3.Література

1. Видув Н.Г., Полищук Ю.В. Инженерные изыскания: Учеб. пособие для вузов. – К.: Вища шк., 1979. – 272 с.

2. ДБН А.2.1-1-2008. Інженерні вишукування для будівництва. – К.: Мін­регіонбуд України. 2008. – 72 с.

3. ДБН А.2.2-1-2003. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Держбуд України. – К., 2004. – 20 с.

4. ДБН А.2.2-3-2004. Склад, порядок розроблення, погодження та затверд­ження проектної документації для будівництва. Держбуд України. – К., 2004. – 27 с.

5. ДБН А.2.3-1-99. Територіальна діяльність в будівництві. Основні поло­ження. Держбуд України. – К., 1999. – 13 с.

6. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. Мінрегіонбуд України. – К., 2009. – 104 с.

7. ДБН Д.1.1-7-2000. Правила определения стоимости проектно-изыска­тельских работ для строительства, осуществляемого на территории Укра­ины. Держбуд України. – К., 2001. – 22 с.

8. ДСТУ Б.В 2.1-1-95(ГОСТ 5686-94) Грунти. Методи польових випробу­вань палями. – К., 1995. – 46 с.

9. ДСТУ Б.В. 2.1-4-96. Грунти. Методи лабораторного визначення характе­ристик міцності та деформативності. – К., 1996. – 102 с.

10. Інженерна геологія. Механіка ґрунтів, основи і фундаменти: Підручник / М.Л. Зоценко, В.І. Коваленко, В.Г. Хілобок, А.В. Яковлєв. – К.: Вища шк., 1992. – 408 с.

11. Климов О.Д. Основи инженерних изысканий: Учеб. пособие для вузов. – М.: Недра, 1974. – 256 с.

12. Митимський В.М., Новський А.В. Основы инженерных изысканий для строительства. – Одесса: Астропринт, 2000. – 142 с.

13. СНиП 2.02.03-85 “Сваи и свайные фундаменты” / Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР. – 1985. – 72 с.

14. Тартачинський Р.М. Вишукування і проектування інженерних споруд: Навч: посібник для геодез. спец. вузів / Держ. ун-т “Львівська політех­ніка”. – Львів:Вид-во Держ. ун-ту “Львівська політехніка”, 1995. – 160 с.

15. Трофименков Ю.Г., Воробков Л.Н. Полевые методы исследования строитель­ных свойств грунтов. – М.: Стройиздат, 1981.

4.Виконання контрольної кваліфікаційної роботи (ккр)

4.1.Задача1. Випробування ґрунтів в польових умовах штампами

Одним з методів оцінювання опору стиску ґрунтів, котрі відповідають вимогам ДБН В.2.1-10-2009 з розрахунку основ будівель і споруд по деформаціях, є метод випробування ґрунту в польових умовах за допомогою штампу в шурфах площею або свердловинах площею . Кількісною характеристикою опору стиску ґрунту є модуль загальної дефор­мації . Його визначають за такою методикою.

4.1.1.Методика випробувань

1. Випробовуємо ґрунти в шурфах чи свердловинах за допомогою розпірної схеми (див. рис. 4.1).

2. Штамп 1 (рис. 4.1) завантажуємо за допомогою домкрату 2 ступенями не більше передбачуваного максимального навантаження . Реактивне зусилля, що виникає при цьому, сприймається анкерними палями 4 через траверсу 3.

3. Максимальне передбачуване навантаження на ґрунт у вигляді зосеред­женої сили визначається як добуток площі штампу на умовний розрахунковий опір ґрунту в рівні забою шурфа чи свердловини, визначений згідно з табл. 1–4 додатка А.

4. Величина першого ступеня завантаження штампа повинна відповідати напруженню від власної ваги ґрунту в рівні забою шурфа чи свердловини. Тобто

де d – глибина розташування забою шурфа чи свердловини;

– усереднена питома вага ґрунту вище забою шурфа чи свердловини;

– площа штампа.

Рис. 4.1. Схема випробування ґрунтів штампами: 1 – металевий штамп; 2 – домкрат; 3 – траверса; 4 – анкерна паля; 5 – прогиномір

5. Осідання штампа 1 заміряється за допомого прогиномірів 5, закріплених на реперній системі .

6. Кожний ступінь завантаження витримується до умовної стабілізації осідання штампа. За умовну стабілізацію приймається приріст осідання не більше 0,1 мм за дві години спостережень. При цьому осідання штампа заміряється за час прикладання навантаження і витримки під навантаженням . Сума цих осідань характеризує осідання штампа за відповідний ступінь навантаження:

Підсумовуючи величини осідань штампа на кожному ступеню завантаження, отримуємо повне осідання .