Технічне обслуговування системи охолодження
Порушення нормальної роботи системи охолодження приводить до перегрівання двигуна, тим самим погіршується змащення тертьових поверхонь внаслідок зниження в`язкості мастила, збільшується нагароутворення та закоксування поршневих кілець, зменшується потужність двигуна та підсилюється зношення деталей. Крім того, перегрівання двигуна може викликати заклинювання деталей або їх руйнування.
Якщо двигун недостатньо прогрітий, то погіршується мащення внаслідок надмірної в`язкості мастила і збільшується прорив газів з циліндрів. При переохолодженні двигуна створюються умови, що сприяють кавітаційному руйнуванню зовнішньої поверхні гільз циліндрів.
Для нормального температурного режиму роботи двигуна температура рідини повинна бути в межах 80…95ºС і контролюється термометром на щитку приладів.
Причиною надмірного нагрівання охолоджуючої рідини може бути тривале перевантаження двигуна, неправильне регулювання паливної апаратури і неправильно поставлений кут випередження впорскування палива, ослаблення натяг пасу приводу вентилятора, засмічення серцевини радіатора, відкладення накипу у водяній сорочці внаслідок тривалого використання брудної або жорсткої води в системі охолодження.
Для нормальної роботи системи охолодження рекомендується виконувати наступні правила:
– заповнювати систему чистою “м`якою” водою. Воду слід міняти як можна рідше. Якщо необхідно злити її з системи, то потрібно злити в чистий посуд з тим, щоб використати повторно. Не слід допускати попадання мастила в систему охолодження, тому що навіть невелика кількість мастила призводить до появи масляної плівки на стінках водяної сорочки двигуна, яка погіршує тепловіддачу;
– періодично прочищати від накипу отвір в запобіжній трубці радіатора і перевіряти технічний стан клапана в кришці заливної горловини радіатора;
– щоденно перевіряти рівень води в радіаторі і при необхідності доливати її;
– у випадку перегрівання двигуна не зупиняти його, а перевести на малі оберти холостого ходу і поступово добавляти в радіатор холодну воду;
– коли температура повітря знизиться до +5ºС і нижче, в систему слід заливати антифриз. Його потрібно заливати на 4 літра менше, ніж заправна ємність системи, тому що він здатний розширюватись при нагріванні;
– необхідно періодично доливати чисту м`яку воду . Якщо в систему залита вода, то під час роботи, використовуючи шторку радіатора, потрібно підтримувати нормальний температурний режим, а при зупинках не допускати зниження температури води нижче 40ºС;
– при тривалій стоянці в зимовий час воду необхідно злити. При мінусовій температурі перед пуском необхідно залити в радіатор гарячу воду. Зимою потрібно трохи ослабити натяг пасів вентилятора. Для підтримки нормального температурного режиму двигуна слід застосовувати утеплювальні чохли, що одягаються на радіатор і капот двигуна.
Через 60 годин роботи двигуна необхідно перевіряти і регулювати натяг привідних пасів.
Регулювання натяжних пасів (на прикладі двигуна СМД-60). Натягування пасів на вітці шків вентилятора – натяжний ролик повинно бути таким, щоб при зусиллі 40 Н, прикладеному посередині вітки, прогинання паса складало 8…14 мм. Для натягування пасів ослаблюють затяжку контргайки і гайки кріплення натяжного ролика. Прокручуючи гайковим ключем болт по годинниковій стрілці, переміщують натяжний ролик по пазу кронштейна до отримання потрібної величини прогину, після чого ролик закріплюють гайкою і контрять.
Якщо в процесі роботи один з пасів порвався, або паси витягнулись до відмови, то замінюють одночасно обидва паси.
Пас приводу генератора натягують, провертаючи корпус генератора відносно осі його кріплення. Для цього ослабляють затяжку гайок болтів кріплення передньої і задньої лап генератора і болта кріплення до планки-натяжника. Прогинання паса повинно бути в межах 15…22 мм.
Перевірка роботи термостата системи охолодження. Роботу термостата з рідинним наповнювачем перевіряють так. Знімають термостат, виймають його з корпуса і очищають від накипу кип`ятінням у содовому розчині (75г соди на 1 літр води). Зовнішнім оглядом перевіряють стан сильфона. Опускають термостат в прозорий посуд з водою разом з контрольним термометром і, нагріваючи воду, фіксують температуру початку і повного відкривання клапана. При перевірці для уникнення помилок через нерівномірне нагрівання воду необхідно перемішувати.
Початок відкривання клапана термостата повинен бути при температурі 68…70, а повне відкривання – при 83…85ºС. Допустима температура початку відкривання – 75, кінця - 90ºС. Несправний термостат необхідно замінити.