- •8.01010601 „Соціальна педагогіка”
- •Загальні положення
- •Тематичний план вивчення дисципліни
- •Рекомендації до організації самостійної роботи
- •Модуль і – загальні засади соціально-педагогічної роботи з віл-інфікованими дітьми перелік і зміст тем
- •Семінарське заняття №1 Медичні аспекти догляду й лікування віл-інфікованих дітей
- •Рекомендована література:
- •Семінарське заняття №2 Теоретичні засади соціального захисту віл-інфікованих дітей та їх сімей
- •Рекомендована література:
- •Лабораторне заняття №1 Медико-соціальні аспекти роботи з віл-інфікованими дітьми та їх сім’ями
- •Рекомендована література:
- •Лабораторне заняття №2 Нормативно-правове забезпечення соціального супроводу віл-інфікованих дітей та їх сімей
- •Рекомендована література:
- •Тема №4. Особливості соціального супроводу віл-інфікованих дітей та їх сімей
- •Практичне заняття №3 Організація соціально-педагогічної допомоги віл-інфікованим дітям та їх сім’ям
- •Рекомендована література:
- •Практичне заняття №4 Особливості соціального супроводу віл-інфікованих дітей та їх сімей
- •Рекомендована література:
- •Лабораторне заняття №3 Технологізація соціально-педагогічної допомоги віл-інфікованим дітям та їх сім’ям
- •Рекомендована література:
- •Лабораторне заняття №4 Форми і методи соціального супроводу віл-інфікованих дітей та їх сімей
- •Рекомендована література:
- •Підсумкова модульна робота (аудиторна)
- •Питання до заліку з курсу
- •Тестові завдання з курсу «соціальний супровід віл-інфікованих дітей та їх сімей»
Рекомендована література:
Звенкина О. В. В копилку родителям. Говорим с ребенком о Вич/СПиДе. Методические рекомендации. – М., 2008.
Інноваційні моделі соціальних послуг. Проекти Українського фонду соціальних інвестицій: В 2-х т. / за ред. Н.В. Кабанченко і Н.М. Шкуратової. – К., 2006-2007.
Комплексна зовнішня оцінка національних заходів з протидії СНІД в Україні. – ЮНЕйДС, 2009 р. – 44 с.
Методичні рекомендації з узагальнення досвіду соціального супроводу та підтримки сімей, які виховують ВІЛ-інфіковану дитину. – К.: Дитячий фонд ООН в Україні (ЮНІСЕФ), Український інститут соціальних досліджень, 2005. – 63 с.
Наказ міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту №1278 від 31.03.2008 «Про затвердження Порядку здійснення соціального інспектування центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах».
Оцінювання потреб клієнтів соціальних служб: Методичні рекомендації. / За ред. Л.Л. Сідєльнік. – К.: ТОВ «ЛДЛ», 2007. – 208 с.
Оцінювання потреб клієнтів соціальних служб: Методичні рекомендації. / За ред. Л.Л. Сідєльнік. – К.: ТОВ «ЛДЛ», 2007. – 208 с.
Порядок здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах – Наказ Мінсім’ямолодьспорту. – № 1795. – 25.04.2008.
Порядок здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах – Наказ Мінсім’ямолодьспорту. – № 1795. – 25.04.2008.
Пропозиції щодо поширення досвіду діяльності центрів денного перебування для дітей з ВІЛ на базі Київського та Одеського центрів. – К.: Дитячий фонд ООН в Україні (ЮНІСЕФ), Український інститут соціальних досліджень, 2005. – 23 с.
Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 316 с.
Соціальна робота:В 3-х частинах. – Частина 2: Теорії та методи соціальної роботи / За ред. Т. Семигіної, І. Григи. – К.: Києво-Могилянська академія, 2004. – 224 с. – С. 137-145; 156-161.
Стандарти соціальних послуг. Збірка проектів документів / під ред. Сідельнік Л.Л. – К.: український фонд соціальних інвестицій, 2007. – 175 с.
Теорії та методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 328 с. – С. 126-148.
Толстоухова С. В. Технологія роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних служб для молоді : Методичний посібник / С.В. Толстоухова, О. О. Яременко, О. В. Вакуленко та ін. – К. : ДЦССМ, 2003. – 88 с.
Практичне заняття №4 Особливості соціального супроводу віл-інфікованих дітей та їх сімей
Мета: виявити специфіку соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей.
Професійна спрямованість: допомогти студентам в усвідомленні значення та необхідності соціального супроводу як форми допомоги ВІЛ-інфікованим дітям та їх сім’ям.
Основні терміни та поняття: ЦССДМ, вірусне навантаження, паліативна допомога, соціально-педагогічна діагностика, соціально-педагогічна корекція, соціально-педагогічна реабілітація, соціально-педагогічний супровід, соціальна технологія, медичний і немедичний догляди.
ПЛАН:
Мета та завдання соціального супроводу сімей, які мають ВІЛ-інфіковану дитину в Центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Особливості соціального супроводу сім’ї, яка виховує дитину з ВІЛ-інфекцією.
Соціальний супровід прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, в які влаштовано дітей, які живуть з ВІЛ.
Завдання для самостійної роботи:
1. Опрацювати тему за вказаними питаннями.
2. Записати визначення основних понять.
Опрацювати тему, відповівши на тестові завдання:
1. Період, коли за наявності вірусу ВІЛ у крові діагностика ще не можлива, однак людина може інфікувати інших; період від моменту інфікування ВІЛ до можливості його діагностування через достатню кількість антитіл:
а) «період вікна»;
б) «період дверей»;
в) «період життя»;
г) «період відсутності».
2. Багатостороннє та своєчасне виявлення та розв’язання проблем, що виникають у зв’язку з невиліковним захворюванням, метою якого є поліпшення якості життя хворого та його рідних – це:
а) «паліативна допомога»;
б) «соціальна підтримка»;
в) «медичний догляд»;
г) «немедичний догляд».
3. Лікарняні засоби, які безпосередньо впливають на ВІЛ:
а) альтернативна терапія;
б) антиретровірусні препарати;
в) лікування хвороб, що супроводжують слабку імунну систему;
г) лікування ризику передачі вірусу.
4. Лікування, яке дозволяє попередити або вилікувати інфекції,що супроводжують ВІЛ/СНІД:
а) альтернативна терапія;
б) антиретровірусні препарати;
в) лікування хвороб, що супроводжують слабку імунну систему;
г) лікування ризику передачі вірусу.
5. Препарати, які значно знижають імовірність передачі ВІЛ від матері до дитини:
а) альтернативна терапія;
б) антиретровірусні препарати;
в) лікування хвороб, що супроводжують слабку імунну систему;
г) лікування ризику передачі вірусу.
6. Лікування, спрямоване на контролювання симптомів та укріплення імунної системи ВІЛ-інфікованого як додатковий засіб:
а) альтернативна терапія;
б) антиретровірусні препарати;
в) лікування хвороб, що супроводжують слабку імунну систему;
г) лікування ризику передачі вірусу.
7. Вірусне навантаження (кількість вірусу у крові) ВІЛ-інфікований повинен тестувати:
а) кожний день;
б) кожні 2 місяці;
в) кожні 6 місяців;
г) кожний рік.
8. Надання фізичної допомоги ВІЛ-інфікованій людині у виконанні нею повсякденних життєвих функцій – це…
а) «паліативна допомога»;
б) «соціальний супровід»;
в) «медичний догляд»;
г) «немедичний догляд».
9. Надання емоційної та психологічної підтримки ВІЛ-інфікованій людині, забезпечення її соціального функціонування – це…
а) «паліативна допомога»;
б) «соціальна підтримка»;
в) «медичний догляд»;
г) «немедичний догляд».
10. Наявність доступних служб добровільного консультування і тестування, профілактика туберкульозу і подальшої передачі ВІЛ, лікування ВІЛ/СНІД та інших супутніх хвороб, надання паліативної допомоги, послуг у сфері репродуктивного здоров’я та планування сім’ї, забезпечення належного харчування, соціальної, духовної та психологічної підтримки за принципом «рівний – рівному», дотримання прав людини – це елементи…
а) «паліативної допомоги»;
б) «соціальної підтримки»;
в) «комплексного догляду»;
г) «немедичного догляду».
Підготуйте доповідь або реферат. Теми рефератів.
Соціально-психологічна підтримка сімей, в яких виховується ВІЛ-інфікована дитина.
Особливості виховання в сім’ях ВІЛ-інфікованих.
Інновації в підготовці фахівців, що працюють з ВІЛ-інфікованими дітьми.
Специфіка роботи з ВІЛ-інфікованими підлітками.
Робота соціального педагога з основними «групами ризику» зараження ВІЛ
