Семінарське заняття №1 Медичні аспекти догляду й лікування віл-інфікованих дітей

Мета: виявити медико-соціальні особливості роботи з ВІЛ-інфікованими дітьми та їх сім’ями.

Професійна спрямованість: допомогти студентам в усвідомленні значення медико-соціального характеру ВІЛ.

Основні терміни та поняття: ВІЛ, СНІД, група ризику, ретровірус, епідемія, інфекція, етіологія, патогенез, профілактика, паліативна допомога.

ПЛАН:

1. Етіологія та патогенез ВІЛ-інфекції.

2. Стадії розвитку ВІЛ.

3. Групи ризику інфікування ВІЛ.

4. Аналіз ситуації захворюваності на ВІЛ/СНІД в Україні.

5. Шляхи передачі ВІЛ та умови, що їх визначають.

6. Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини.

7. Прояви ВІЛ-інфекції у дітей. Діагностика ВІЛ-інфекції у дітей.

8. Медичний нагляд та тривалий догляд за ВІЛ-інфікованими дітьми.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацювати тему за вказаними питаннями.

2. Записати визначення основних понять.

Опрацювати тему, відповівши на тестові завдання:

1. Період, коли за наявності вірусу ВІЛ у крові діагностика ще не можлива, однак людина може інфікувати інших; період від моменту інфікування ВІЛ до можливості його діагностування через достатню кількість антитіл:

а) «період вікна»;

б) «період дверей»;

в) «період життя»;

г) «період відсутності».

2. ВІЛ-позитивною може вважатися людина, яка отримала позитивний результат тесту на ВІЛ:

а) один раз;

б) двічі;

в) більше 5-ти раз;

г) щомісяця.

3. Лікарняні засоби, які безпосередньо впливають на ВІЛ:

а) альтернативна терапія;

б) антиретровірусні препарати;

в) лікування хвороб, що супроводжують слабку імунну систему;

г) лікування ризику передачі вірусу.

4. Цілісна діяльність, командна взаємодія щодо систематичного дослідження психолого-педагогічного статусу дитини та створення відповідних соціально-психологічних умов для розвитку особистості учнів та їх успішного навчання – це:

а) психолого-педагогічний супровід;

б) соціальний супровід;

в) абілітація;

г) реабілітація.

5. Лікування, спрямоване на контролювання симптомів та укріплення імунної системи ВІЛ-інфікованого як додатковий засіб:

а) альтернативна терапія;

б) антиретровірусні препарати;

в) лікування хвороб, що супроводжують слабку імунну систему;

г) лікування ризику передачі вірусу.

6. Вірусне навантаження (кількість вірусу у крові) ВІЛ-інфікований повинен тестувати:

а) кожний день;

б) кожні 2 місяці;

в) кожні 6 місяців;

г) кожний рік.

7. Період, коли за наявності вірусу ВІЛ у крові діагностика ще не можлива, однак людина може інфікувати інших; період від моменту інфікування ВІЛ до можливості його діагностування через достатню кількість антитіл:

а) «період вікна»;

б) «період дверей»;

в) «період життя»;

г) «період відсутності».

8. ВІЛ-позитивною може вважатися людина, яка отримала позитивний результат тесту на ВІЛ:

а) один раз;

б) двічі;

в) більше 5-ти раз;

г) щомісяця.

9. Лікування, яке дозволяє попередити або вилікувати інфекції,що супроводжують ВІЛ/СНІД:

а) альтернативна терапія;

б) антиретровірусні препарати;

в) лікування хвороб, що супроводжують слабку імунну систему;

г) лікування ризику передачі вірусу.

10. Препарати, які значно знижають імовірність передачі ВІЛ від матері до дитини:

а) альтернативна терапія;

б) антиретровірусні препарати;

в) лікування хвороб, що супроводжують слабку імунну систему;

г) лікування ризику передачі вірусу.

Підготуйте доповідь або реферат. Теми рефератів:

1. Соціально-медична природа ВІЛ/СНІД у дітей.

2. Нетрадиційні форми профілактики ВІЛ/СНІДУ у дітей.