Вимірювання швидкості руху повітря
Для вимірювання швидкості руху повітря застосовуються кататермометри та анемометри: крильчасті, чашкові й індукційні.
Крильчастий анемометр АСО-3 застосовується для вимірювання швидкості руху повітря від 0,2 до 5 м/с, при більших швидкостях (від 1 до 20 м/с) – чашковий МС-13, при ще більших швидкостях – індукційні анемометри.
Анемометр АСО-3 (мал.2) складається з крильчатки, лічильного механізму, дифузора й ручки. Крильчатка сполучається з лічильним механізмом за допомогою трубчастої вісі, яка обертається під дією вітру (повітря), передається через лічильний механізм на стрілку приладу.
Мал.2.Анемометри: чашковий(а),індукційний (б), крильчастий(в).
1 – крильчатка; 2 – лічильний механізм.
Швидкість повітря може бути визначена за допомогою кататермометра. Принцип дії приладу ґрунтується на залежності швидкості охолодження тіл від швидкості повітря. Для вимірювання необхідно нагріти кататермометр до 40-450С, встановити його в точку виміру і виміряти час його охолодження від 400 С до 330 С.
Швидкість повітря обчислюється знаходиться за тарирувальною таблицею 3(графіком), що додається до приладу.
У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які можуть надходити в повітря, де знаходяться люди, і становити небезпеку їх здоров'ю. Для визначення небезпечності медики досліджують вплив цих речовин на організм людини і встановлюють безпечні для людини концентрації та дози, які можуть потрапити різними шляхами в організм людини.
В залежності від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких не припустиме.
ГДК пилу, що часто потрапляє у повітря робочої зони виробничих приміщень, наведено в таблиці 4. У державних стандартах наведено більше 700 речовин, для яких встановлені значення ГДК.
При одночасному знаходженні в повітрі робочої зони кількох шкідливих речовин односпрямованої дії, близьких за хімічним складом і характером біологічної дії на людину, для визначення можливості працювати в цій зоні використовують таку залежність:
, (1)
де, x1, x2, xn - фактичні концентрації шкідливих домішок повітрі робочої зони, мг/м3; ГДК1, ГДК2, ГДКn - гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, що знаходяться в повітрі робочої зони, мг/м3.
Таблиця 4
Гдк пилу
Речовина |
гдк,
мг/м |
Речовина |
гдк, мг/м3
|
Пил |
|||
Зерновий |
4 |
Тютюновий |
3 |
Вапняковий |
6 |
Цукровий |
10 |
Борошняний |
6 |
Рослинний, тваринний з вмістом SіО2: більше 10% в межах 2-10% менше 2% |
2 |
Крохмальний |
6
|
||
Вугільний (коксовий та сланцевий) |
6
|
4 |
|
Вугільний (з домішком SiO2, до 2%) |
10
|
6 |
|
