Невролептичні засоби - невроплегіки, антишизофренічні засоби, ве­ликі транквілізатори.

Невролептичні засоби (грец. neu­ron — нерв, leptikos — здатний взяти, сприйняти) раніше називали невроплегіками, антишизофренічними засобами, ве­ликими транквілізаторами.

Початок 50-х років XX ст. був впроваджений у медичну практику психотроп­ний лікарський засіб (аміназин), психотропні властивості якого були винайдені анестезіологами. З їх легкої руки це стало почат­ком синтезу нових препаратів та широкого засто­сування їх не тільки в психіатричній практиці. За висловами психіатрів, поріг психіатричної клініки переступила тиша і спокій.

Термін «Невролептичні засоби», «невролептики» було запропоновано у 1967 p., коли розроб­ляли першу класифікацію психотропних засобів. Проте останнім часом у деяких країнах вважа­ють за потрібне замінити цю назву на *анти-психотичні засоби», оскільки саме нейролептич­ний синдром (розлад функції екстрапірамідної системи — явища паркінсонізму) є тяжким по­бічним, небажаним елементом дії цих засобів. Сьогодні у багатьох лабораторіях світу працю­ють над створенням антипсихотичних засобів, які не мали б згаданої побічної дії.

Класифікація психотропних засобів:

1.    Невролептичні (антипсихотичні) заcоби,

            або нейролеп­тики (великі транквілізатори, атарактики).

2. Транквілізатори - анксіолітичні засоби (малі транквілізатори).

3. Седативні засоби.

4. Антидепресанти.

5. Нормотимічні засоби (адаптогени).

6. Ноотропні засоби.

7. Психостимулятори.

Психодислептики (галюциногени - ЛСД, марихуана, мескалін та ін.)- викликають зорові і слухові галюцинації,страх, зміну психіки, роздвоєння особистості, не застосовуються як лікарські засоби і до останньої класифіка­ції не входять.

До засобів, що пригнічують функцію центральної нервової системи, належать засоби перших трьох груп,  всі інші -стимулятори функції цен­тральної нервової системи

Невролептики — це група лікарських засобів, що переважно пригнічують психіч­ну (вищу) нервову діяльність, емоційний стан і поведінку, але:

Невролептики:

        не порушують свідомості.

        мають заспокійливу дію.

        знімають  від­чуття страху

        знижують агресивність

        мають антипсихотичну дію

        концен­трують гальмівні процеси ЦНС,

        потенціюють дію снодійних, протисудомних, засобів для наркозу, анальгетиків…

        є антагоністами — до психостимуляторів (кофеїн...).

Антипсихотична дія - здатність припиняти ма­рення, галюцинації, автоматизм та інші психопатологічні синдроми, у зв'язку з чим препарати ефективні у хворих з тяжкою психо­патологією (шизофренія, маніакально-де­пресивний психоз тощо).

Снотворного ефекту в терапевтичних дозах невролептики не мають, проте вони концен­трують гальмівні процеси, що сприяє сну або виникненню дрімотного стану

Поряд з цим невролептики мають ши­рокий фармакодинамічний спектр впли­ву на різні органи і системи.

Ефек­ти :

        артеріальна гіпотензія,

        гіпотер­мія,

        гіподинамія.

Артеріальна гіпотензія розвивається за рахунок центральної і периферичної адреноблокуючої дії невро­лептиків.

Гіпотермія є результатом знач­ного пригнічення функції гіпоталамуса та інших розміщених поруч структур моз­ку, внаслідок чого гальмується продукція гормонів гіпофіза і гормонів залоз II по­рядку (адреналіну, кортикостероїдів, ти­роксину), що зумовлює різке зниження процесів обміну, температури тіла.

Гіпо­динамія є результатом центральної (на рівні сітчастого утвору стовбура мозку) адреноблокуючої дії невролептиків.

Важливо: знижуючи збудливість рецепторів три­герної зони, невролептики діють як засоби проти гикавки і блювання.

Для деяких по­хідних характерним є пригнічення кашльового центру.

Невролептики пригнічують тканинне дихання і окисне фосфорування,

внаслідок чого знижується забезпечення тканин макроергічним фосфатом. Резуль­татом є морфофункціональні зміни клітин­них мембран, у тому числі мітохондрій.

Багатьом невролептикам властива цен­тральна і периферична адреноблокуюча активність, деяким — холіноблокуюча, протигістамінна і протисеротонінова. В остан­ні роки з'явились відомості, які свідчать, що важливу роль у механізмі дії невролеп­тиків відіграє їх вплив на дофамінергічні процеси. Причому різні невролептики бло­кують медіаторну Покази для призначен­ня невролептиків:

         психомоторне й емоційне збудження (страх, тривога, по­рушення сну),

         гострі психотичні розлади (маренням галюцина­ції, страх)

         у анестезіологічній прак­тиці, при інфаркті міокарда (нейролептанальгезія)

         при токсикозі вагітних.