
- •I порядок підготовки й виконання лабораторних робіт
- •1.1 Правила з техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •1.2 Вимірювальні прилади
- •Штангенциркуль
- •1.2.2 Мікрометр
- •1.2.3 Ричагові ваги
- •1.3 Вимір фізичних величин
- •1.3.1 Гістограма і її побудова
- •1.3.2 Нормальний розподіл і його характеристики
- •1.3.3 Розрахунок випадкової похибки вимірювання за
- •1.3.4 Порядок розрахунку похибок прямих вимірювань
- •1.3.5 Побудова і оформлення графіків
- •Лабораторна робота № 101 Вивчення статистичних похибок прямих вимірювань фізичних величин
- •Основні вимоги до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №102 Вивчення руху тіл по похилій площині
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Опис приладу і методу стокса
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Основні вимоги до теоретичної підготовки.
- •1 Знайомство з електровимірювальними приладами
- •2 Перевірка законів Ома
- •Порядок виконання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 108 Дослідження залежності напруженості магнітного поля в центрі соленоїда від сили струму в його обмотці
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 109 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 110 Визначення точки Кюрі феромагнетика
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 111 Вивчення ефекту Холла
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
Контрольні питання
1. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії.
2. Записати формулу Стокса.
3. Як рухається кулька з моменту занурення в рідину до першої риски. Чому?
4. Як зміниться рух кульки в рідині, якщо її нагрівати?
5. Що таке коефіцієнт в'язкості рідини?
6. Чи всі сили, діючі на кульку в методі Стокса, постійні?
7. Чому сила Стокса змінна і чи на всьому шляху?
8. Від чого залежить сила в'язкості в загальному випадку?
9. Чому дорівнює сила Архімеда, діюча на кульку в рідині?
Лабораторна робота № 107
Визначення основних параметрів
електровимірювальних приладів. Перевірка
законів Ома для однорідної ділянки Кола і для повного кола
Мета роботи: одержати навики роботи з електровимірювальними приладами, експериментально перевірити закони Ома для однорідної ділянки кола і для повного кола.
Прилади і обладнання: вольтметр, міліамперметр, джерело живлення, набір резисторів, встановлених на монтажній панелі, сполучні дроти, таблиця з умовними позначеннями.
Основні вимоги до теоретичної підготовки.
1 Знайомство з електровимірювальними приладами
Електровимірювальні прилади, що використовуються для вимірювання електричних величин, класифікуються:
- по роду вимірюваної величини (амперметри, вольтметри, омметри, ватметри та ін.);
- по роду струму, тобто прилади постійного струму, змінного струму, універсальні (постійного і змінного струмів);
- за принципом дії (магнітоелектричні, електромагнітні, електродинамічні та ін.).
- за способом виводу інформації електровимірювальні прилади діляться на:
аналогові (прилади у яких уздовж шкали переміщаються будь-які покажчики (стрілка, "зайчик") або навпаки мимо покажчика переміщається шкала (барабан, що обертається));
цифрові (інформація видається у вигляді числа на цифровому індикаторі);
В даній роботі знайомляться з аналоговими приладами.
Основними характеристиками електровимірювальних приладів є: межа вимірювання, ціна поділки, клас точності.
Межею вимірювання приладу називають те значення вимірюваної величини, при якому стрілка приладу відхиляється до кінця шкали.
На практиці широко використовують багатомежеві прилади. Внутрішній опір таких приладів змінюється із зміною межі вимірювання.
Ціна поділки визначається значенням електричної величини, що викликає відхилення покажчика на один розподіл, тобто ціна поділки- різниця значень вимірюваної величини двох сусідніх міток шкали приладу.
Для того, щоб визначити ціну поділки приладу, необхідно межу вимірювання приладу розділити на число поділок шкали, тобто
,
(1)
де Атах - межа вимірювання; N - число поділок шкали.
Як приклад
визначимо ціну поділки
міліамперметра з межею вимірювання 300
mA, шкала
якого має 75 поділок. Відповідно до
вищесказаного ціна поділки буде
дорівнювати:
.
Якщо при вимірюванні сили струму стрілка відхилиться, наприклад, на 10 поділок, то це відхилення відповідатиме струму:
Клас точності приладу п – показує максимальну погрішність по всій шкалі. Найбільш поширені значення класу точності 0.5, 1.0, 1.5, 2.0.
Підключення вольтметра (мілівольтметра, мікровольтметра та ін.) в електричну схему показано на рисунку 1, а амперметра (міліамперметра, мікроамперметра) - на рисунку 2. При вимірюванні електричних величин вольтметр включається паралельно навантаженню, а амперметр - послідовно з навантаженням.
При включенні електровимірювальних приладів в електричний ланцюг вони впливають на його режим. Ступінь впливу приладу на режим ланцюга визначається його внутрішнім опором Rвн. На лицьовій панелі приладів звичайно вказується для вольтметрів струм повного відхилення Iп, для амперметрів - падіння напруги Un на опорі приладу, при якому через амперметр протікає струм Imax. Знаючи Iп, Un, Umax і Imax, можна визначити внутрішні опори приладів таким чином:
для амперметра:
(3)
для вольтметра:
(4)
У тому випадку, коли на лицьовій панелі амперметра не приведено значення Un, його внутрішній опір може бути визначено таким чином. Паралельно амперметру, відповідно до рисунку 3, підключають вольтметр і міряють падіння напруги на амперметрі.
Внутрішній опір оцінюють по формулі:
д
е
IА
– показання амперметра.