
Практична робота № 1-2
Тема: Розв’язування нелінійних рівнянь та їхніх систем з використанням засобів системи Mathcad.
Мета: Закріпити знання теоретичного матеріалу та навчитися використовувати його на практиці за допомогою прикладного математичного пакету Mathcad. Навчитись виконувати елементарні обчислення.
Теоретичні відомості
1. Основні засоби Mahtcad:
Оператор |
Введення |
Призначення оператора |
Оператор |
Введення |
Призначення оператора |
X :=Y |
X : Y |
Локальне присвоєння X значення Y |
|
F.max |
Введення змінної з допоміжним індексом. Тут індекс – тільки частина імені |
X є Y |
X ~Y |
Глобальне присвоєння X значення Y |
|
A {Ctrl 1} |
Транспонування матриці. Не слід плутати його із зведенням у степінь |
X = |
X = |
Виведення значення X |
|
{Shift /} |
Перша похідна |
-X |
-X |
Зміна знаку X |
|
{Ctrl \} y |
Корінь n–й ступеня з у |
X + Y |
X + Y |
сума X та Y |
|
{Ctrl L} |
Двостороння границя |
X – Y |
X – Y |
Віднімання від X значення Y |
) |
) |
Введення закриваючої дужки |
X · Y |
X * Y |
Множення X на Y |
|
x {Ctrl F7} ( t ) |
Символ похідної в записі початкових умов до диференціальних рівнянь. |
X/Y |
X / Y |
Ділення X на Y |
|
F [ i , j |
Елемент матриці F з індексами (i, j) |
XY |
X ^ Y |
Зведення X в степінь Y<Shift>+<A> |
X n |
X [ n |
Введення нижнього індексу n |
√X |
X \ |
Обчислення квадратного кореня з X |
X< n> |
X Ctrl n |
Введення верхнього індексу n |
X ! |
X ! |
Обчислення факторіалу |
=(жирне дорівнює) |
<Ctrl>+<=> |
Тотожна рівність |
| Z | |
| Z |
Обчислення модуля комплексного Z |
1. .10 |
<;> |
Діапазон цілих значень |
Z |
Z “ |
Обчислення комплексно-зв'язаного з Z числа |
→ |
<Ctrl>+<.> |
Виведення символьного результату |
() |
‘ |
Введення пари круглих дужок з шаблоном |
( |
( |
Введення відкриваючої дужки |
Грецькі символи. Вводиться буква латинського алфавіту і натискується Ctrl+G |
G
iven–Find|
Так називається послідовність блоків, що починається з команди Given і закінчується функцією Find|, з| оператором виведення символьного результату (<Ctrl>+<.>), що повертає розв’язок рівнянь і систем рівнянь.
Особливість комплексу – введення знаків рівності не клавішею <=>, а клавішами <Ctrl>+<=>.
Оператор привласнення дозволяє задавати призначені для користувача функції. Конструкція введення: ім'я функції(ім'я змінної):= аналітичний вираз
Задання імені змінної – обов'язково.
Приклад введення і обчислення значення функції у = x2 + 3x - 4 при х=1:
Треба скласти таблицю значень введеної функції, починаючи з х=-1 і закінчуючи х=1, з кроком h=0,5. В цьому випадку, правіше або нижче, вводяться ще три блоки:
Натиснення
<y><=> дає:
У Mathcad можна писати підпрограми-функції. Опис підпрограми повинен передувати її виклику. Для опису підпрограми слід задати її ім'я, в круглих дужках – список параметрів і ввести оператора присвоєння. Після цього об'єкти програми вводяться через кнопки панелі програмування:
Add Line або клавіша ] – додати рядок програми;
← або клавіша { - ввести оператори присвоєння, в тілі програми використовується цей оператор <, а не := !
if – або клавіша } – умовний оператор «дія if умова»; У умові операція "або" вводиться як +, операція "і" – як знак множення. Приклад:
У
випадку, якщо за
умовою
виконується декілька операторів, а не
один, встаньте курсором в ліве поле
оператора if і натиснітьAdd line.
До натиснення
Після
Д
ля
програмування розгалуження
«інакше» конструкції «якщо-то-інакше»
використовуйте оператор otherwise.
for – цикл for. Лічильник циклу може бути як цілим, так і дійсним. Приклад:
while – введення циклу while;
break – достроковий вихід з циклу (використовується тільки всередині for або while)
continue – повернутися на початок циклу (використовується тільки всередині for або while)
return – повернутися з програми аварійно
Останній рядок програми повинен містити скаляр, вектор або матрицю, які вона повертає.
Програми можуть використовувати будь-які оператори і викликати| будь-які функції Mathcad, а також викликати інші програми, описані вище по тексту документа.
Приклад програми методом половинного ділення:
Ф
ункція
bs_root
(bisection
root)
містить чотири формальні параметри: f
– функція, нулі якої шукаються; а і b –
межі локалізації кореня; e
–
абсолютна похибка. Основний алгоритм
реалізований за допомогою циклічного
оператора while,
в тілі якого відбувається обчислення
середньої точки відрізку
перевірка
знаків функції на відрізку
і вибір нового відрізку. Для підрахунку
числа ітерацій використовується змінна
it.
Як результат функція повертає наближене
значення кореня і кількість ітерацій.
Оскільки в програмах-функціях пакету
Mathcad
як результат можна вказувати тільки
одну змінну, то для отримання декількох
значень, як підсумкова змінна може
служити вектор або матриця. У прикладі
формується вектор-рядок ans,
перший (нульовий) елемент якої містить
наближене значення, а другий кількість
ітерацій.