Розрізняють 4 ступеня опікової травми:

І ступінь – уражені лише поверхневі шари епідермісу, супроводжується пекучим болем, почервонінням та незначним набряком шкіри. Триває 2-3 дні. Характерний приклад – неконтрольована засмага.

ІІ ступінь – ураження епідермісу аж до базального шару з утворенням на поверхні шкіри пухирів, що наповнені прозорою серозною рідиною. При розкритті яких можна побачити яскраво – червоний ростковий шар епідермісу. При сприятливому перебігу на 4-6 день рідина з пухиря розсмоктується, а при вторинному інфікуванні – стає гнійною.

Nota bene!!! При неускладнених опіках І –ІІ ступенів шкіра повністю загоюється без формування рубців.

ІІІ ступінь - некротична форма. Поділяється на ІІІ А

( характеризується змертвінням поверхневого шару шкіри, в тому числі частково росткової зони епідермісу зі збереженням волосяних цибулин, потових та сальних залоз) та ІІІ В ( виникає некроз всієї товщі шкіри, білки клітин згортаються, утворюється щільний струп.

Nota bene!!! Загоєння відбувається вторинним натягом, т.щ. руйнується ростковий шар епідермісу. На місці ураження утворюється грануляційна тканина, яка подалі формує рубець.

ІV ступінь - обвуглювання - некроз шкіри й підлеглих тканин. Виникає при тривалій дії полум’я( як правило). Уражені ділянки тіла набувають мармурового забарвлення, щільні при пальпації, втрачаються всі види чутливості.

Nota bene!!! Глибокі опіки ІІІ В та ІV ступенів площею до 10% - це

ОБМЕЖЕНІ опіки, більшої площі – ПОШИРЕНІ.

Методи визначення площі опіку шкіри:

1. Метод долоні – площа долоні приблизно відповідає 1- 1,2% поверхні шкіри.

2. Правило „дев’яток” ( Схема Уоллеса )

   • Г олова та шия – 9%

   • Верхня кінцівка одна – 9%

   • Нижня кінцівка одна - 18% 100%

   • Тулуб спереду - 18%

   • Тулуб ззаду – 18%

   • Промежина – 1%

3. Метод „прозорих відбитків” за Б.Н. Постніковим – стерильний лист плівки накладають на опікову поверхню, межу відмічають чорнилом чи діамантовим зеленим, потім плівку накладають на сантиметрову сітку та визначають площу опіку у квадратних сантиметрах.

4. Метод Вілявіна – площу опіку наносять на силует людини заввишки 17 см, вкритий міліметровою сіткою. Кожному квадратному сантиметру сітки відповідає один квадратний сантиметр опіку шкіри дорослої людини зростом 170 см

Для визначення глибини опіку користуються механічним чи хімічним подразником (голкою чи ватною кулькою, змоченою у спирті). Найточніші результати дають інфрачервона термографія та визначення локального кровообігу. Найбільш точна діагностика глибини ураження можлива тільки з 7-14 дня.

Nota bene!!! Для зручності позначення площі та глибини опіку користуються такою формулою: в чисельнику – площа опіку, у знаменнику – ступінь.

Прогноз не завжди залежіть від площі опіку. При масовому надходженні хворих можна використовувати правила:

1. Правило “сотні”: сума цифр віку хворого + площі опіку. Це правило не враховує глибину опіку.

до 80 одиниць – прогноз сприятливий

80-100 одиниць – сумнівний

більш 100 одиниць – несприятливий

2. Індекс Франка: