
- •Тема 1. Історія становлення та розвитку науки
- •1. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження
- •2. Етапи становлення і розвитку науки
- •3. Поняття, цілі і функції науки
- •4. Структурні елементи науки, їх характеристика
- •Тема 2. Наука як система знань
- •1. Наукознавство як система знань
- •2. Класифікація наук
- •3. Основні риси працівника науки
- •Тема 3. Організація науково-дослідної роботи в Україні
- •1. Організаційна структура науки
- •2. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні
- •3. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів
- •4. Науково-дослідна робота студентів
- •Тема 4. Основи методології науково-дослідної діяльності
- •1. Поняття методології та методики наукових досліджень
- •2. Методологія теоретичних досліджень
- •3. Основи методології досліджень емпіричного рівня
- •4. Пізнавальні прийоми і форми наукових досліджень
- •Тема 6. Вибір, етапи та економічна ефективність наукового дослідження
- •1. Вибір напряму наукового дослідження
- •2. Основні етапи проведення наукових досліджень
- •3. Економічна ефективність наукових досліджень
- •Тема 7. Методика підготовки і оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт
- •1. Поняття, загальна характеристика і вимоги до курсових та дипломних робіт
- •2. Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт
- •3. Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт
- •4. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
- •5. Магістерська робота: поняття та її підготовка
- •Тема 8. Теорія і практика конкретних соціально-економічних досліджень
- •1. Поняття, види та етапи конкретно-економічного дослідження
- •2. Поняття, функції та структура програми соціально-економічного дослідження
- •3. Методологічний розділ програми
- •4. Методичний розділ програми
- •Тема 9. Інформаційне забезпечення наукової роботи
- •1. Суть і види науково-технічної інформації
- •2. Методи пошуку і збору наукової інформації
- •3. Аналіз та інтерпретація інформації
- •4. Організація роботи з науковою літературою
- •5. Форми обміну науковою інформацією
- •Тема 10. Оформлення наукової роботи і передача інформації
- •1. Оформлення результатів наукової роботи
- •2. Оформлення замовлення на практичні розробки
- •3. Усна передача інформації про наукові результати
- •Тема 11. Організація роботи наукового колективу
- •1. Формування і методи згуртованості наукового колективу
- •2. Організація роботи наукового колективу
- •3. Робоче місце і робочий день науковця
- •4. Етичні норми і цінності науки
Тема 4. Основи методології науково-дослідної діяльності
1. Поняття методології та методики наукових досліджень
Процес пізнання, як основа будь-якого наукового дослідження, є складним і вимагає концептуального підходу на основі певної методології.
Методологія походить від грецького слова methoges - пізнання і logos - вчення. Отже, це вчення про методи дослідження, про правила мислення при створенні теорії науки. Поняття методології є складним і в різних літературних джерелах пояснюється по-різному. У багатьох зарубіжних літературних джерелах поняття методології і методів дослідження не розмежовуються. Вітчизняні науковці методологію розглядають як вчення про наукові методи пізнання і як систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження та проводиться вибір пізнавальних засобів, методів і прийомів дослідження. Найбільш доцільним є визначення методології як теорії методів дослідження, створення наукових концепцій, як системи знань про теорію науки або системи методів дослідження. За визначенням авторів підручника «Організація та методика науково-дослідницької діяльності» В.Шейко та Н.Кушнаренко, методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища. Отже, в цьому визначенні точно сформульовані основні функції методології, які зводяться до наступного:
- визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;
- визначення певного шляху, на якому досягається науково-дослідна мета;
- забезпечення всебічності отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;
- введення нової інформації до фонду теорії науки;
- уточнення, збагачення, систематизація термінів і понять у науці;
- створення системи наукової інформації, яка базується на об'єктивних фактах, і логіко-аналітичного інструменту наукового пізнання.
Методологія - це наука про структуру, логічну організацію, засоби і методи діяльності взагалі. Зазвичай під методологією розуміють перш за все методологію наукового пізнання, яка являє собою сукупність теоретичних положень про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності.
Методологію можна розглядати і як певну систему основоположних ідей.
Сукупність методів, які застосовуються при проведенні наукових досліджень у межах тієї чи іншої науки, складають її методологію. Це поняття має два значення: по-перше, методологія - це сукупність засобів, методів, прийомів, які застосовують у певній науці, по-друге, це галузь знань, яка вивчає засоби, принципи організації пізнавальної і практично-перетворюючої діяльності людини.
Отже, методологія - філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності, використання принципів світогляду в процесі пізнання й практики.
Розвиток методології - одна зі сторін розвитку науки в цілому. Будь-яке наукове відкриття має не тільки предметний, а й методологічний зміст, оскільки це пов'язано із критичним переосмисленням існуючого апарату понять, передумов і підходів до інтерпретації об'єкта, явища, що вивчається.
Методологія - це сукупність правил визначення понять, виведення одних знань з інших, методів, прийомів, операцій наукового дослідження у всіх галузях науки і на всіх етапах дослідження.
Нині методологія виступає як окрема наукова дисципліна, яка вивчає технологію проведення наукових досліджень; опис і аналіз етапів досліджень і низку інших проблем.
Методологія - це вчення про систему наукових принципів і способів дослідницької діяльності. Вона включає фундаментальні, загальнонаукові принципи, що є її основою, конкретно наукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкретних методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.
Головна мета методології науки - вивчення і аналіз методів, засобів, прийомів, за допомогою яких отримують нові знання в науці як на емпіричному, так і теоретичному рівнях пізнання. Методологія - це схема, план вирішення поставлених завдань наукового дослідження.
Методологія наукового дослідження розглядає найбільш суттєві особливості і ознаки методів дослідження, розкриває їх за спільністю і глибиною аналізу. Наприклад, вивчаючи конкретні способи проведення експерименту, спостережень, вимірювання, методологія науки виділяє ті ознаки, які властиві будь-якому експерименту.
Найбільш важливим для методології науки є визначення проблеми, побудова предмета дослідження і наукової теорії, перевірки істинності результатів.
Осмисленням методів наукового пізнання, розробкою його методології займались видатні вчені як минулого, так і теперішнього часу: Арістотель, Ф. Бекон, Г. Галілей, І. Ньютон, Г. Лейбніц, М. Ломоносов, Ч. Дарвін, Д. Менделєєв, І. Павлов, А. Ейнштейн, Н. Бор, Ю. Дрогобич та інші.
У період античної культури з'явились перші паростки методології отримання нових знань. Так, стародавні греки найбільш доцільним способом відкриття нових істин визнавали дискусії, в результаті яких виявлялись протиріччя про предмет обговорення, суперечливість трактувань, які дозволяли відстоювати ненадійні і малоймовірні здогадки.
Формування основних ідей методології науки почалося в епоху Відродження, чому в значній мірі сприяли успіхи в природознавстві і початок розмежування філософії та спеціальних наук - як фундаментальних та прикладних. У зв'язку з цим особливого значення набули методи дослідження, які є складовою частиною пізнавального процесу і відіграють важливу роль у науці.
У структурі науки всі наукові дисципліни, які утворюють систему наук, поділяються натри основні групи: природничі, гуманітарні і технічні науки.
Різні наукові дисципліни відрізняються одна від одної не тільки характером і змістом об'єкта вивчення, а й специфічними, так званими конкретними науковими методами. У науці від категорії, методів дослідження і узагальнення часто залежать кінцеві результати дослідження в цілому.
Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми вимагає певної методики дослідження. Методика - це вчення про особливості застосування окремого методу чи системи методів. Методика є системною сукупністю прийомів дослідження, це система правил використання методів, прийомів і техніки дослідження. Якщо ця сукупність строго послідовна від початку дослідження і до отримання результатів, то це називається алгоритмом. Вибір конкретних методів дослідження диктується характером матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. Методи - це впорядкована система, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і практичним матеріалом у визначеній послідовності.
Створення наукової методології та методики досліджень є великою перемогою людського розуму.