
- •Національний університет “Львівська політехніка” Навчально-науковий інститут післядипломної освіти
- •Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт
- •1. Загальні положення
- •2. Навчально-тематичний план лабораторних занять
- •3. Інструкція до виконання лабораторних робіт.
- •3.1. Лабораторна робота 1.
- •3.1.1. Тема лабораторної роботи. Дослідження трудової діяльності менеджерів за допомогою фотографії робочого часу
- •3.1.2. Призначення і мета лабораторної роботи
- •3.1.3. Завдання на виконання.
- •1.1.4. Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.1.5. Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи.
- •Варіанти для виконання лабораторної роботи
- •3.2. Лабораторна робота 2.
- •3.2.1. Тема лабораторної роботи. Аналіз та вдосконалення організаційної структури управління підприємством
- •3.2.2. Призначення і мета лабораторної роботи
- •3.2.3. Завдання на виконання
- •3.1.4. Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи
- •Розподіл завдань для варіантів
- •3.3. Лабораторна робота 3.
- •3.3.1. Тема лабораторної роботи. Розробка раціонального управлінського рішення та забезпечення його реалізації
- •3.3.2. Призначення і мета лабораторної роботи
- •3.3.3. Завдання на виконання
- •3.3.4. Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи.
- •Варіанти для виконання лабораторної роботи
- •Характеристика вітчизняного автобудівного підприємства
- •Характеристика вітчизняного радіотехнічного концерну
- •3.4.1. Тема лабораторної роботи. Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища організації як етап стратегічного планування
- •4. Список літератури
Варіанти для виконання лабораторної роботи
Студентам пропонується характеристика кількох вітчизняних підприємств, які належать до різних галузей та перебувають на різних стадіях життєвого циклу. Готуючись до виконання лабораторної роботи, студенти повинні ознайомитися зі специфікою розвитку цієї галузі в Україні та у світі і проаналізувати особливості економічних відносин в країні на момент виконання завдання.
Варіант 1
Характеристика вітчизняного автобудівного підприємства
Велике вітчизняне автобудівне підприємство випускає автобуси міського; приміського, міжміського сполучення, тролейбуси, запчастини до автобусів і товари народного вжитку. Крім цього, підприємство надає послуги, пов'язані з основним видом діяльності: сервісне обслуговування проданої техніки, торгівля запчастинами, транспортні послуги та послуги з побутового обслуговування.
Сьогодні це автобудівне підприємство діє як відкрите акціонерне товариство, тому вплив з боку галузевого міністерства незначний.
Завод оснащений вітчизняним та імпортним обладнанням загальною кількістю близько 5000 одиниць, що дає можливість досягти річної потужності 10 тис. штук автобусів. На підприємстві організовані виробництва: пресове, ливарне, кузовне, малярне, складальне, механообробне, які характеризуються потоковими процесами із застосуванням, конвеєрів, робототехнічних комплексів, верстатів з ЧПУ1. Кількість працівників на підприємстві становить близько 9 тис. чол., з них 7 тис. чол. - промислово-виробничий персонал.
Раніше підприємство мало ринки збуту своєї продукції практично в усіх республіках СРСР. Сьогодні основними споживачами його продукції є автотранспортні підприємства і організації Росії, України і Білорусі. Найбільшим попитом користуються нові міські автобуси з імпортними дизельними двигунами, хоча їх вартість в 2-3 рази більша, ніж серійних. Тому в перспективі передбачається перехід на нові моделі автобусів з дизельними двигунами. На підприємстві і тепер випускають такі автобуси, однак відсутність вітчизняних дизельних двигунів призводить до комплектації виробів імпортними двигунами ("ЇШ^АІЛЛ" (Франція), КАМАЗ (Росія), ММЗ (Білорусь)), а це значно збільшує валютну складову вартості автобусів. Підприємство співпрацює також з харківським заводом ім. Малишева (задні мости), Первомайським машинобудівним заводом (рульові механізми), польською фірмою «Андорія» (шини) тощо.
Підприємство конкурує з російськими автобудівними підприємствами (Павловським, Ликінським заводами), незначна конкуренція існує і в Україні. Внаслідок хронічної нестачі власних обігових коштів, відсутності умов для залучення кредитів, високих темпів зростання цін на матеріали і комплектуючі, неритмічності роботи заводів-суміжників на підприємстві спостерігається значний спад виробництва Так, при виробничій потужності 10 тис. штук автобусів завод упродовж 1994-1998 рр. випускав менше ніж 2 ТИС. автобусів на рік. Потім обсяги виробництва довелося зменшувати, оскільки продукція не знаходила збуту. Так, у 2002 році завод випустив 307 і реалізував 267 автобусів, з яких в Україні продано 87 машин.
Розпад соціалістичної системи і перехід країн соціалістичного табору на капіталістичний шлях розвитку вплинув на розрив зв'язків з країнами РЕВ2. Розірвались як політичні, так і економічні зв'язки. Внаслідок цього підприємство втратило багатьох постачальників. Крім цього, зменшився збут продукції під впливом війни в Югославії та Чечні. Сьогодні підприємство орієнтується на ринки країн СНД та країн Азії (Сирія, Ірак, В'єтнам), де з продукцією заводу знайомі ще з радянських часів. Тому в найближчі плани підприємства входить зміцнення ринкових позицій у цих країнах та поновлення контактів. До того ж для просування продукції передбачено механізм стимулювання ринку через впровадження схем кредитування.
На підприємстві існує профспілкова організація, яка відстоює інтереси працівників заводу, дбає про покращання умов праці, побутових умов працівників, організовує профспілкові відпустки, турбується про оздоровлення і відпочинок працівників тощо. Щорічно профспілка укладає з адміністрацією підприємства колективний договір з перерахованими зобов'язаннями і контролює їх виконання.
У майбутньому підприємство розпочне поставки за програмою «Шкільний автобус», затвердженою Постановою Кабміну. Програма передбачає випуск понад 3,5 тис. автобусів (з них 550 - великих, тобто більше за 25 місць, які випускаються в Україні тільки цим заводом). Однак проект пов'язаний з багатьма організаційними проблемами. Оскільки поставки автобусів планується фінансувати з державного бюджету, проект навряд чи буде закінчено у встановлені терміни - до 2010 року.
Керівництво підприємства планує якомога швидше виконати сертифікацію заводу, що має величезне значення. Якщо продукція має сертифікат 150—9001, то якісно виконуються всі роботи і немає потреби тестувати окремі машини.
Основною проблемою подальшого розвитку, на думку керівництва підприємства, є недостатній розвиток ринку. Зокрема, власники маршрутів не зацікавлені мати власні транспортні засоби, а наймають безліч дрібних перевізників.
Отже, в період переходу до ринку на підприємстві сталися істотні зміни: виникнення нових ринків збуту під впливом конкуренції, активізація зовнішньоекономічної діяльності, систематична робота над оновленням асортименту конкурентоспроможної продукції, орієнтація на потреби споживача тощо. Такі умови вимагають вдосконалення наявної системи управління, яка б відповідала реальним умовам функціонування цього підприємства і дала би змогу збільшити обсяги випуску і реалізації продукції, масу прибутку, вплинула б на поповнення обігових коштів, залучення іноземних інвестицій тощо.
Варіант 2
Характеристика вітчизняної кавової фабрики
Підприємство організоване у формі спільного українсько-англійського товариства з зеленої кави; виготовлення розчинної кави, розчинних та нерозчинних кавових напоїв; виготовлення кавового драже; реалізація виготовленої продукції. , Обсяги виробництва та продаж продукції постійно зростають на і 0-15 % щороку. Річний обсяг виробництва перевищив 1200 тонн.
Підприємство постійно дбає про розширення асортименту товарів, бере участь у міжнародних виставках та конкурсах. Продукція підприємства відзначена призами в Женеві, Парижі, Мадриді та Москві.
Підприємство самостійно веде зовнішньоекономічну діяльність відповідно до чинного законодавства України на засадах повної валютної самоокупності та самофінансування, мас право відкривати філії, представництва та інші виробничі підрозділи за кордоном, а також вступати у спільні підприємства та інші господарські формування, об'єднання та спілки, цілі яких не суперечать чинному законодавству України.
Для підприємства робота з іноземними партнерами є досить важливою як щодо постачання, так і щодо збуту. Частка експорту становить приблизно 5 %, з них Росії - 3 %, Молдови - 1 %, Білорусії - 0,5 %. Пріоритетною в зовнішньоекономічній діяльності вважається Росія. Для організації експорту формується мережа посередників та консигнаційних складів, забезпечується відповідна рекламна підтримка у найперспективніших районах.
Поставки зеленої кави на 80% забезпечує англійський партнер, який володіє плантаціями кави у Бразилії. Решта кави постачається з інших традиційних місць її вирощування: Еквадору, Камбоджі, В'єтнаму, Лаосу.
Споживання кави в Україні зростає з року в рік. На ринку кави представлені як вітчизняні, так і закордонні виробники. Станом на кінець 2001 року найбільшу частку (в натуральних (кг) величинах) українського ринку розчинної кави займало ИезсаГб (45 %), натуральної кави -ІасоЬз (25 %). Тобто лідерами за обсягами збуту кави є закордонні компанії. Необхідно зазначити, що їх продукція є дорожчою, ніж конкурентів. Провідні позиції на ринку України свідчать про високоефективне використання цими компаніями маркетингових інструментів.
Наше підприємство володіє 25 % ринку розчинної кави, \1 % - натуральної та 67 % -кавових виробів. Незважаючи на щорічне зростання виторгу від реалізації продукції підприємства, частка ринку як за розчинною, так і за натуральною кавою постійно зменшувалась. Закордонні конкуренти швидко та вміло скористались тим, що темпи зростання виробництва підприємства не встигали за темпами збільшення споживання.
Досить сильні позиції підприємство має на ринку Західної України, де продається близько 40 % пройукшї фабрики. Загалом збут майже 90 % продукції підприємства здійснюється через різноманітні торгово-гюсередницькі організації, решта - через власні кіоски, магазини, кафе, продаж з фабрики, експорт тощо. Кількість цих посередників, яких ще називають "кавовими дилерами", сьогодні близько двох десятків. Вони, своєю чергою, реалізують куплену каву через роздрібну торгівлю та ринок.
Варіант 3