Більш надійно здавлювати носову перегородку спеціальними щипцями

Бугаям-плідникам в носову перегородку вставляють носове кільце (складається з шарнірно з’єднаних між собою двох напівкілець). Загостреною частиною одного з напівкілець проколюють носову перегородку спеціальними щипцями або троакаром. Після цього дві половини кільця з’єднують штифтом. Прокол носової перегородки здійснюють в нижній без хрящовій частині так, щоб кільце виступало на одну третину своєї величини і не заважало поїданню корму.

Грудну кінцівку фіксують за допомогою мотузчаної петлі, яку накладають на п’ясток; кінцівку відривають від землі і утримують за мотузку; щоб полегшити фіксацію, мотузку перекидають через холку тварини (помічник стоїть з протилежного боку).

Тазові кінцівки фіксують мотузчаною петлею, накладеною вище від заплеснових суглобів. Для фіксації тазової кінцівки в піднятому положенні застосовують міцну палицю завдовжки близько І м та мотузчану петлю. Останню накладають на гомілку, закручують палицею, здавлюючи п’ятковий сухожилок, так щоб палиця була на передній поверхні кінцівки. Два помічники беруть за обидва кінці палиці і піднімають кінцівку вгору та назад. Такий спосіб фіксації з додатковим накладанням носових щипців застосовують при розчищанні копитець в стійлі . Більш надійно тварину можна зафіксувати в спеціальних фіксаційних станках, які обладнані ярмом для укріплення голови.

При фіксації коня в стоячому положенні застосовують закрутку на верхню губу, яку накладають на 15—20 хв. Після цього губу масажують, щоб запобігти її некрозу. Грудну кінцівку коня фіксують руками або вірьовочною петлею, як це роблять у великої рогатої худоби. Щоб підняти грудну кінцівку, стають збоку обличчям до крупа. Упираючись однією рукою в плечовий суглоб, примушують коня перенести опору на протилежну кінцівку. Другою рукою захоплюють кінцівку за путову ділянку і, загинаючи її в зап’ястному суглобі, відривають від землі. У непокірливих тварин застосовують мотузчану петлю, перекидаючи кінець мотузки через холку.

Тазову кінцівку піднімають, стоячи збоку від крупа, спиною до голови коня. Однією рукою упираються в маклак, змушуючи тварину перенести масу тіла на протилежну кінцівку. Другу руку опускають униз до зовнішній поверхні стегна, гомілки, плесна і захвачують путову ділянку, яку піднімають і відтягують назад. Тазову кінцівку тримають на стегні. У непокірливих коней тазову кінцівку фіксують за допомогою мотузки, яку у вигляді петлі прикріпляють до хвоста. Піднімають кінцівку і мотузкою фіксують путо (краще її пропускати через кільце путового ременя). Вільні кінці мотузки використовують як розтяжки, якими утримують тазову кінцівку у піднятому стані. При ректальному дослідженні, операціях на піхві і в ділянці промежини обидві тазові кінцівки фіксують путовими ременями, до кілець яких прив’язують довгі мотузки. Вільними кінцями мотузки охоплюють передпліччя та груди тварини, після чого їх зав’язують.

При фіксації свиней у стоячому положенні їх за вуха і хвіст піднімають догори , а також накладають петлю на верхню щелепу позаду ікол. Можна користуватись вузьким станком або залізною кліткою з розсувними стінками.

Собаці, якого фіксують у стоячому положенні, надівають намордник або бинтують щелепи і кінці бинта зав’язують за вухами. Крім того, можна користуватись пристосуванням з двох дощок з отвором для шиї, який не пропускає голову тварини. Верхня дошка рухається у пазках.

Фіксація тварин у лежачому положенні.

Повалення великої рогатої худоби та фіксацію її в лежачому положенні за способом Гесса здійснюють за допомогою довгої мотузки, яку одним кінцем закріплюють за роги, а другим позаду грудних та попереду тазових кінцівок охоплюють груди та живіт тварини петлями, які легко затягуються і здавлюють тіло тварини мотузку накладають з протилежного боку, на який хочуть повалити тварину. При натягненні мотузки тварина плавно лягає. Голову тварини притискують до землі при максимально розігнутій шиї. Повалення виконують три чоловіки: один тримає за голову, два натягують вірьовку. Після повалення тварини зв"язують кінцівки.

Кавказький спосіб - одну мотузку у вигляді петлі зав’язують навколо живота тварини так, щоб з боку повалення вона лежала позаду маклака. Другу мотузку одним кінцем зав’язують за роги і у вигляді петлі охоплюють лицеву частину голови тварини. Підтягуючи голову до лопатки, довгий кінець мотузки протягують через петлю на животі і, перекинувши через поперек, тягнуть донизу. Тварина лягає. Повалення здійснює одна людина

Італійський спосіб – для цього беруть довгу мотузку середньою частиною накладають на шию, обидва кінці пропускають між грудними кінцівками, кінці перехрещують на попереку і проводять униз між тазовими кінцівками. Коли обидва кінці вірьовки натягують, тварина лягає.

При кастрації бугайців у лежачому положенні, після повалення, на путову ділянку верхньої тазової кінцівки накладають мотузку, яку перекидають через холку тварини і пропускають попід шиєю. Кінець мотузки тримає один чоловік. Три інші кінцівки зв’язують разом.

Російський спосіб повалу коней. Для цього потрібно мати повальний ремінь (повал) з кільцем на кінці. Після сплутування грудних кінцівок кінець повалу пропускають через кільце, формуючи петлю, яку надівають на шию тварині (є повали з готовою петлею). Кільце розташовують в ділянці ліктя на боці, протилежному тому, на який збираються повалити тварину; повал у вигляді петлі закріплюють навколо грудей. Після цього знову формують петлю, яку проводять під путовим суглобом тазової кінцівки на боці повалення. Кінець повалу пропускають через кільце і кладуть на поперек тварині. Підтягують тазову кінцівку до живота і натягненням повального ременя здійснюють повалення. Голову тварини відразу притискують до землі при максимально розігнутій шиї. Після цього нижню тазову кінцівку звільняють від петлі повалу; останню накладають на іншу тазову кінцівку, підтягують її до кільця і закріплюють у такому положенні. Всі її суглоби повинні бути зігнуті. Щоб попередити розпрямлення кінцівки, кінець повалу петлеподібно проводять навколо заплеснового суглоба, охоплюючи гомілку та плесно. Тазову кінцівку, яка розташована знизу, за допомогою вірьовки протягують між сплутаними грудними кінцівками.

При фіксації коня у спинному положенні зв’язують чотири кінцівки разом і підтягують їх догори за допомогою гака або блока у стелі. Фіксацію коня у спинному положенні можна здійснити між паками спресованого сіна чи соломи.

Для фіксації у лежачому положенні невеликих свиней беруть за вуха і кін­цівки, відривають від землі (підлоги) і кладуть набік або на спину. У лежачому положенні тварин розміщують на операційному столі або в кориті. На операційному столі Никифорова або господарській драбині свиней фіксують на лівому боці під кутом 45-60^о головою донизу.

Перелік контрольних питань.

1. Як фіксують тварин в стоячому положенні?

2. Як проводять повал різних видів тварин?

3. Як проводять фіксацію тварин в лежачому положенні?