
- •Вступне заняття
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Системи заходів і засобів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту
- •Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •Монтаж і демонтаж простих вузлів апаратів і арматури електроосвітлення
- •2.1. Монтаж електропроводок.
- •Відкриті електропроводки
- •3.1. Монтаж і демонтаж розеток, патронів, вимикачів.
- •3.2. Порядок ремонту розеток, патронів, вимикачів.
- •3.3. Техніка безпеки при виконанні роботи.
- •2. Світильники аварійного освітлення
- •Чим галогенові лампи відрізняються від ламп розжарювання?
- •3. Світлодіодні світильники: приклади використання
- •11.1. Стабілізатори. Призначення і види.
- •11.2. Багатофункціональне реле захисту і управління двигуном TeSys t
- •11.3. Інтелектуальний пускач TeSys u, призначення і особливість.
- •12.1. Перетворювачі частоти для асинхронних електродвигунів
- •12.2. Реле захисту двигуна cdr8, Пристрої плавного пуску, їх застосування. Перетворювачі частоти для асинхронних електродвигунів
- •Заміна привода постійного струму:
- •Будова захисного відключення
- •14.1.Особливості будови електричних машин змінного струму
- •14.2.Прозвонка обмоток однофазного та трифазного асинхронного двигуна
- •14.3. Техніка безпеки при виконанні роботи.
- •17.1. Призначення, будова, принцип дії та правила користування приладом для виміру опору ізоляції м 416
- •17.2. Призначення, будова, принцип дії та правила користування електровимірювальними кліщами ц90, ц91.
- •17.3. Призначення, будова, принцип дії та правила користування мегаометром м-1101.
- •Щити розподілу електроенергії на базі панелей щитів що70 Призначення
- •Конструкція
- •Умови експлуатації
- •19.1. Призначення, будова та принцип дії силових трансформаторів.
- •19.2. Технічне обслуговування та ремонт силових трансформаторів.
- •19.3. Техніка безпеки при виконанні роботи.
- •Визначення основних видів ушкоджень і поточний ремонт трансформаторів
- •20.1.Призначення та електрична схема включення вимірювальних трансформаторів.
- •20.2. Особливості включення та роботи трансформаторів тк-0,66; тпл-10; ном 6-10; нтми 0,66-10.
- •20.3. Призначення, будова та схема включення зварювальних та високочастотних трансформаторів. Особливості будови й ремонту вимірювальних трансформаторів
- •23.1.Порядок монтажу електричного лічильника.
- •23.2. Монтаж щитів, щитків і ящиків для установки електричного лічильника яур-1, щру(в), щру(н).
- •23.3. Техніка безпеки при виконанні роботи.
- •24.1.Призначення та порядок користування захисними засобами.
- •24.2. Періодичність перевірки і норми діелектричної стійкості захисних засобів.
- •26.1.Призначення і особливості монтажу кабель-каналів, електроплінтусів, розрахунок їх оптимальних розмірів.
- •26.2. Застосування та особливості прокладання гофротруб, пластикових труб, суцільних та перфорованих коробів, металорукавів.
- •27.2. Використання та особливості монтажу суцільних, перфорованих та дротяних лотків.
- •3. Короба металеві
- •28.1. Призначення та правила влаштування захисного заземлення (заземлювач та заземлюючий провідник)
- •28.2. Вимірювання опору заземлення приладом м416
- •28.3. Техніка безпеки при виконанні роботи.
- •М одульная система заземлення Система заземлення Galmar
Монтаж і демонтаж простих вузлів апаратів і арматури електроосвітлення
2.1. Монтаж електропроводок.
Електропроводкою називається сукупність проводів і кабелів з кріпленням, що їх підтримує, захисними конструкціями й деталями. Це визначення поширюється на електропроводки силових, освітлювальних і вторинних мереж напругою до 1 кВ змінного і постійного струму, виконані усередині будинків і споруд, на зовнішніх стінах, територіях підприємств, установ, мікрорайонів, дворів, присадибних ділянок, на будівельних майданчиках із застосуванням ізольованих установчих проводів всіх перерізів, а також неброньованих силових кабелів з гумовою або пластмасовою ізоляцією в металевій, гумовій або пластмасовій оболонці з перетином фазних жил до 16 мм2 (при перетині більше 16 мм2 — кабельні лінії).
Відкритою електропроводкою називається проводка, прокладена на поверхні стін, стель, по фермах й інших будівельних елементах будинків і споруд, по опорах, ізоляторах і т.п.
Схованою електропроводкою називається проводка, прокладена усередині конструктивних елементів будинків і споруд (у стінах, підлогах, фундаментах, перекриттях, за непрохідними підвісними стелями), а також під покриттям підлоги, безпосередньо під знімною підлогою, в трубах, коробах, металорукавах і т.п.
Зовнішньою електропроводкою називається електропроводка, прокладена по зовнішніх стінах будинків і споруджень, під навісами й т.п., а також між будинками на опорах (не більше чотирьох прольотів довжиною до 25 м кожний) поза вулицями, доріг і т.д. Зовнішня електропроводка може бути відкрита й схована.
Струною як несучим елементом електропроводки називається сталевий дріт, натягнутий впритул до поверхні стіни, стелі й т.п., призначений для кріплення до неї проводів, кабелів або їхніх пучків.
Смугою як несучим елементом електропроводки називається металева смуга, закріплена впритул до поверхні стіни, стелі й т.п., призначена для кріплення до неї проводів, кабелів або їхніх пучків.
Тросом як несучим елементом електропроводки називається сталевий дріт або сталевий канат, натягнуті в повітрі, призначені для підвіски до них проводів або їхніх пучків.
Коробом називається закрита порожня конструкція прямокутнoro або іншого перерізу, призначена для прокладки в ній проводів і кабелів. Короб повинен служити захистом від механічних ушкоджень прокладених у ньому проводів і кабелів. Короби можуть бути глухими або з відкриваючими кришками, із суцільними або перфорованими стінками й кришками. Глухі короби повинні мати тільки суцільні стінки з усіх боків і не повинні мати кришок. Короби можуть застосовуватися в приміщеннях і зовнішніх установках.
Лотком називається відкрита конструкція, призначена для прокладки на ній проводів і кабелів. Лоток не є захистом від зовнішніх механічних ушкоджень, прокладених на ньому проводів і кабелів. Лотки повинні виготовлятися з негорючих матеріалів. Вони можуть бути суцільними, перфорованими або ґратчастими. Лотки можуть застосовуватися в приміщеннях і зовнішніх установках.
Проводи й кабелі виготовляють одножильними й багатожильними, у яких в одній оболонці є одна або кілька струмопровідних жил, ізольованих одна від іншої. Жили можуть бути однодротовими й багатодротовими. Поперечний переріз струмопровідних жил вимірюється у квадратних міліметрах.
Проводи й кабелі виготовляють стандартних перерізів: 0,35; 0,5; 0,75; 1; 1,2; 1,5; 2; 2,5; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 16; 25; 35; 50; 70; 95; 120; 150; 185; 240; 300; 400; 500; 625; 800; 1000; 1200; 2000 мм2. Для кожної марки (типу) проводів і кабелів установлена певна шкала перерізів. Перерізу 0,35; 0,5 й 0,75 мм2 — тільки для мідних жил.
Переріз проводів і кабелів в електропроводках визначається проектом по припустимих тривалих струмових навантаженнях.
Незахищені ізольовані проводи. Проводи АППР — двох- і чотирьохжильні, з алюмінієвою струмопровідною жилою (плоскі) з гумовою ізоляцією, що не поширює горіння, на напругу 660 В, переріз — від 2,5 до 10 мм2.
АППВ
перерізом від 2,5 до 6 мм2,
ППВ — від 0,75 до Iмм2
.
Проводи АПВ, ПВ1 і ПВ2 — одножильні, з алюмінієвою (АПВ), мідною (ПВ1) і мідною гнучкою (ПВ2) струмопровідною жилою з полівінілхлоридною ізоляцією на напругу 380 й 660 В, АПВ перерізом від 2,5 до 120 мм2, ПВ1 — від 0,5 до 95 мм2 і ПВ2 - від 2,5 до 95 мм2.
Проводи ПРД — двожильні, з мідною струмопровідною жилою, з гумовою ізоляцією на напругу 380 В, перерізом від 0,75 до 6 мм2, з не просоченим обплетенням.
Проводи АППВ, ППВ, АППР, АПРН і ПРН прокладають паралельно лініям перетину стін зі стелею на відстані 100-200 мм від стелі або на відстані 50-100 мм від карниза або балки. Найменший припустимий радіус вигину проводів з гумовою ізоляцією приймають не менш 6d, із пластмасовою ізоляцією — 10d, а з мідною гнучкою жилою —5d, де d-зовнішній діаметр проводу. Спуск до вимикачів і штепсельних розеток при відкритих проводках виконують по вертикалі.
Перетин відкрито прокладених незахищених і захищених проводів із трубопроводами (опалення, водопроводу й т.п.) виконують на відстані від них не менш 50 мм, а від трубопроводів з горючими або легкозаймистими рідинами й газами - не менш 100 мм. При відстані від проводів і кабелів до трубопроводів менш 250 мм проводи й кабелі додатково захищають від механічних ушкоджень на довжині не менш 250 мм у кожну сторону від трубопроводів.
Паралельно трубопроводам проводи й кабелі прокладають на відстані не менш 100 мм, а від трубопроводів з горючими й легкозаймистими рідинами й газами - не менш 400 мм. У місцях перетину й зближення з гарячими трубопроводами проводи й кабелі повинні мати відповідне виконання (наприклад, марки РКТМ), або захищають теплоізоляцією від впливу високої температури.
Закріплення проводів, що прокладають на ізолюючих опорах і без них, труб для електропроводок, а також кабелів роблять через певні відстані, установлені для них в інструкціях.
Розрізняють кінцеві кріплення (у приладів, апаратів, коробок, місць розгалуження й вигину проводів, закріплення їх у торцевих стін, проходів через перекриття) і проміжні. У натурі спочатку встановлюють місце розташування кінцевих кріплень, потім - проміжних. Проміжні кріплення між двома кінцевими опорами виконують на однакових відстанях. При цьому при різних відстанях між кінцевими кріпленнями можуть бути різними й відстані між проміжними кріпленнями в сусідніх прольотах.
Окінцювання й з'єднання жил проводів і кабелів й електропроводках виконують відповідно до вказівок. З'єднання й відгалуження проводів і кабелів розміщають у місцях, доступних для огляду й ремонту. При прокладці на ізолюючих опорах з'єднання й відгалуження проводів варто виконувати безпосередньо на ізоляторах, кліцах, а також на роликах.
У місцях виходу проводів з коробів, твердих труб і гнучких металевих рукавів проводи захищають від механічних ушкоджень втулками, роззенківкою труб і т.п.