Роль мозочка в регуляції рухових функцій
Функції мозочка
Контролює позу рівноваги та рух очних яблук (vestibulocerebellum)
Планує і приймає участь у початку рухів (pontocerebellun)
Забезпечує синергії - регуляції. швидкості, сили, об’єму і напрямку рухів (spinocerebellum)
Зв’язки мозочка
1)Аферентні шляхи до кори мозочка:
від пропріорецепторів по спіно-церебеллярним шляхам (Флексіга та Говерса) до клітин Пуркіньє;
від рухових центрів стовбуру мозку через інтернейрони до клітин Пуркіньє ;
від довгастого мозку - нижньої оливи до клітин Пуркіньє: відіграють роль у процесах рухового навчання ;
від асоціативних зон кори головного мозку - понто-церебеллярний тракт - рухове навчання.
2)Еферентні шляхи від кори мозочка:
Клітини Пуркіньє - є єдиним вихідним каналом передачі інформації від кори мозочка;
Вихідний канал від клітин Пуркіньє є завжди гальмівним - нейромедіатор - гама-аміномасляна кислота (ГАМК);
Вихідні канали від клітин Пуркіньє передають інформацію на
глибокі ядра мозочка,
вестибулярні ядра (Дейтерса).
Цей гальмівний еферентний шлях модулює вихідні сигнали від мозочка і регулюють швидкість, об’єм і напрямок рухів (сінергії).
Клінічні прояви порушень функцій мозочка:
атаксія - є наслідком втрати координації, а саме дозволу на початок руху, недостатньої узгодженості рухів, нездатності виконувати швидкі рухи протилежного напрямку (дісдіадохокінезія);
інтенціонний тремор - виникає під час спроб виконання довільних рухів;
дезеквілібрія – втрата утримувати позу рівноваги;
нездатність припинити рухи;
ністагм очних яблук,
скандована мова.
Роль базальних ядер у регуляції рухових функцій
· Базальні ядра, що приймають участь в регуляції рухових функцій - це полосате тіло (corpus striatum), блідий шар (globus palidum), субталамічні ядра і структура середнього мозку - чорна субстанція (substancia nigra).
· Вони модулюють вихідні сигнали через таламус до моторної кори, що забезпечують планування і початок плавних рухів.
· Багато синаптичних зв’язків є гальмівними, виділяється в них нейромедіатор ГАМК.
Схема будови базальних ядер і контроль рухових функцій: А. Контроль набутих моторних навиків. Б. Свідоме планування рухів. В. Нейромедіатори. 1 - пре моторна і додаткова зони кори; 2 – первинна моторна кора; 3 – пре фронтальна кора; 4 – сомато-сенсорна кора; 5 – передньомедіальне і передньолатеральне ядра таламуса; 6 – субталамічне ядро; 7 – чорна речовина; 8 – хвостате ядро; 9 – шкаралупа; 10 – бліда куля.
Важливе місце, що визначає фізіологічну роль базальних ядер, займають дві нейронні системи шкаралупи і хвостатого ядра
Нейронна система шкаралупи. Шкаралупа має входи переважно з прилеглих до первинної моторної кори областей, але не з самої первинної моторної кори. Виходи з системи шкаралупи здійснюються в основному в первинну моторну кору, премоторну і додаткову моторну області. Одне з головних завдань базальних ядер (зокрема шкаралупи) при здійсненні рухового контролю це контроль комплексних стереотипів моторної діяльності (наприклад, написання букв алфавіту).
Нейронна система хвостатого ядра. Хвостате ядро отримує багато інформації з асоціативних областей кори, яка інтегрує різні види сенсорної і моторної інформації, щоб формувати програми стереотипних рухів. З кори сигнали поступають в хвостате ядро, потім передаються в бліду кулю, звідти в релейні ядра таламуса і знову поступають назад в префронтальну, премоторну і додаткову моторні області кори. Анатомічні особливості системи хвостатого ядра знаходять пояснення в його функції: хвостате ядро грає важливу роль в свідомому (когнітивному) контролі рухової активності. Дійсно, більшість наших рухових актів виникають в результаті обдумування їх і зіставленні з інформацією, наявною в пам'яті.