Ресурси техносфери . Масштаби і межі споживання

Серед основних чинників, що визначають масштаби споживання ресурсів, можна відзначити розширення обсягів виробництва, зростання енергоспоживання, різке зростання чисельності населення Землі.

Світова промисловість нині виробляє у 7-100 разів більше товарів і видобуває у три-чотири рази більше корисних копалин, ніж 25-30 років тому. Водночас щорічно світова промисловість виробляє 2,1 млрд т твердих відходів, із яких 340 млн т є потенційно небезпечними. Щороку у світі синтезується близько 250 тис. нових хімічних сполук, десятки тисяч шкідливих речовин забруднюють атмосферу, воду і ґрунти. У водойми світу щороку скидається понад 500 млрд т промислових і побутових стоків, для нейтралізації і розбавлення яких використову­ється у десятки разів більше чистої води. Близько 130 млрд т корисних копалин щороку видобувається із земних надр. При цьому в корисну для людини продукцію використовується тільки 10 % мінеральних ресурсів.

Наприкінці ХХ ст. у світі щорічно видобувалось близько 3,2 млрд т вугілля, 3 млрд т нафти і близько 3 трлн м3 природного газу. Якщо першу половину ХХ ст. можна назвати «ерою вугілля», початок другої половини - «ерою нафти», то початок нового тисячоліття називають «ерою газу». Загальне споживання енергетичних ресурсів у світі складає близько 30 млрд т умовного палива. Якщо мінеральне паливо спалюва­тиметься й надалі такими темпами, то, за розрахунками спеціалістів, усі його запаси будуть вичерпані через 130 років.

Спалювання енергетичних ресурсів призводить до масштабних забруд­нень атмосфери. Тільки теплова енергетика сьогодні продукує близько 25 % промислових забруднень атмосфери.

У масштабних прогнозних розрахунках використовується умовна оди­ниця Q, що дорівнює 36 млрд т умовного палива. За даними спеціалістів, світові розвідані запаси вугілля становлять 18 Q, нафти 3 Q, газу 2 Q, урану 4 Q. Водночас запаси сонячної енергії оцінюються у 2000 Q.

За умов домінування стратегії сталого розвитку важливим є збалансоване використання природних ресурсів власної держави. Наша держава забезпечена вугіллям на 95 %, нафтою - на 8 %, природним газом - на 22 %. Дані таблиці (табл. 1) демонструють розрахункову забезпеченість України запасами мінеральних ресурсів. Дефіцитними для України є руди кольорових металів, а також нафта і газ.

Таблиця 1

Розрахункова забезпеченість запасами видобутку корисних копалин в Україні

Назва корисних копалин	Забезпеченість, років	Назва корисних копалин	Забезпеченість, років
Сіль калійна	2650	Нафта з конденсатом	53
Каміння облицювальне	2550	Природний газ	62
Сіль кухонна	1867	Залізна руда	217
Сірка	1549	Скляна сировина	254
Графіт	1246	Марганцева руда	292
Буре вугілля	1151	Каолін	293
Цегельно-черепична сировина	835	Глина вогнетривка	321
Кам'яне вугілля	727	Цементна сировина	423
Камінь будівельний	609	Доломіт для металургії	493

Враховуючи явно виражену сировинну спрямованість економіки України на початку ХХІ ст. і зростання частки сировинних галузей у про­дукції експорту, можна зробити висновок, що спостерігається невиважене і нераціональне використання мінерально-сировинної бази держави.

Енергоємність виробництва одиниці продукції в Україні у дев'ять разів більша, ніж у країнах Європи. Ресурсоємність виробництва одиниці про­дукції у декілька разів перевищує пересічний єпропейський показник.