Створення опр відповідає інтересам усіх суб’єктів ринку:

для споживачів – своєчасне забезпечення дешевшими та якісними продуктами харчування, ринковою інформацією;

для товаровиробників – створення рівних умов для виходу на конкурентний ринок, прискорення чи спрощення порядку просування продукції до споживача, забезпечення попиту на продукцію, збереження робочих місць, концентрації підприємницької діяльності в зазначеному місці; мінімізація комерційного ризику, маркетингове обслуговування, а для фермерів та особистих підсобних господарств – надання можливості продавати дрібні партії через оптового покупця;

для фермерів та особистих підсобних господарств – можливість продавати дрібні партії через оптовика;

для оптового торговця – збільшення числа покупців; робота на ринку без додаткових капітальних витрат; зниження ризику; можливість спеціалізації без загрози втрати споживача; можливість порівняння цін і якості товарів, що пропонуються конкурентами; налагодження торгових зв’язків з великими торговельними компаніями;

для інвесторів – сприяння вкладенню інвестицій під гарантії місцевих органів влади;

для держави – розвиток вітчизняного продовольчого ринку, що сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки країни;

для регіонів – створення нових робочих місць за рахунок розвитку ринкової інфраструктури та притоку інвестицій.

Основними принципами діяльності оптових продовольчих ринків повинні стати: самоокупність, контрольованість, організаційно-господарська незалежність, цивілізованість.

Держава не повинна безпосередньо впливати на створення та розвиток оптового продовольчого ринку. Вона може надавати різного роду послуги, зокрема, в підготовці документації щодо сортування та стандартизації якості продукції, створюючи законодавчу базу, що дозволятиме здійснювати ділові операції. Також держава може надати податковий кредит для інвестування в інфраструктуру оптових ринків.

3. Розподільчий центр у корпоративній торговельній мережі

Під впливом інтенсифікації діяльності, появи магазинів великого формату, приходу світових ритейлерів (Ритейл – це весь процес організації роздрібної торгівлі. Ритейлер – це будь-яка компанія, яка займається роздрібною торгівлею) з сучасними відпрацьованими технологіями, прогресу у торгівлі виникає потреба створення в Україні корпоративних торговельних мереж нового типу, які мають у своєї структурі розподільчий центр (РЦ).

Такий РЦ може постачати товари у магазини готовими до реалізації, відсортованими та упакованими, не завжди в великих обсягах, але за необхідності. Товари не просто складуються, а й обробляються, розподіляються по торговельних точках. Це дозволяє не робити великих складських приміщень у супермаркетах, збільшуючи при цьому площу торговельного залу. Кожна компанія, що торгує у роздріб, може готувати запаси в обсягах, необхідних для щоденних і щотижневих продажів у своїх магазинах, формувати асортимент та підтримувати його стабільність.

На практиці великі ритейлери організовують РЦ суто для своєї корпоративної торговельної мережі з урахуванням тільки своїх інтересів, припиняючи обслуговування представників конкуруючих мереж. Отже відбувається перехід великих роздрібних торговців до нової структури побудови своєї комерційної діяльності. РЦ стає невід'ємним обов’язковим компонентом торгових компаній мережевої організації поряд з магазинами та управлінськими структурами.

Перетворення простого складу в РЦ спричиняє зміну й у формах його роботи: фірми – члени мережі вимушені ширше впроваджувати у практику передові логістичні рішення, оптимізувати роботу з розподілу товарів, забезпечувати впровадження автоматизації, комп’ютеризації, універсалізації торгових процесів. РЦ поступово перетворюється у рівноправного партнера супермаркетів, гіпермаркетів, а кількість зайнятого в них персоналу іноді може навіть перевищувати кількість продавців і менеджерів магазину.

Наявність РЦ дозволяє суттєво зменшити закупівельні ціни, швидко оновлювати асортимент залежно від споживчого попиту, прискорити товарооборот та здобути перевагу в протистоянні з конкурентами. Тому майже кожна корпоративна торговельна мережа намагається створити у своїй структурі РЦ з тим, щоб забезпечити раціоналізацію товарних потоків, швидку доставку у потрібний час, у потрібному обсязі, в відповідній торговельній точці. Зрозуміло, чому потужні торговельні мережі посідають на ринку лідерську позицію і поступово перетворюються у транснаціональні, захоплюючи нові регіони збуту. Одночасно здійснюється процес розмежування формату магазинів.

У світовій практиці існуючі РЦ бувають двох видів: закриті; і відкриті.

Закриті центри обслуговують магазини тільки однієї мережі, і вся їхня діяльність спрямована на формування та підтримку потрібного в ній асортименту товарів.

Відкриті центри беруть на обслуговування магазини інших мереж або незалежних власників.

РЦ створюється за логістичними законами, з необхідним рівнем автоматизації та в повній відповідності з технологічними вимогами до процесу руху товару через склад.

5