Помилки та ускладнення.

• Використання барвників не за призначенням.

• Використання високих концентрацій барвників.

• Подразнення СОРП

• Алергічна реакція на барвник (місцева або загальна).

Гігієнічний індекс (ГІ) Федорова — Володкіної (1970)

При визначенні індексу гігієни порожнини рота по Федорову — Володкіною (розчином йоду і йодиду калія (йоду кристалічного I г, йодиду калія 2 г, дистильованої води 40 мл) змащують вестибулярні поверхні 6 фронтальних зубів нижньої щелепи. Кількісну оцінку проводять за пятибалльною шкалою:

фарбування всієї поверхні коронки — 5 балів;

1/4 поверхні — 4 бали

1/2 поверхні — 3 бали

3/4поверхні — 2 бали

відсутність фарбування — 1 бал.

ГІ= сума показників всіх зубов/ 6

Оцінка гігієнічного стану порожнини рота:

1,1-1,5 балу - хороший;

1,6-2,0 балу - задовільний;

2,1-2,5 балів - незадовільний;

2,6-3,4-балів – поганий;

3,5-5.0баллов – дуже поганий

Гігієнічний індекс ОНI-S Грін і Вермильон (1964) запропонували спрощений індекс гігієни (СІГ) порожнини рота .Для цього визначають наявність зубного нальоту і зубного каменя на щоковій поверхности11,16,26,31 зубів, язичної поверхні 36,46 зубів після фарбування їх розчином Шиллера – Пісарева.

На всіх поверхнях спочатку визначають зубний наліт, а потім зубний камінь. При цьому використовують наступні оцінки:

0 — відсутність зубного нальоту;

1 — зубний наліт покриває не більше 1/3поверхности зуба;

2—зубний наліт покриває від 1/3 до 2/3 поверхні зуба;

3 — зубний наліт покриває більше 2/3 поверхні зуба.

Індекс зубного нальоту (ІЗН) визначається по формулі:

ІЗН= Сума показників 6 зубів/ 6

Показник 3 указує на незадовільне, а 0 — на хороший гігієнічний стан порожнини рота.

Оцінку індексу зубного каменя (ІЗК) проводять так само, як і зубного нальоту:

0 — немає каменя;

1 — над’ясенний камінь на 1/3 поверхні зуба;

2 —над’ясенний камінь на 1/2 поверхні коронки або окремі ділянки наддесневого каменя;

3 —над’ясенний камінь покриває більш поверхні зуба, під’ясенний камінь опоясує шийку зуба.

ІЗК= Сума показників 6 зубов/ 6

СІГ= ІЗН + ІЗК.

Індекс зубного нальоту по Quigley і Hein

Індекс зубного нальоту по Quigley і Неіn використовують для оцінки об'єму зубного нальоту на коронкових поверхнях зубів, заздалегідь фарбуючи вестибулярні поверхні зубів. Потім визначають площу забарвлених поверхонь. Для зафарбування нальоту застосовують харчові (еритрозин, метиленовий синій) або флюоресцентні барвники, які на нетривалий час відкладаються в нальоті. Еритрозин зафарбовує наліт, що свіжоутворився, в червоний колір.

На зріліший наліт ефективно впливає метиленовий синій, надаючи йому синє забарвлення.

У індексі по Quigley і Hein розрізняють шість значень:

- 0 ступінь, відсутність нальоту

- 1 ступінь одиничні ділянки нальоту

- 2 ступінь, чітко виражена лінія нальоту по ясенному краю

- 3 ступінь: наявність нальоту в пришийковій ділянці зуба

- 4 ступінь: наявність нальоту до межі середньої третини зуба

- 5 ступінь наявність нальоту до коронкової частини зуба

Спрощений індекс зубного нальоту на апроксимальних поверхнях (API) по Lange.

Після фарбування нальоту оцінюють його наявність (у формі відповіді « так / ні ») на апроксимальних поверхнях. Усунення нальоту на цих ділянках вимагає від пацієнта особливо ретельного проведення гігієнічних заходів. Тому, оцінюючи перебування зубного нальоту на апроксимальних поверхнях можна визначити рівень виконання пацієнтом гігієнічних заходів і, отже, ступінь його співпраці з лікарем, що лікує.

Оцінку зубного нальоту на апроксимальних ділянках по індексу API проводять на оральних поверхнях першого і третього квадрантів і вестибулярних поверхнях другого і четвертого квадрантів.

Антисептичне оброблення порожнини рота

Вибiр протимiкробних засобiв обумовлюється етiологiєю захворювання, особливостями клiнiки та характером перебiгу ураження слизової оболонки порожнини рота. При цьому враховують переносимiсть цих лiкарських засобiв органiзмом хворого та чутливiсть до них мiкроорганiзмiв. Широко в лiкуваннi захворювань слизової оболонки порожнини рота на всiх етапах використовують антисептичнi засоби рiзних груп. Місцеве лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота розпочинають з рясних полоскань і ретельного зрошення (іригації) порожнини рота. Для полоскання застосовують лужні розчини (натрію гідрокарбонату, натрію тетраборату), різні антисептики в незначних концентраціях (0,05-0,2% розчин хлоргексидину біглюконату, етакридину лактату 1:5000 або 1:10000, розчин калію перманганату 1:10000 тощо). Широко застосовують лікарські засоби рослинного походження – шавлію, ромашку, кору дуба, сангвіритрин, лістрин, стоматидин, гівалекс тощо. Попереднє полоскання та зрошення порожнини рота сприяє зниженню вмісту мікроорганізмів у порожнині рота, видаленню слизу, залишків пилу, частково – м’якого зубного нальоту із зубів, поліпшує гігієнічний стан і практично являє собою підготовку операційного поля.

Хлоргексидин викликає виражену дію на грампозитивні і грамнегативні бактерії, гриби, факультативні аероби і анаероби, віруси герпесу, зменшуючи в слині на 80-90% кількість мікроорганізмів, що стимулюють утворення зубного нальоту. Ефект хлоргексидину по відношенню до мікроорганізмам пояснюється взаємодією між позитивно зарядженою молекулою препарату і негативно зарядженими групами молекул стінки бактеріальної клітини, що сприяє проникненню активного компонента в цитоплазму мікроорганізму і його знищення. Застосовують для полоскань і обробки слизових після видалення зубних нашарувань 0,02 – 0,06% розчин. Не варто застосовувати більше 7 – 10 днів, бо це може вести до дисбактеріозу в ротовій порожнині. При використанні для полоскань можливе зворотнє зафарбування поверхні язика і зубів і зміна смакових властивостей

Розчин перекису водню

Як антисептик для обробки слизової ясен, пародонтальних кишень,міжзубних проміжків при лікуванні гінгівіту. Застосовують 0,5% розчин для зрошень слизової оболонки ясен,міжзубних проміжків із шприца.

Калію перманганат

Застосовують як антисептик для полоскання ротової порожнини,обробки слизової ясен,міжзубних проміжків,пародонтальних кишень. Взаємодіючи з органічними речовинами перманганат калію відновлюється з утворенням атомарного кисню і оксиду марганцю;останній має слабку в’яжучу дію на слизову ротової порожнини. Застосовують 0,01-0,1% розчини.

Якщо пацієнт (його родина) виконує рекомендації лікаря по корекції домашньої гігієни, варто допомогти йому звільнитися від зубних відкладень за допомогою спеціальних пристосувань. Професійного втручання вимагають м'які над’ясенні відкладення у важкодоступних зонах (проксимальні поверхні жувальних зубів, щічні й дистальні поверхні останніх молярів), тверді надясенні й під’ясенні відкладення. Лікар (або гігієніст) повинен оцінити якість реставрацій, що впливають на стан періодонта, і при необхідності запланувати їхню корекцію. Пломби з недостатньо полірованою поверхнею й/або надлишковим об’ємом рекомендується обробляти в ході професійної гігієни. Інші дефекти пломб усувають на терапевтичному прийомі. В арсеналі стоматолога й гігієніста повинні бути інструменти й засоби, призначені для професійної гігієни порожнини рота.

Видалення немінералізованих надясенних зубних відкладень.

Можна використовувати такі засоби:

1. розчин фуксину: Fuchsinibas - 1,5; Spiritus aethylicus 75°- 25 мл. Беруть 10-15 крапель на 1/4 склянки води. Після полоскання мікробний наліт забарвлюється в рожевий колір. Контроль гігієни - через 2, 7, 14 днів.

2. розчин Шиллєра-Пісарєва ( 1 г кристалічного йоду, 2 г калію йодиду, 40 мл дистильованої води), яким змащують зуби і ясна. Мікробний наліт забарвлюється в жовто-коричневі відтінки, а запальні ясна - від світло- до темно- коричневого кольору;

3. таблетки еритрозину (дають рожеве забарвленя нальоту),діплаку;

4. розчин Люголя.

Медикаментозні методи

Видалення м’яких зубних відкладень проводять механічним шляхом, починаючи із рясних зрошень порожнини рота. Зубний наліт видаляють за допомогою тугих ватних турунд, змочених мікроцидом, 0,02% розчином фурациліну або іншими антибактеріальними засобами. Для ефективнішого відділення нальоту (особливо пігментованого) від твердих тканин зубів можна використовувати протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин, терилітин тощо). Попередньо їх розчинюють у співвідношенні 1 мг ферменту на 1 мл розчину в мікроциді, ізотонічному розчині натрію хлориду або буфері (ацетатному, цитратному) і накладають у вигляді аплікацій на оброблювані зуби. Для часткового розчинення зубного нальоту можна використовувати деякі антисептики, наприклад, 3% розчин водню пероксиду.