Монтаж і демонтаж простих вузлів апаратів і арматури електроосвітлення

2.1. Монтаж електропроводок.

Електропроводкою називається сукупність проводів і кабелів з кріпленням, що їх підтримує, захисними конструкціями й деталями. Це визначення поширюється на електропроводки силових, освітлювальних і вторинних мереж напругою до 1 кВ змінного і постійного струму, виконані усередині будинків і споруд, на зовнішніх стінах, територіях підприємств, установ, мікрорайонів, дворів, присадибних ділянок, на будівельних майданчиках із застосуванням ізольованих установчих проводів всіх перерізів, а також неброньованих силових кабелів з гумовою або пластмасовою ізоляцією в металевій, гумовій або пластмасовій оболонці з перетином фазних жил до 16 мм² (при перетині більше 16 мм² — кабельні лінії).

Відкритою електропроводкою називається проводка, прокладена на поверхні стін, стель, по фермах й інших будівельних елементах будинків і споруд, по опорах, ізоляторах і т.п.

Схованою електропроводкою називається проводка, прокладена усередині конструктивних елементів будинків і споруд (у стінах, підлогах, фундаментах, перекриттях, за непрохідними підвісними стелями), а також під покриттям підлоги, безпосередньо під знімною підлогою, в трубах, коробах, металорукавах і т.п.

Зовнішньою електропроводкою називається електропроводка, прокладена по зовнішніх стінах будинків і споруджень, під навісами й т.п., а також між будинками на опорах (не більше чотирьох прольотів довжиною до 25 м кожний) поза вулицями, доріг і т.д. Зовнішня електропроводка може бути відкрита й схована.

Струною як несучим елементом електропроводки називається сталевий дріт, натягнутий впритул до поверхні стіни, стелі й т.п., призначений для кріплення до неї проводів, кабелів або їхніх пучків.

Смугою як несучим елементом електропроводки називається металева смуга, закріплена впритул до поверхні стіни, стелі й т.п., призначена для кріплення до неї проводів, кабелів або їхніх пучків.

Тросом як несучим елементом електропроводки називається сталевий дріт або сталевий канат, натягнуті в повітрі, призначені для підвіски до них проводів або їхніх пучків.

Коробом називається закрита порожня конструкція прямокутнoro або іншого перерізу, призначена для прокладки в ній проводів і кабелів. Короб повинен служити захистом від механічних ушкоджень прокладених у ньому проводів і кабелів. Короби можуть бути глухими або з відкриваючими кришками, із суцільними або перфорованими стінками й кришками. Глухі короби повинні мати тільки суцільні стінки з усіх боків і не повинні мати кришок. Короби можуть застосовуватися в приміщеннях і зовнішніх установках.

Лотком називається відкрита конструкція, призначена для прокладки на ній проводів і кабелів. Лоток не є захистом від зовнішніх механічних ушкоджень, прокладених на ньому проводів і кабелів. Лотки повинні виготовлятися з негорючих матеріалів. Вони можуть бути суцільними, перфорованими або ґратчастими. Лотки можуть застосовуватися в приміщеннях і зовнішніх установках.

Проводи й кабелі виготовляють одножильними й багатожильними, у яких в одній оболонці є одна або кілька струмопровідних жил, ізольованих одна від іншої. Жили можуть бути однодротовими й багатодротовими. Поперечний переріз струмопровідних жил вимірюється у квадратних міліметрах.

Проводи й кабелі виготовляють стандартних перерізів: 0,35; 0,5; 0,75; 1; 1,2; 1,5; 2; 2,5; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 16; 25; 35; 50; 70; 95; 120; 150; 185; 240; 300; 400; 500; 625; 800; 1000; 1200; 2000 мм². Для кожної марки (типу) проводів і кабелів установлена певна шкала перерізів. Перерізу 0,35; 0,5 й 0,75 мм² — тільки для мідних жил.

Переріз проводів і кабелів в електропроводках визначається проектом по припустимих тривалих струмових навантаженнях.

Незахищені ізольовані проводи. Проводи АППР — двох- і чотирьохжильні, з алюмінієвою струмопровідною жилою (плоскі) з гумовою ізоляцією, що не поширює горіння, на напругу 660 В, переріз — від 2,5 до 10 мм².

АППВ перерізом від 2,5 до 6 мм², ППВ — від 0,75 до Iмм² .

Проводи АПВ, ПВ1 і ПВ2 — одножильні, з алюмінієвою (АПВ), мідною (ПВ1) і мідною гнучкою (ПВ2) струмопровідною жилою з полівінілхлоридною ізоляцією на напругу 380 й 660 В, АПВ перерізом від 2,5 до 120 мм², ПВ1 — від 0,5 до 95 мм² і ПВ2 - від 2,5 до 95 мм².

Проводи ПРД — двожильні, з мідною струмопровідною жилою, з гумовою ізоляцією на напругу 380 В, перерізом від 0,75 до 6 мм², з не просоченим обплетенням.

Проводи АППВ, ППВ, АППР, АПРН і ПРН прокладають паралельно лініям перетину стін зі стелею на відстані 100-200 мм від стелі або на відстані 50-100 мм від карниза або балки. Найменший припустимий радіус вигину проводів з гумовою ізоляцією приймають не менш 6d, із пластмасовою ізоляцією — 10d, а з мідною гнучкою жилою —5d, де d-зовнішній діаметр проводу. Спуск до вимикачів і штепсельних розеток при відкритих проводках виконують по вертикалі.

Перетин відкрито прокладених незахищених і захищених проводів із трубопроводами (опалення, водопроводу й т.п.) виконують на відстані від них не менш 50 мм, а від трубопроводів з горючими або легкозаймистими рідинами й газами - не менш 100 мм. При відстані від проводів і кабелів до трубопроводів менш 250 мм проводи й кабелі додатково захищають від механічних ушкоджень на довжині не менш 250 мм у кожну сторону від трубопроводів.

Паралельно трубопроводам проводи й кабелі прокладають на відстані не менш 100 мм, а від трубопроводів з горючими й легкозаймистими рідинами й газами - не менш 400 мм. У місцях перетину й зближення з гарячими трубопроводами проводи й кабелі повинні мати відповідне виконання (наприклад, марки РКТМ), або захищають теплоізоляцією від впливу високої температури.

Закріплення проводів, що прокладають на ізолюючих опорах і без них, труб для електропроводок, а також кабелів роблять через певні відстані, установлені для них в інструкціях.

Розрізняють кінцеві кріплення (у приладів, апаратів, коробок, місць розгалуження й вигину проводів, закріплення їх у торцевих стін, проходів через перекриття) і проміжні. У натурі спочатку встановлюють місце розташування кінцевих кріплень, потім - проміжних. Проміжні кріплення між двома кінцевими опорами виконують на однакових відстанях. При цьому при різних відстанях між кінцевими кріпленнями можуть бути різними й відстані між проміжними кріпленнями в сусідніх прольотах.

Окінцювання й з'єднання жил проводів і кабелів й електропроводках виконують відповідно до вказівок. З'єднання й відгалуження проводів і кабелів розміщають у місцях, доступних для огляду й ремонту. При прокладці на ізолюючих опорах з'єднання й відгалуження проводів варто виконувати безпосередньо на ізоляторах, кліцах, а також на роликах.

У місцях виходу проводів з коробів, твердих труб і гнучких металевих рукавів проводи захищають від механічних ушкоджень втулками, роззенківкою труб і т.п.