Методи визначення груп крові:

• стандартних сироваток - стан­дартні сироватки виготовляють в ампулах на станціях переливання крові. Кожна ампула сироватки повинна мати паспорт-етикетку із зазначенням групи крові, номера серії; титру, терміну придатності, місця виготовлення. Всі стандартні сироватки, залежно від групи крові, мають своє кольорове маркування: 0 (1) - безколірна; А (II) - голуба; В (III) - червона і АВ (IV) - жовта. Відповідне маркування сироваток є на етикетках у вигляді кольо­рових смужок. На етикетці ампули сироватки 0 (І) групи - смужки немає, етикетка сироватки А (II) групи - має дві смужки голубого кольору, сиро­ватки В (III) групи - три смужки червоного кольору, а сироватки АВ (IV) групи - чотири смужки жовтого кольору. Сироватки необхідно зберігати при температурі +2±6°С. Сироватка повинна бути світлою і прозорою, ампу­ла - цілою. Наявність пластівців, осаду, помутніння є ознаками непридат­ності сироваток. Кожна сироватка повинна мати свій титр. Титр сироват­ки - це те найбільше її розведення, за якого ще можлива реакція аглюти­нації. Чим більший титр, тим надійніша сироватка. Для визначення групи крові бажано користуватися сироватками з титром не нижче 1:32, при значному розведенні сироваток реакція аглютинації може не відбутися. Сироватка відповідної групи крові повинна мати свою серію і високу активність, перші ознаки аглютинації повинні з'являтися не пізніше 30 сек. Серія характеризує сироватку, що виготовлена з крові певної людини. Термін зберігання стандартних сироваток - 4 місяці. Сироватки із закінченим терміном зберігання (10-12 днів) до використання непридатні.

• відмитих еритроцитів системи (АВО)

• цоліклонів (моноклональних антитіл) А і В - цоліклони анти-А та анти-В використовують замість стандартних сироваток. Цоліклони проти антигенів А і В продукуються дво­ма різними пухлинними гібридомами, які утворюються при взаємодії В-лімфоцитів мишей з клітинами мієломи мишей. Асцитична рідина, що продукуєть­ся гібридомами, містить імуноглобулін класу М (Іg М), який спрямований проти антигенів А і В системи АВО крові людини. Цоліклони дають швидку і виразнішу реакцію аглютинації порівняно зі стандартними сироватками та еритроцитами. Визначення групи крові проводять при температурі від 15 до 25 °С. Для цього беруть ампули з цоліклоном "анти-А" і "анти-В" та окремо ампули з розчинником, які розкривають і змішують. Цоліклони "анти-А" і "анти-В" випускають в рідкому вигляді в ампулах або флаконах, рідина забарвлена в червоний колір ("анти-А") і синій колір ("анти-В"), їх необ­хідно зберігати в

• холодильнику при температурі +2±8 °С. Термін зберігання - 2роки.

Сумісність груп крові

Сучасні трансфузіологи нараховують декілька тисяч аглютиногенів та декілька сотень сироваткових аглютинінів. А тому на сьогодні слід вважати, що ідеальної групової суміс­ності крові не буває.

Nota bene! Правило Отенберга: еритроцити донора аглютинуються плазмою реципієнта (оскільки аглютиніни крові, що вливається, розводяться в крові хворо­го і не можуть аглютинувати його еритроцити).

Це дозволяє переливати в екстрених випадках не тільки одногрупну кров, але і кров, еритроцити якої не можуть бути аглютиновані сироваткою хворого.

Так, еритроцити першої групи не аглютинуються сироватками всіх груп, а тому кров 0 (І) може бути перелита будь-якому хворому (універсальний донор), а хворим з AB (IV) групою в екстрених випадках можна переливати кров інших трьох груп, тому що плазма цієї групи взагалі не містить аглютиніни і правило Отенберга тут не діє. Тобто хворі з AB (IV) групою – це універсальні реципієнти. Проте слід пам'ятати, що у звичайних умовах можна переливати лише одногрупну кров. Дітям завжди!!! переливають тільки одногрупну кров.

Техніка визначення резус-фактору

• метод визначення резус-фактора за стандартними сироват­ками

• експрес-метод (за допомогою сироватки анти-резус АВ (IV) групи крові, розведеної 20-30% розчином альбуміну або 30-33% розчином поліглюкіну).

• за допомогою моноклональних антитіл: ( Визначення резус-належності крові за допомогою моноклональних антитіл слід проводити в два етапи: спочатку кров хворого досліджують за допомогою реагенту моноклональних антитіл анти-Rh_о(D), якщо отримують не­гативну реакцію з цим реагентом, то додатково проводять дослідження такої крові з моноклональним стандартним реагентом анти-Rh_о(DС) і стан­дартною сироваткою Rh_о'" (DСЕ).

Моноклональні антитіла використову­ють:

• у реакціях прямої аглютинації на площині - на пластину або предметне скло наносять велику краплю (0,1 мл) реагенту, поряд наносять маленьку краплю (0,01-0,03 мл) досліджуваної крові і змішують їх. Реакція аглютинації почи­нає відбуватися через 10-15 с. Чітку аглютинацію видно через 30-60 с. Ре­зультат реакції варто враховувати через 5 хв. після змішування реагенту з кров'ю. Наявність аглютинації свідчить про те, що досліджувана кров є резус-позитивною.

• у пробірках - для цього відмивають еритроци­ти з досліджуваної крові і готують з них 5% суспензію у фізіологічному розчині. На дно пробірки вносять по І краплі реагенту (близько 0,1 мл) і додають 1 краплю 5% суспензії еритроцитів. Вміст пробірки ретельно пере­мішують струшуванням і інкубують (витримують) ЗО хв. при кімнатній тем­пературі. Після цього пробірку центрифугують при 1500-2000 об/хв протя­гом 1 хв. Обережно протрушуючи пробірку, оцінюють її вміст. При негатив­ному результаті реакції осад еритроцитів легко розбивається і утворює гомогенну непрозору суспензію. При позитивному результаті осад не роз­бивається, а залишається у вигляді одного або декількох великих згустків (аглютинатів) на фоні прозорої рідини.

• у мікроплаті - в лунку мікроплати вносять 1 краплю (0,05 мл) реагенту і змішують з краплею 5% суспензії еритроцитів, відмитих у фізіологічному розчині. Залишають на 45-60 хв. для інкубації при кімнатній температурі. Результат реакції оцінюють за рисунком осаду, який утворився на дні лунки. При негативному результаті осад рівномірний, гомо­генний, при позитивному він розташовується нерівномірно, краї його нерівні.

Nota bene!!! Визначення антигену О, С, Е можна проводити в крові, взятій у кон­сервант; у крові, взятій без консерванту; у крові, взятій із пальця.