Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: соціальна послуга застрахованих осіб, форми соціальних послуг, види соціальних послуг застрахованим особам, фонди соціального страхування тв. Уповноважені органи як суб’єкти надання соціальних послуг.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Відповідно до прийнятого антикризового закону України від 22.12.2008р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» на даний час можна вважати безробітних соціально-незахищеною верствою населення.

Відповідно до законодавства визначено види соціальних послуг для безробітних. Залежно від стану економіки та ринку праці їх можна умовно поділити на здійснення активних (створення додаткових і нових робочих місць шляхом реструктуризації економіки, розвитку приватного бізнесу, особливо малого й середнього, створення умов для іноземного інвестування та для самозайнятості населення, ін.; профорієнтація, підготовка й перепідготовка кадрів; організація громадських робіт; посилення територіальної та професійної мобільності робочої сили; розвиток служби зайнятості) та пасивних заходів зайнятості. Особам, які звернулися за працевлаштуванням і зареєстровані службою зайнятості, протягом семи днів підшукується підходяща робота. У разі її відсутності, за загальним правилом, особі надається статус безробітного за рішенням державної служби зайнятості.

Видом соціальних послуг є професійна підготовка, перепідготовка або підвищення кваліфікації. Ми погоджуємося з думкою в тому, що професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації належать до найважливіших заходів активної політики зайнятості на ринку праці, виступають засобами сталого економічного росту на основі повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості. Виділяють первинну професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та стажування. Державна служба зайнятості здійснює професійне навчання у ліцензованих навчальних закладах, на підприємствах, в установах згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних центрах за рахунок коштів ФССБ. Таке навчання доцільно організовувати для осіб, які тривалий час не працюють, інвалідів, молоді, одиноких і багатодітних батьків, жінок, які виховують дітей дошкільного віку та дітей інвалідів, осіб передпенсійного віку, біженців, вимушених переселенців. Плани і програми навчання слід орієнтувати на задоволення конкретних потреб замовника. Безробітним, які потребують професійного навчання, з метою визначення професійних інтересів, відповідності професійним вимогам і професійній придатності надаються послуги з профорієнтації.. Професійне навчання безробітних здійснюється за денною формою навчання протягом терміну навчання, який визначається навчальними планами, але не більше ніж 12 місяців. Термін підвищення кваліфікації безробітних за робітничими професіями та фахівців з вищою освітою шляхом стажування становить 1—3 місяці залежно від складності професії. Професії, спеціальності, якими оволодівають безробітні громадяни повинні мати попит у роботодавців як у короткотерміновий -6 -12 місяців, так і у середньотерміновій перспективі. Тому слід погодитися з думкою, що навчання на сьогодні здійснюється за професіями, які є популярними серед населення на даний час, але абсолютно не гарантують працевлаштування через відсутність на місцевому ринку праці попиту на них. На нашу думку, його слід проводити, орієнтуючись на ринок попиту роботодавців, а не на імідж конкретної професії. Планування обсягів професійного навчання безробітних має бути підтверджене результатами соціологічних досліджень, зокрема опитуванням як самих безробітних так і роботодавців. Відповідно до Концепції державної системи професійної орієнтації за даними наукових досліджень професійна орієнтація впливає на збільшення продуктивності праці (залежно від галузі на 10-30 %), скорочення плинності кадрів (на 20—25 %), зниження аварійності та травматизму (на 35—45 %), продовження періоду працездатності (на 8—10 %), сприяє зниженню відрахування учнів з професійних навчальних закладів у 3—4 рази [36]. Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними методами посиленню конкурентоспроможності працівника на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення. Часто безробітні опинившись у складних ситуаціях потребують психологічної допомоги, яка включає аутогенне тренування, гетерогенний тренінг, оздоровчі сеанси психоемоційного розвантаження, музичну терапію та ін. Спеціалісти з профорієнтації здійснюють первинну й поглиблену професійну діагностику та консультування з технологій пошуку нової роботи.

Служби зайнятості здійснюють для безробітних пошук підходящої роботи. При пропонуванні підходящої роботи враховуються попередня діяльність особи, тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, вік, досвід та стан ринку праці. Для осіб, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки. Підбір підходящої роботи для інвалідів здійснюється відповідно до їхніх професійних навичок, знань, рекомендацій МСЕК з урахуванням побажань інваліда. Для громадян, які до настання безробіття понад 6 місяців були зайняті в особистому селянському господарстві, підходящою вважається робота за наявною у них професією (спеціальністю), у тому числі якщо умовою їх працевлаштування є підвищення кваліфікації за цією професією. Якщо громадянин відмовився від двох пропозицій підходящої роботи, то його не вважають безробітними, знімають з обліку, але протягом шести місяців надають консультаційні послуги. По завершенню 6 місяців з дня зняття з обліку йому дозволяється зареєструватися повторно у державній службі зайнятості як такому, що шукає роботу.

Видом соціальних послуг для безробітних можна вважати організацію оплачуваних громадських робіт, що має суспільно корисну спрямованість, відповідає потребам держави виходячи з її соціально-економічних пріоритетів та виконуються на об’єктах, визначених Кабінетом Міністрів України, у сфері будівництва та реконструкції (модернізації) спортивної, транспортної, медичної, туристичної і телекомунікаційної інфраструктури. До громадських робіт залучаються лише ті особи, для яких ця робота законодавчо визнана як така, що є підходящою. Однією з форм сприяння зайнятості населення є участь безробітних в організації сезонних робіт. Направлення на сезонні роботи здійснюють центри зайнятості за безпосередніми угодами з підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, які потребують додаткової робочої сили. В Україні, на жаль, сезонні роботи не набули широко поширення у центрах зайнятості. Хоча центр зайнятості може укладати угоду про тимчасові роботи (роботи у ЖЕКах, управлінні праці та соціального захисту населення, бібліотеках, архівах, товаристві Червоного Хреста). Особу, яка звернулася до центру зайнятості, направляють на підприємство, де вона проходить співбесіду, і з нею підписується трудова угода. Такі тимчасові підробітки є ідеальним варіантом для розв’язання матеріальних проблем.

Працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям є одним із найбільш перспективних шляхів співпраці роботодавців зі службою зайнятості. Вказана соціальна послуга передбачена ст. 7 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Дотацією є кошти ФССБ для покриття витрат на заробітну плату осіб, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості, надані роботодавцю, який створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних. У Хмельницькій області з метою забезпечення інформованості населення про діяльність служби зайнятості та послуги, які надаються нею населенню та роботодавцям, щомісяця в обласній газеті “Подільські вісті” видається добірка під рубрикою “Зайнятість”. Однак, незважаючи на досягнуті відчутні позитивні результати в розпал економічної кризи, ситуація щодо соціального обслуговування безробітних все ж залишається невирішеною і перед державою в цілому, та центрами зайнятості зокрема, поставлені важливі завдання щодо подальшого розвитку активних програм сприяння зайнятості населення, реалізації заходів, спрямованих на підвищення мотивації безробітних до праці, збільшення рівня працевлаштування соціально незахищених категорій населення, запровадження принципово нових методів співпраці з роботодавцями та соціальними партнерами для прискорення розв’язання існуючих проблем на ринку праці. Аналізуючи ситуацію на ринку праці України, можна зробити висновок, що для вирішення проблем безробіття сьогодні перевага повинна надаватися активній соціальній політиці в цілому, та соціальному обслуговуванню зокрема. Як підтверджує досвід економічно розвинених країн, такий підхід виправданий, адже, головне не утримувати безробітну людину за рахунок працюючих, а допомогти їй якомога швидше знайти підходящу роботу, а на момент пошуку роботи забезпечити особі усі умови для її нормального та повноцінного життя.