
- •Лекції з теми:
- •Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі
- •Виховні цілі
- •4. Міждисціплинарна інтеграція
- •5. План та організаційна структура лекції.
- •6. Зміст лекційного матеріалу.
- •За походженням
- •Розрізняють 4 ступеня опікової травми:
- •Методи визначення площі опіку шкіри:
- •Правило „дев’яток” ( Схема Уоллеса )
- •1% Поверхневого опіку – 1 од.
- •1% Глибокого опіку – 3 од.
- •Період реконвалесценції
- •Усі методи лікування опіків можна розділити на 4 групи:
- •Оперативні
- •Часом, що пройшов з моменту травми, характером первинної обробки обстановкою, у який буде проводитися лікування
- •4 Фази.
- •7. Матеріали активізації студентів Питання за міжпредметною інтеграцією:
- •Матеріали лекційного контролю
- •Тест №5
- •8. Матеріали для самопідготовки студентів Питання для самоконтролю:
- •А) Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •Б) Питання з теми наступної лекції „Гостра й хронічна аеробна інфекція ”
- •На методичну розробку теоретичного заняття з хірургії
6. Зміст лекційного матеріалу.
Розгорнутий конспект змісту теми :
Опіки
Опік ( combustio ) – це пошкодження шкіри чи слизових оболонок, часто з підлеглими тканинами, внаслідок дії на них пошкоджуючого фізичного, термічного, хімічного подразника чи електричного струму.
Хворі з опіками становлять 1,8 – 2% усіх хірургічних хворих та 10 – 12% всіх травмованих.
Класифікація
За походженням
Термічні – виникають внаслідок необережного поводження з гарячими рідинами, парою, полум’ям. Коагуляція тканинного білка настає під дією температури 44˚С і темп її подвоюється при підвищенні температури на кожен градус.
Глибина та поширеність опікової рани залежать від:
рівня температури
виду термічного чинника (гаряча рідина, пар, полум’я)
стану організму й чутливості окремих ділянок тіла
Хімічні – виникають внаслідок дії на шкіру та слизові оболонки концентрованих кислот, лугів, солей деяких тяжких металів, токсичних газів ( іприт, люїзит, зарин, заман ). При дії кислот розвивається коагуляційний некроз, лугів – колікваційний некроз.
Глибина ураження тканин залежить від:
природи речовини
концентрації
температури навколишнього середовища
Перша допомога – рясне промивання ураженої ділянки проточною водою, пов'язки з нейтралізуючими розчинами: при опіку кислотою – гідрокарбонат натрію (сода), опіку лугом – оцтова, борна чи лимонна кислота.
Радіаційні (променеві) – це пошкодження шкіри, що виникає внаслідок специфічної дії на тканини променевої енергії.
Електроопіки виникають під час дії електроструму напругою 24 В й вище. На місці входу і виходу току утворюються невеликі по діаметру термічні опіки, так названі “знаки струму”. Електричний струм може проходити по організму в будь-якому напрямку, і найбільше небезпечне його проходження через центри серцево-судинної, дихальної і нервової систем, що може привести до зупинки серцевої діяльності і смерті.
Теплова дія струму залежить від
опору тканин
часу контакту з провідником
величини струму
Клініка: у легких випадках потерпілі обходяться легким переляком, можуть спостерігатися короткочасні утрати свідомості. При поразці середнього ступеня – розвивається шок, може зупинитися дихання, фібриляція серця. При важких поразках може відбутися миттєва смерть.
Перша допомога: потерпілого звільняють від дії струму, при зупинці подиху і фібриляції серця – ІВЛ шляхом подиху рот у рот, зовнішній масаж серця. По можливості дефібриляція серця, серцеві препарати, оксигенотерапія.
2. за локалізацією:
опіки дихальних шляхів
опіки слизових
опіки шкірних покривів
змішанні опіки
Визначення глибини та площі опіку
Площа всієї шкіри – 1,7 м², маса шкіри – 15% маси тіла людини. Середня величина загальної поверхні тіла людини прийнята за 16 000 см2
Шкіра складається з епідермісу,
дерми
та ПЖК.