
- •I порядок підготовки й виконання лабораторних робіт
- •1.1 Правила з техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •1.2 Вимірювальні прилади
- •Штангенциркуль
- •1.2.2 Мікрометр
- •1.2.3 Ричагові ваги
- •1.3 Вимір фізичних величин
- •1.3.1 Гістограма і її побудова
- •1.3.2 Нормальний розподіл і його характеристики
- •1.3.3 Розрахунок випадкової похибки вимірювання за
- •1.3.4 Порядок розрахунку похибок прямих вимірювань
- •1.3.5 Побудова і оформлення графіків
- •Лабораторна робота № 101 Вивчення статистичних похибок прямих вимірювань фізичних величин
- •Основні вимоги до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №102 Вивчення руху тіл по похилій площині
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Опис приладу і методу стокса
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Основні вимоги до теоретичної підготовки.
- •1 Знайомство з електровимірювальними приладами
- •2 Перевірка законів Ома
- •Порядок виконання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 108 Дослідження залежності напруженості магнітного поля в центрі соленоїда від сили струму в його обмотці
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 109 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 110 Визначення точки Кюрі феромагнетика
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 111 Вивчення ефекту Холла
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
Теорія методу і опис установки
Установка для визначення СPт/СVт зображена на рисунку 1. Установка складається з скляного балона Б, в який накачується насосом Н повітря до деякого тиску , більшого ніж атмосферний.
Накачування повітря в балон проводиться при закритому крані К і відкритому К1. По закінченню накачування кран К1 повинен бути закритий. Тиск повітря в балоні вимірюється манометром М.
В
даній роботі визначення g
проводиться одним з класичних методів,
методом Клемана-Дезорма, заснованому
на дослідженні деякої маси газу, що
послідовно проходить через три стани.
Розглянемо діаграму (Р,V
) стану повітря (рис.
2). На діаграмі початковому стану газу
відповідає точка 0. Відзначимо,
що мова йдеться про
питомий об’єм газу, тобто об'єм, що
доводиться на одиницю маси газу
.
Крива 0-1 відповідає накачуванню повітря в балон. Тиск при цьому збільшується а питомий об'єм зменшується. Щодо температури в точці 1 можна тільки сказати, що вона не є нижче кімнатною.
Як тільки накачування припиняємо і зберігаємо незмінний об'єм, тиск в балоні починає падати (так і відбувається на практиці), це відповідає процесу 1-2 на діаграмі стану. При постійному об'ємі зменшення тиску супроводжується пониженням температури. Значить в стані 1 температура виявилася вище кімнатною, і на ділянці 1-2 вона знижується за рахунок контакту з навколишнім середовищем до кімнатної.
Рисунок 2 - Діаграма переходу газу
Коли тиск перестає змінюватися (стан 2), різко випускаємо повітря з балона. Вважатимемо, що процес 2-3 - це адіабатичне розширення. В результаті об'єм даної маси газу збільшується від V2 до V3, температура повинна знизитися.
Знову об'єм газу витримуємо постійним - ізохоричний процес на ділянці 3-4. На практиці виявляється, що тиск при цьому підвищується, отже, підвищується і температура. Це означає,що в стані 3 температура дійсно була нижча кімнатної і тепер вона підвищується до кімнатної за рахунок контакту з навколишнім середовищем.
В станах 0, 4, 2 газ має однакову температуру - кімнатну, тобто ми ці точки можемо укласти в на ізотерму 0-4-2. Ця обставина дозволила Клеману і Дезорму обійтися без вимірювання початкового і кінцевого об'єму газу. Саме в цьому і позначилася дотепність запропонованого методу.
Для станів 2 і 3, що знаходяться на одній адіабаті, можна записати (рис. 2).
(18)
Для станів 2 і 4, що знаходяться на одній ізотермі, можна записати
(19)
Крім того, пряма 3-4 зображає ізохоричний процес, тобто
(20)
Вирішуючи систему (18) -(20), отримаємо рівняння для знаходження γ. Для цього піднесемо рівняння (19) до ступеня g і розділимо його на рівняння (18):
або
(21)
Зазначимо, що
,
,
,
де
– атмосферний тиск, РH
та Рh
визначаються водяним манометром та
їх відношення може бути
замінено відношенням довжин водяного
стовпа.
Прологарифмуючи (21), отримаємо вираз для g:
(21)
Тиск (Рат+РН), (Рат+Рh) і Рат мало відрізняється один від одного, через це відношення логарифмів тиску можна вважати рівним відношенню різниць самого тиску:
(22)
Оскільки додатковий тиск вимірюється різницею рівнів води в колінах манометра, то вираз (22) для g запишемо у вигляді
(23)
де H - різниця рівнів, відповідна тиску РH, мм;
h - різниця рівнів, відповідна тиску Ph, мм (див. рис. 2)