4.2.3.Послідовність розв’язання задачі № 2

9. Визначаємо теоретичне значення несучої здатності забивної палі , використовуючи дані додатка В (згідно з п. 4.2. СНиП 2.02.03-85 “Сваи и свайные фундаменты”) за формулою:

Вихідні дані відповідно до варіанта (див. табл. 4.5)

10. Встановлюємо величину приросту навантаження на кожному ступені завантаження досліджуваної палі .

11. Складаємо журнал польових випробувань палі (див. табл. 4.4), вико­ристовуючи вихідні дані. Для цього замість номерів ступенів заван­таження вказуємо величину навантаження: на першому ступені – , на другому – , на третьому – і т. д.

12. Проводимо випробування досліджуваної палі.

13. Будуємо графік залежності осідання палі від навантаження (рис. 4.7).

14. Визначаємо за графіком нормативний граничний опір палі .

15. Обраховуємо експериментальну величину несучої здатності палі .

16. Порівнюємо несучі здатності палі, отримані теоретично і експери­мен­тально.

,

де – несуча здатність палі, отримана теоретично (за СНиП 2.02.03-85).

– несуча здатність палі, визначена за результатами польових досліджень (за графіком).

4.2.4.Приклад розв’язання задачі № 2

Вихідні дані (див. табл. 4.5 – варіант № 31): , , , , , .

Розв’язання:

1. Визначаємо теоретичне значення несучої здатності забивної палі , що працює на втискування (згідно з п.4.2 СНиП 2.02.03-85 “Сваи и свайные фундаменты”), використовуючи рис. 4.6 і додаток В.

,

, , , ,

2. Встановлюємо величину навантаження на кожному ступені завантаження палі. Навантаження на першому ступені завантаження палі дорівнює ; приймаєм (кратне 10кН).

Рис. 4.6. Розрахункова схема палі

Навантаження на кожному наступному ступені завантаження палі по відношенню до попереднього збільшуємо на величину . Тоді

і т. д.

……..

2. Складаємо журнал польових випробувань палі табл. 4.4, використовуючи вихідні дані табл. 4.5. Для цього замість номерів ступеней завантаження палі вказуємо величину навантаження.

Таблиця 4.4

Журнал польових випробувань забивної палі

№ варіанта		Ступінь навантаження F(кН)
		100	200	300	400	500	600	700	800	900
26	Переміщення мм	0,19	0,32	0,45	0,58	0,71	0,84	0,97	1,10	1,23
№ варіанта		Ступінь навантаження F(кН)
		1000	1100	1200	1300	1400	1500	1600	1700	1800
26	Переміщення мм	1,36	1,49	1,62	1,75	2,00	2,60	3,65	5,50	11,75

2. Будуємо графік залежності осідання палі від навантаження.

Рис. 4.7. Графік залежності осідання палі від навантаження

Аналізуючи отриманий графік, можна констатувати, що навантаження для забивної досліджуваної палі буде граничним нормативним . Це пояснюється тим, що воно викликає безперервне збільшення осідання без збільшення наван­таження і .

Тоді кН.

Порівнюємо несучі здатності палі, отримані теоретично і експери­ментально: .

Висновки: Несуча здатність палі, отримана експериментально, пере­вищує теоретичну величину на 28,1 % і є більш достовірною (точною) інформаційною величиною. Запроектовані фундаменти штучних споруд з використанням експериментальної несучої здатності палі, отриманої в польових умовах, завжди будуть найбільш раціональними і оптимальними.

Таблиця 4.5

Вихідні дані для розв’язання задачі № 2 ККР

№ з/п	м	м	м	, см×см			Примітки
1 2 3 4 5	10 9 8 7 6	4 4 4 4 4	6 5 4 3 2	30×35 30×25 40×35 30×35 30×25	0,8 0,8 0,8 0,7 0,7	0,3 0,3 0,3 0,3 0,3
6 7 8 9 10	6 7 8 9 10	2 3 4 5 6	4 4 4 4 4	35×35 40×40 30×30 20×20 25×25	0,3 0,3 0,3 0,3 0,3	0,5 0,5 0,5 0,5 0,5
11 12 13 14 15	6 7 8 9 10	2 3 4 5 6	4 4 4 4 4	20×20 30×30 40×40 25×25 35×35	0,7 0,7 0,7 0,7 0,7	0,6 0,6 0,6 0,6 0,6
16 17 18 19 20	6 7 8 9 10	2 3 4 5 6	4 4 4 4 4	40×40 20×20 25×25 35×35 30×30	0,4 0,4 0,4 0,4 0,4	0,6 0,6 0,6 0,6 0,6
21 22 23 24 25	6 7 8 9 10	2 3 4 5 6	4 4 4 4 4	25×25 35×35 20×20 30×30 40×40	0,3 0,3 0,3 0,3 0,3	0,4 0,4 0,4 0,4 0,4
26 27 28 29 30	7 8 9 10 11	3 4 5 6 7	4 4 4 4 4	30×30 25×25 35×35 40×40 20×20	0,2 0,2 0,2 0,2 0,2	0,4 0,4 0,4 0,4 0,4

Таблиця 4.6