Бюджетний процес

Бюджетний процес — це організація і порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.

Основними принципами організації бюджетного процесу виступають:

• єдність, яка виражається в єдності правової бази, грошової системи, бюджетної класифікації, форм бюджетної документації, яка необхідна для статистичної і бюджетної інформації при формування бюджетів;

• самостійність кожного учасника здійснювати бюджетний процес, яка забезпечується наявністю власних і регулюючих джерел доходів, а також правом визначати напрями використання;

• балансовий метод, що полягає у встановленні правильного співвідношення між доходами та видатками бюджетів.

Бюджетний процес складається з двох частин: бюджетного планування; виконання бюджету. Бюджетне планування охоплює:

1) складання проекту бюджету;

2) розгляд проекту;

3) затвердження проекту. При складанні проекту бюджету ставляться такі цілі:

• активний вплив на підвищення ефективності економіки;

• забезпечення погодженості фінансових та інших ресурсів з економічними і соціальними програмами-прогнозамн уряду;

• установлення необхідних пропорцій і пріоритетів у витраті коштів;

• визначення джерел для покриття дефіциту бюджету.

При розробці проекту бюджету на майбутній рік, а в багатьох розвинутих країнах — на тривалу перспективу (чотири-п’ять років) використовують програмно-цільовий метод обчислення доходів та видатків, у тому числі системний аналіз, економічні моделі, електронно-обчислювальну техніку.

Завдання бюджетного планування визначаються необхідністю вирішення такого триєдиного завдання формування бюджету: 1) достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету; 2) оптимальний розподіл видатків за окремими групами й галузями; 3) збалансування бюджету.

Бюджетне планування починається з визначення можливого обсягу доходів. Оптимальність розподілу видатків визначається ефективністю використання бюджетних коштів з позицій забезпечення економічного зростання та соціальної гармонії в суспільстві. Збалансування бюджету — найскладніше завдання, оскільки, як правило, потреби у видатках перевищують реальні можливості формування доходів.

У процесі бюджетного планування використовуються такі методи: 1) балансовий (загальний); 2) нормативний (до окремих статей): прямого рахунку; аналітичний.

Сутність балансового методу полягає в тому, що бюджет як фінансовий план є балансом доходів і видатків. Отже, бюджет не може бути незбалансованим. Перевищення видатків над доходами неможливе, адже воно, виходячи зі схеми фінансової діяльності держави, не може бути профінансовано. Перевищення ж доходів над видатками, якщо йдеться не про бюджетний профіцит, недоречне, оскільки державі не потрібні зайві кошти. Використання балансового методу забезпечує реальність не тільки бюджетного планування, а й збалансованість формування та розміщення фінансових ресурсів у суспільстві.

Нормативний метод є основою бюджетного планування і полягає у визначенні окремих статей доходів і видатків за встановленими нормативами. Наприклад, окремі видатки можуть визначатися за нормативами до макроекономічних показників. Нормативи можуть мати різні рівні узагальнення - до макро- і мікроекономічних показників, у розрахунку на одного мешканця, одну бюджетну установу чи оперативно-мережевий показник, а також до конкретних статей видатків чи доходів.

Метод прямого рахунку передбачає деталізований розрахунок за кожним платником доходів та отримувачем бюджетних коштів. Саме цей метод забезпечує повну прозорість бюджетного процесу і найбільшу обґрунтованість проекту бюджету. Водночас це досить трудомісткий процес, і тому його використання, особливо на рівні централізованих бюджетів, є ускладненим. У процесі прямого розрахунку доходів і видатків бюджету теж використовуються нормативи, але не узагальнені, а деталізовані.

Аналітичний метод ґрунтується на визначенні тенденцій розвитку окремих показників бюджету і чинників, які впливають на ці показники. Планування може здійснюватися з використанням коефіцієнтів, які характеризують динаміку доходів і видатків, або на основі визначення впливу на зміну показників бюджету окремих чинників, наприклад, зростання чисельності населення, динаміку цін і тарифів, валютного курсу тощо.

Процедура бюджетного планування — послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визначається відповідним законом. Виконання бюджету полягає в мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Виконання бюджету здійснюється на підставі розпису доходів і видатків; цей документ складається після затвердження бюджету відповідно до підрозділів бюджетної класифікації, яка містить повну деталізацію. Даний етап триває протягом року, який називається фінансовим чи бюджетним роком. Бюджетний рік — це період, протягом якого діє затверджений бюджет, який не завжди збігається з календарним роком, що пояснюється історично сформованою практикою, термінами скликання сесій парламентів.

Важливий елемент цієї стадії бюджетного процесу — касове виконання бюджету, тобто організація збору бюджетних коштів на території країни, їхнє збереження і видача, а також ведення обліку та звітності. У більшості країн існує банківська система касового виконання бюджету, в основному центральний банк є головним касиром держави. В основі касового виконання бюджету лежить принцип єдності каси: усі бюджетні кошти надходять на єдиний рахунок Міністерства фінансів (Казначейства) у центральному банку, з якого і здійснюються всі витрати держави.

Виконання бюджету включає контроль на всіх етапах процесу витрати коштів: 1) етап зобов’язань передбачає встановлення і резервування частини бюджетних асигнувань для покриття конкретних видатків відповідно до затвердженого бюджету; 2) етап перевірки: на цьому етапі отримувач бюджетних коштів підтверджує, що всі вимоги щодо оплати конкретних видатків виконані; 3) етап оплати: на цьому етапі виконується оплата взятих зобов’язань.

У деяких країнах діє правило секвестру, яке припускає право уряду пропорційно зменшувати статті видатків прийнятого бюджету протягом часу, що залишився до кінця поточного року.

Складання звіту про виконання бюджету міністерством фінансів та затвердження його Парламентом — остання стадія бюджетного процесу, що починається після закінчення фінансового року.

РОЗДІЛ 3.ПОДАТКОВІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН