Тема 4 Фінанси Російської Федерації

План лекції

1. Доходи і витрати федерального бюджету РФ.

2. Принципи побудови бюджетної системи.

3. Міжбюджетні відносини в Російській Федерації.

Бюджетна система країни являє собою засновану на економічних стосунках і юридичних нормах сукупність федерального бюджету РФ, республіканських бюджетів республік у складі РФ, бюджетів національно-державних і адміністративно-територіальних утворень. Державна бюджетна система РФ включає республіканський (феде­ральний бюджет), 21 республіканський бюджет у складі РФ, 55 кра­йових і обласних бюджетів, міські бюджети Москви і Санкт-Петер­бурга, 10 окружних бюджетів автономних округів, бюджет Єврей­ської автономної області і понад 29 тис. місцевих бюджетів (міських, районних, селищних, сільських). Бюджети нижчестоящих органів са­моуправління не входять своїми доходами і витратами в бюджети вищестоящих рівнів.

З прийняттям Бюджетного Кодексу Російської Федерації (БК РФ) федеральні позабюджетні фонди були включені у перший рівень бюджетної системи, фонди суб'єктів Федерації — у другий. В даний час принципи формування, витрачання, управління позабюджетними фондами регламентуються БК РФ; порядок складання, затвердження бюджетів державних позабюджетних фондів, складання і затверджен­ня звітів про їх виконання регулюється нормами бюджетного проце­су РФ. Виконання бюджетів державних позабюджетних фондів здій­снюється Федеральним казначейством Російської Федерації.

БК РФ включає в число державних позабюджетних фондів РФ такі фонди:

• Пенсійний фонд Російської Федерації;

• Фонд соціального страхування Російської Федерації;

• Федеральний фонд обов'язкового медичного страхування.

Структура доходів і витрат федерального бюджету РФ

Згідно з бюджетною класифікацією кошти органів державного управління, в тому числі й бюджету, які утворюються за рахунок доходних операцій, складаються з загальних доходів і отриманих офіційних трансфертів.

Спостерігаєть­ся тенденція зростання податкових надходжень до бюджету при ско­роченні цільових бюджетних фондів і відповідно доходів від них.

Єдиний податок, який продовжує практично формувати доходну базу федерального бюджету, — це ПДВ. Його частка у податкових доходах федерального бюджету підвищується: в 1998 р. вона стано­вила 42,3%, в 2002 р. досягла 46,1%, у порівнянні з попереднім роком зросла на 5,2%. Тягар даного податку на економіку постійно збіль­шується. Причому його тиск на господарські суб'єкти дуже нерівно­мірний, тому що на об'єм бази ПДВ, яка обкладається податком, як і раніше, поширюються податкові пільги, що надаються чинним за­конодавством. Втрати доходів федерального бюджету по даній при­чині у 2003 р. оцінюються в сумі 105,2 млрд. крб. По суті це не зниження податкового тягаря, а його перерозподіл. Візьмемо, на­приклад, таку пільгу, як відшкодування податку на додану вартість, сплаченого постачальникам матеріальних ресурсів, використаних при виробництві експортної продукції. Тільки по одній цій причині над­ходження податку на додану вартість у федеральний бюджет у 2003 р. зменшаться на 240 млрд. крб. Незважаючи на спроби упорядкувати механізми надання пільг, задача реалізації у повній мірі принципу рівності податкового тягаря так і не вирішується.

Витрати бюджетів направляються або на поточні цілі (поточні витрати), або на капітальні затрати (капітальні витрати). Економічні характеристики витрат відображаються з допомогою економічної класифікації витрат і чистого кредитування.

Бюджетний устрій Російської Федерації — це організація бюджет­ної системи, принципи її побудови. Бюджетний устрій визначається державним устроєм. Адміністративно-територіальний поділ країни визначає кількість ланок бюджетної системи. Бюджетним кодексом РФ законодавчо закріплені наступні прин­ципи побудови бюджетної системи Російської Федерації:

• єдність бюджетної системи Російської Федерації (до прийняття Бюджетного кодексу Російської Федерації позабюджетні фонди не включались у бюджетну систему РФ, будучи самостійним елемен­том російської фінансової системи (загальнодержавні фінанси);

• розмежування доходів і витрат між рівнями бюджетної системи;

• самостійність бюджетів;

• повнота відображення доходів і витрат бюджетів, бюджетів дер­жавних позабюджетних фондів;

• збалансованість бюджету;

• ефективність і економність використання бюджетних коштів;

• загальне (сукупне) покриття витрат бюджетів;

• гласність;

• достовірність бюджету;

• адресність і цільовий характер бюджетних коштів.

Міжбюджетні відносини в Російській Федерації

Російська модель бюджетною федералізму спирається на консти­туційно декларований розподіл предметів ведення між Федерацією, її суб'єктами і муніципальними утвореннями і виходить із законо­давчо встановленої структури розподілу між усіма рівнями влади податків, які збираються в державі. В її рамках використовується механізм бюджетного вирівнювання з допомогою федеральних транс­фертів суб'єктів Федерації.

Перехід від індивідуального узгодження об'ємів фінансової допо­моги регіонам до єдиних правил її визначення і розподілу дозволив замінити більшу частину дотацій, що раніше затверджувалися в аб­солютних сумах, трансфертами, що вираховуються на основі затвер­джених процентних часток суб'єктів РФ у Фонді фінансової підтрим­ки регіонів (ФФПР). Ці частки визначаються за єдиною для всіх регіонів формулою, а фактичні трансферти перераховуються суб'єк­там РФ, виходячи з коштів, які фактично надійшли у ФФПР, що утворюється в складі федерального бюджету, за затвердженим що­річно відсотком відрахувань від податкових надходжень у федераль­ний бюджет.

Однак процес реформування виявився незавершеним. У розподіл ФФПР щорічно вносились корективи, які були непослідовними і дуже суб'єктивними.

Таким чином, реформування системи міжбюджетних відносин є на сьогоднішній день необхідним і вкрай своєчасним кроком. За новою методикою (1999 р.) розподіл трансфертів передбачаєть­ся на основі індексів бюджетних витрат (ІБВ), визначених за регіо­нальними нормативами фінансування основних соціально значущих витрат і оцінок податкового потенціалу регіонів.

Стратегія міжбюджетних відносин в РФ на перспективу

Рівень децентралізації бюджетних ресурсів у Росії, який склався на даний час, відповідає «середньому» показнику федеративних дер­жав. Більш висока, ніж у Росії, децентралізація характерна для по­літично і економічно розвинутих і стабільних федерацій. Виходячи з цього, на думку ряду вчених РФ, є підстави вважати, що для країн, що розвиваються, чи з перехідною економікою, включаючи Росію, децентралізація податкових доходів веде до високих економічних і політичних ризиків (або служить індикатором несприятливої еконо­мічної і політичної ситуації). Так, у ряді досліджень виявлена зво­ротна статистична залежність між децентралізацєю бюджетних ре­сурсів і макроекономічною стабільністю (або зусиллями, необхідни­ми для її досягнення).

Удосконалення міжбюджетних відносин

Створення системи чіткого і стабільного розмежування доходних і витратних повноважень є необхідною умовою приведення державних і муніципальних зобов'я­зань у відповідність з ресурсами, які є, до їх виконання. В результаті більш ефективним стане виконання органами державної влади і ор­ганами місцевого самоврядування своїх функцій, підвищиться само­стійність цих органів при проведенні бюджетної політики, посилить­ся їх відповідальність за її результати, зростуть якість і доступність бюджетних послуг, виникнуть нові умови для сталого економічного росту. Одночасно планується почати системну роботу з аналізу і перегляду у відповідності з новими принципами розмежування пред­метів ведення і повноважень всього масиву федерального законодав­ства, яке передбачає бюджетне фінансування. Починаючи з 2004 р. планується визнати такими, що втратили силу, норми, які не вико­нувалися протягом останніх років. Будуть підготовлені і прийняті рішення про оптимізацію системи пільг, встановлених для військо­вослужбовців, працівників правоохоронних органів, інших федераль­них державних службовців, суддів, депутатів.

Органи державної влади суб'єктів Російської Федерації і органи місцевого самоврядування будуть наділені реальними повноваження­ми по самостійному встановленню і реструктуризації витратних зо­бов'язань у сферах, що з 2005 р. будуть належати до їх ведення, в тому числі по регулюванню заробітної плати в бюджетній сфері і соціального захисту населення.

Запитання для самоперевірки

1. Які особливості доходної частини федерального бюджету Російської Федерації ви можете назвати?

2. На що витрачаються доходи федерального бюджету Російської Федерації?

3. Які основні напрями реформування бюджетної політики в Російській Федерації ви можете назвати?

4. Які основні доходи і видатки бюджетів регіонів Російської Федерації?

5. Що з досвіду реформування податкової системи Російської Федерації можна було б використати в Україні?