2. Алгоритм послідовності елементів процесу планування мережі роздрібної торгівлі

Планування роздрібної торгової мережі на досліджуваній території, що розглядається як процес практичної діяльності відповідних суб'єктів управління, не набуло належного висвітлення, що охоплює його єство, прояву єства і процедури розробки стратегічних прогнозів, проектів стратегічних програм і планів.

Характер і спрямованість системи планування роздрібної торгової мережі погіршилися з розвитком приватної форми власності і відсутністю необхідних матеріальних ресурсів. Виходячи з цього потрібно було встановити, як в умовах переходу до ринкової економіки, коли кошти знаходяться в приватній власності, а територія для будівництва – у владі державних органів, можливе здійснення процесу планування. Територія міста повинна бути муніципальною власністю і під час ринкової економіки, оскільки є обмеженим ресурсом, у раціональному використанні якого зацікавлені всі жителі міст. Відсутність єдиного центру управління у разі передачі території міста в приватні руки призведе до порушення гармонії в інфраструктурі міста.

Визначити послідовність планування мережі і застосування відповідних моделей можна виходячи з алгоритму, наведеного на рис. 3.2.

Рисунок 3.2 – Алгоритм послідовності елементів процесу планування мережі роздрібної торгівлі

Змістовний модуль 3

Тема 3.2: «Моделювання розвитку роздрібної та оптової торгівлі»

Зміст

1. Модель оптимізації обсягу і структури товарообігу

2. Розташування мережі магазинів

3. Модель оптимізації завантаження магазинів

4. Модель оптимального планування асортименту

Модель розвитку роздрібної торговельної мережі у містах повинна визначати загальну стратегію і пріоритетні напрямки розвитку роздрібної торгівлі в ринково орієнтованій системі господарських відносин і спрямована на підвищення ефективності роботи торговельних підприємств. Модель повинна базуватися на тому, що роздрібна торговельна мережа є і буде найважливішою сферою формування і стабілізації споживчого ринку, механізмом задоволення соціальних потреб.

Основними показниками господарської діяльності торговельних організацій у даний час є товарообіг і прибуток. Торговельні підприємства самостійно планують структуру товарообігу, товарні запаси, трудові ресурси, фонд заробітної платні, валовий дохід, витрати обігу.

При розробці поточних і оперативних планів господарської діяльності необхідно оптимізувати процеси торговельного обслуговування, використання торговельних і складських площ. Це тим більш важливо в умовах інтенсивного упровадження самообслуговування та інших прогресивних форм і методів торгівлі, коли якість обслуговування покупців, їх інтереси повинні стати в ряд основних показників ефективності торговельної діяльності.

Особлива увага при прогнозуванні діяльності надається обґрунтуванню трьох основних груп показників: 1) обсягу і структури товарообігу товарних запасів; 2) праці і заробітної платні; 3) фінансових показників: прибутку, валових доходів, а також витрат обігу.

Основним розділом планування господарської діяльності крупних торговельних підприємств є об’єм товарообігу. Для розрахунку оптимальних обсягу і структури товарообігу, а це у свою чергу визначає і інші планові параметри – витрати обігу, нормативи товарних запасів, прибуток, у багатьох розвинених країнах застосовують економіко-математичні моделі. За допомогою цих моделей пов'язують у єдину систему основні планові параметри господарської діяльності, що з урахуванням реальних можливостей і умов господарювання дозволяє отримати максимум обсягів товарообігу і прибутку.

Сучасні торговельні підприємства є надзвичайно складними господарськими системами. Так, багато універмагів нараховують велику кількість відділів і секцій (від декількох десятків до сотень), мають високомеханізоване складське, розвинене енергетичне і транспортне господарство, підтримують зв'язки з величезною кількістю постачальників. У таких універмагах працює велика кількість продавців, та штат управлінців, економістів, товарознавців і т.д. Нерідко обслуговуванням покупців, яких щоденно в крупних універмагах від 50 до 200 - 300 тис. чол., так чи інакше зайнято тисячі працівників, у торговельних залах і на складах обробляється до декількох тисяч найменувань товарів.

Слід урахувати, що на тих же самих торговельних площах, при тій же кількості працівників при тому ж числі адміністративно-управлінського персоналу товарна маса постійно зростає, безперервно розширяється асортимент товарів і послуг. Попит вже підкоряється і іншим випадковим чинникам. Постачальники також далеко не завжди здійснюють поставки в строго встановлені терміни.

Усі аспекти і сторони господарської діяльності стають ускладнили для розгляду. Відповідним функціональним відділам, і перш за все плановим службам, нелегко розробити в стислі терміни всебічно обґрунтоване завдання товарообігу, довести його до товарних відділів, організувати його виконання. Ще важче розробити оптимальний план, якщо користуватися тільки традиційними методами планово-економічної роботи. На допомогу в цьому випадку приходять економіко-математичні методи. За допомогою цих методів можна проводити багатоваріантні розрахунки на комп'ютері і на їх основі ухвалювати оптимальні господарські рішення.

Моделювання розміщення роздрібної торговельної мережі в даний час практично не проводиться. Але як показує світовий досвід, застосування математичних моделей у даній сфері дозволяє отримати значний виграш в ефективності діяльності таких комплексів.

Одна з основних задач розвитку торговельних підприємств полягає в правильній побудові і розміщенні торговельної мережі. Це визначається рядом різноманітних економічних і містобудівних чинників. Загальна модель розміщення мережі роздрібної торгівлі в межах міста представляється досить складною, у ній необхідно враховувати містобудівну структуру, розміщення промисловості, житлових районів, шляхів сполучення, напрям і інтенсивність основних потоків руху, умови розселення населення, їх купівельну спроможність, причому відповідно до структури територіального розподілу купівельної спроможності по секторах доходів і т.п. Тому більш раціональним представляється процес зонування території міста на однотипні райони і складання моделі раціонального розташування торговельної мережі для таких районів індивідуально.

Розглянемо основні положення моделі розміщення роздрібної торговельної мережі.

Виділимо такі правила оптимальної побудови і розміщення торговельної мережі:

• наблизити торговельну мережу до споживача виходячи з вимог мінімальної витрати часу на шлях до магазину і покупку товару;

• надати покупцям широкий вибір товарів шляхом зосередження складного асортименту в магазинах мережі;

• забезпечити кожному магазину необхідний обсяг товарообігу, умови рентабельної роботи і, отже, надати достатній за своїми розмірами район діяльності або визначити розмір магазину відповідно до розміру і характеристики даного району.

Визначимо можливе розташування магазинів на умовній території, визначаючи r як відстань, яку покупець згоден пройти для покупки даної j-ї групи товарів, не віддавши перевагу магазину конкурента, розташованому ближче. Тому спочатку розглянемо розташування мережі у виділеній зоні без урахування розподілу густості населення. Останній чинник ураховуватимемо на другому кроці: визначення розмірів магазина.

Покриття території можливе способами, показаними на умовній зоні на рис. 8.4.і 8.5.

Рисунок 8.4 – Розташування мережі магазинів у вузлах розбиття території на квадрати

Рисунок 8.5 – Розташування мережі магазинів у вузлах розбиття території на рівносторонні трикутники (щільне розташування)

У другому випадку «сліпі ділянки», тобто розташовані далі r, значно менші за розміром. Визначимо перевищення r для двох випадків (рис. 8.6.).

а) б)

Рисунок 8.6 – Фрагменти розбиття зони міста на

а) квадрати, б) рівносторонні трикутники

На рис. 8.6.а видно, що відстань від магазину до самої віддаленої точки складає . Якщо для продовольчих магазинів r=500 м, то гранична відстань буде 700 м, тобто перевищить r на 40%. У другому випадку (рис. 8.6.б) відстань від магазину до самої віддаленої точки D складає , тобто в останньому випадку гранична відстань складатиме 578 м і перевищить r усього на 15,6%.

Планування мережі для виділеної зони слід починати від уже наявного магазину на цій зоні або (якщо такого немає) від магазину в сусідній зоні для нормального перекриття меж зон. Як видно з рис.  8.6.б, відстань між двома точками повинна складати 2r, а кут між напрямами до двох сусідніх найближчих магазинів складає 60. Звичайно, на практиці можливі відхилення від ідеального плану, залежно від конкретних умов, але даний розподіл дає загальну схему розташування мережі, яку слід коректувати відповідно до ситуації, що склалася. При цьому бажане відхилення від ідеального плану не повинно перевищувати 10% (тобто не більше 50 м). За наявності таких відхилень проектувальнику мережі пропонується розглянути питання про подальше розбиття даної території на більш дрібні зони, а також планування альтернативної мережі від зміщеної точки. У цьому випадку може виникнути декілька альтернативних розміщень, з яких вибирається один варіант на підставі експертної оцінки фахівців.

Реальна зона обслуговування кожного магазину представляє шестикутник, що може спотворюватися в іншу фігуру по краях розглянутої території (рис. 8.7.), така система розподілу нагадує бджолині стільники і може бути названа «стільниковою» мережею зони обслуговування. Шестикутник відомий у математиці, як одна з фігур (поряд із трикутниками і квадратами), які можна щільно укласти на площині. Оскільки з цих фігур шестикутник найбільш близький до окружності, то в нашому випадку «стільникова» мережа зони обслуговування дає найбільш раціональне розташування магазинів з повним охопленням території і привабливістю для покупців за територіальною приступністю (максимальна наближеність до місця проживання).

Рисунок 8.7 – Реальний вид зон обслуговування –„стільникова” мережа

На наступному кроці потрібно визначити оптимальний розмір площ магазинів мережі відповідно до кількості населення на прилеглій території з градацією населення за купівельною спроможністю і відвідуваннями.

Планування мережі для виділеної зони слід починати від наявного магазину в цій зоні або (якщо такого немає) від магазину в сусідній зоні для оптимального перекриття меж зон. Як видно з рисунка 3б, відстань між двома точками повинна складати 2r, а кут між напрямами до двох сусідніх найближчих магазинів складає 60°. Звичайно, на практиці можливі відхилення від ідеального плану залежно від конкретних умов, але такий розподіл дає загальну схему розташування мережі, яку слід коректувати відповідно до ситуації, що склалася. При цьому бажане відхилення від ідеального плану не повинно перевищувати 10% (тобто не більше 50 м). За наявності таких відхилень проектувальнику мережі пропонується розглянути питання про подальше розбиття території на більш дрібні зони, а також планування альтернативної мережі від зміщеної точки. У цьому випадку може виникнути декілька альтернативних розміщень, з яких вибирається один варіант на підставі експертної оцінки фахівців. Зони обслуговування мережею є правильними або спотвореними шестикутниками, що забезпечує найбільш щільне покриття місцевості.

У дисертації за запропонованою методикою розроблено “стільникову” мережу для виробничо-торговельного комплексу ВТК “Шахтар” (рис. 4).

Рис. 4. “Стільникова” мережа для ВТК “Шахтар”

Запропонований план розміщення базується на розташуванні діючого магазину (точка А). Магазин, позначений літерою В, будується у стільниковій системі. Магазини К1, К2 та К3 – це магазини конкурентів, які були збудовані раніше у сприятливих зонах, тому тут не рекомендується будувати магазини ВТК “Шахтар”. Позначками М1-М10 визначено перспективні місця побудови магазинів мережі.

Доведено, що для планування розвитку торговельної мережі доцільно використовувати систему моделей. У дисертації розроблено систему моделей: оптимального розміру площі магазинів мережі, оптимізації завантаження магазинів, планування асортименту. Подана система може розглядатися як єдина задача (табл 3).

У деяких роботах рекомендується орієнтуватися на такі показники товарообігу на одного працівника (включаючи управлінський персонал, підсобних робітників і сумісників): у продовольчих магазинах самообслу­говування з універсальним асортиментом товарів – як мінімум 20-30 тис. грн. у місяць, а в середніх за розміром промтоварних універмагах – 30-45 тис. грн. Практично по окремих товарах і товарних групах (відділах, секціях) була розроблена явно недостатня кількість нормативів, що істотно утруднює впровадження моделей і методів оптимального планування в торгівлю.

У задачі, вирішуваній для конкретного магазину, трудові ресурси можуть деталізуватися з урахуванням витрат робочого часу – безпосередньо працівників торговельного залу, працівників складського господарства і адміністративно-управлінського персоналу. У такій постановці x_wj – оптимальний обсяг товарообігу по w_j товарній позиції, що визначається з рішення задачі, а x_j – оптимальний обсяг товарообігу j-ї секції: наприклад, x₁ – товарообіг секції жіночого плаття, x₂ — товарообіг секції галантереї і по всім секціям. Ресурси робочого часу в першій умові виражаються в людино-годинах.

Таблиця 3

Моделі розрахунків площі, завантаження й асортименту товарів

	Модель оптимального розміру площі магазинів мережі	Модель оптимізації завантаження магазинів	Модель оптимального планування асортименту
Цільова функція
Обмеження
Умова невід’єм-ності	xi³0	xij³0	xij³0
Параметри	xi – торговельна площа i-го магазину; – середня вартість капітальних вкладень введення в експлуатацію одного м2 торговельної площі в i-му магазині; – середня вартість експлуатації одного м2 торговельної площі в i-му магазині; Mi – максимально можливе відвідання i-го магазину; aij – відвідання i-го магазину покупцем j-ї групи; bj – частка j-ї групи в загальній кількості покупців зони обслугову- вання з урахуванням діяльності конкурентів (експертна оцінка); к – норматив комфортності для покупців (норматив наявності торговельної площі в розрахунку на певну кількість покупців).	xij - запланований обсяг продажу j-го товару в i-му магазині; ai - фундація часу працівника кожного i-го магазину; i = 1, 2...,m; bj - величина потреби в товарах j-гo виду; j = 1,2...,п; aij - потужність або кількість товарів j-гo виду, які продаються (за день) в i-му магазині; cij - витрати на зберігання і продаж одиниці j-го товару в i-му магазині.	xij – кількість j-гo товару в i-му магазині; lj (j = 1,2...,n) – ліміт j-го товару (для товарів низького попиту задано верхню межу наявності (lj£aj), а для n-k товарів високого попиту продукції задано нижню межу наявності товару в магазині (lj³aj)); aij – рівень продажу j-гo товару в i-му магазині; cij – відомі витрати на продаж товарів, включаючи витрати на доставку, зберігання, рекламу тощо.

Результати моделювання розвитку торговельної мережі: оптимальних показників площі, завантаження та асортиментного складу магазинів ПТК “Шахтар” наведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Результати розрахунків оптимальних показників площі, завантаження та асортиментного складу магазинів

Магазин	Оптимальна площа	Оптимальне завантаження магазинів за групами товарів				Оптимальний обсяг за асортиментним складом
		Лікеро-горілчані та безалкогольні напої	М’ясо, ковбаси	Молочні вироби	Рибні товари	1–ша підгрупа і-того товару	2–га підгрупа і-того товару	3–тя підгрупа і-того товару	4–та підгрупа і-того товару
A	385,34	1273,33	207,33	555,00	318,33	840,00	132,00	384,00	252,00
B	770,67	2233,33	375,33	915,00	558,33	1680,00	264,00	768,00	504,00
M1	556,6	1688,45	305,43	725,00	420,44	1206,67	202,3	605,4	404,3
M2	342,52	1182,56	199,63	502,6	301,33	809,00	120,0	323,00	219,2
M3	470,97	1486,67	244,67	635,00	371,67	1026,67	161,33	469,33	308,00
M4	513,78	1593,33	263,33	675,00	398,33	1120,00	176,00	512,00	336,00
M5	449,56	1433,33	235,33	615,00	358,33	980,00	154,00	448,00	294,00
M6	321,11	1113,33	179,33	495,00	278,33	700,00	110,00	320,00	210,00
M7	984,75	2766,67	468,67	1115,00	691,67	2146,67	337,33	981,33	644,00
M8	899,12	2553,33	431,30	1035,00	638,23	1960,00	308,00	896,00	588,00
M9	941,93	2660,00	450,00	1075,00	665,00	2053,33	322,67	938,67	616,00
M10	470,97	1486,67	244,67	635,00	371,67	1026,67	161,33	469,33	308,00

Величини трудових ресурсів можуть бути заздалегідь визначені на основі вирішення інших задач. Так, кількість працівників торговельного залу (продавців-консультантів, контролерів-касирів і т.д.), а також працівників складського господарства може бути визначена з рішення спеціальної задачі методами теорії масового обслуговування.

Друга умова – обмеження по витратах обігу. Навряд чи доцільно конкретизувати їх по всіх статтях витрат за прийнятою класифікацією.

Витрати обігу торговельні підприємства розподіляють самостійно.

Таким чином, застосування в практиці розвитку роздрібної торговельної мережі у містах запропонованої моделі ефективно для мережі і нескладно, тому що завдяки моделі будь-які коливання внаслідок змін даних наведуть результат свого впливу.