2.1.2 Розрахунок необхідної за санітарними нормами ефективності очистки викидів до атмосфери

Необхідна за санітарними нормами ефективність очистки викидів до атмосфери розраховується за формулою:

Е= (16)

де С_м – максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини, що виникає за несприятливих метеорологічних умов, мг/м³.

Необхідна ефективність очистки розраховується для кожної шкідливої речовини, що міститься у викиді.

С_м при викиді нагрітої газоповітряної суміші із високого джерела визначається за формулою, мг/м³:

С_м= , (17)

де М – потужність викиду або маса шкідливої речовини , що викидається у атмосферу в одиницю часу, г/с.

М розраховується за формулою:

М= , (18)

де С – концентрація шкідливої речовини у викиді, мг/м³; V₁ – витрата газоповітряної суміші, м³/с.

У разі одночасної сумісної наявності у атмосферному повітрі декількох (n) речовин, шкідлива дія яких, згідно з переліком, шумується, значення їх концентрацій зводяться умовно до значення концентрації одного з них.

Зведена концентрація розраховується так:

С_зв= , (19)

де С₁ – концентрація речовини, до якої здійснюється зведення, мг/м³; ГДК₁ – його ГДК; С₂…..С_n та ГДК₂…..ГДК_n – концентрація та ГДК інших речовин, що входять до групи сумації.

Із n значень С_зв вибирається найбільше, за ним розраховується потужність викиду для речовин, що володіють ефектом сумації дії:

М= (20)

С_м у разі викиду холодної газоповітряної суміші із високого джерела визначається за формулою, мг/м₃:

С_м= , (21)

С_м при викиді газоповітряної суміші із низьких (затінених) джерел визначається за формулою, мг/м³:

С_м= , (22)

Розраховане значення С_м не повинне перевищувати максимальної разової гранично дозволеної концентрації даної речовини у атмосферному повітрі.

На підставі проведених розрахунків приймаються конкретні заходи з охорони навколишнього середовища, здійснюється вибір необхідного обладнання та розробляється технологічна схема очистки викидів.

2.2 Водне середовище

Підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об’єктів і територій у зонах впливів діяльності підприємства, впливи на поверхневі і підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що надходять у водне середовище при скидах стічних вод і фільтраційних витоках.

Розрахунковий метод визначення умов випуску стічних вод містить розрахунки: коефіцієнта змішування стічних вод з природним; кратності розбавлення; ступенів очистки від завислих та шкідливих речовин; біохімічної потреби у кисні суміші води водоймища та стічних вод, вмісту розчиненого кисню та ін.

2.2.1. Розрахунок коефіцієнту змішування стічних вод з водою водоймища

Для врахування витрати річкової води, що забезпечує змішування, тобто процесів розбавлення, вводять коефіцієнт змішування, який визначається за методом В.О. Фролова та І.Д. Родзіллера:

= , (1)

де Q – витрата води (у разі 95%-вої забезпеченості) у створі випуску, м³/с; q – середня витрата стічних вод, м³/с; L – відстань за фарватером від місця випуску стічних вод до контрольного створу, м.

Коефіцієнт  враховує фактори змішування:

= , (2)

де  - коефіцієнт звивистості ріки, = ; S_ф – відстань за фарватером від місця випуску стічних вод до створу найближчого пункту водокористування, м; S_пр – відстань по прямій лінії від місця випуску стічних вод до створу найближчого пункту водокористування, м;  - коефіцієнт, який залежить від місця випуску стічних вод у водоймище, у разі випуску біля берегу =1, у разі випуску у фарватер річки =1,5, у разі розсіючого випуску =3,0; Е – коефіцієнт турбулентної дифузії, що визначається за формулою:

Е= , (3)

де V_сер – середня швидкість течії на ділянці між випуском стічних вод та створом пункту водокористування; Н_сер – середня глибина водоймища на тій же ділянці.