
- •Основи охорони праці з практикумом Підручник Полтава – 2013
- •Передмова
- •1.1. Загальні питання охорони праці
- •Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •1.1.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- •Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •1.2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Конституційні засади охорони праці в Україні
- •1.2.2. Законодавство України про охорону праці
- •1.2.3. Закон України «Про охорону праці»
- •1.2.4. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці
- •1.2.5. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.2.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •1.2.7. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •1.2.8. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.2.9. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.2.10. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки
- •1.2.11. Структура нпаоп
- •1.2.12. Реєстр нпаоп
- •1.2.13. Стандарти в галузі охорони праці
- •1.2.14. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •1.2.15. Міждержавні стандарти ссбп
- •1.2.16. Національні стандарти України з охорони праці
- •1.2.17. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •1.2.18. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура
- •1.2.19. Інструкції з охорони праці
- •1.2.20. Розробка та затвердження актів з охорони праці, що діють в організації
- •1.2.21. Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела
- •1.2.22. Заходи і засоби з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат
- •1.3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •1.3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •1.3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •1.3.4. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.3.5. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •1.4. Організація охорони праці на підприємстві
- •1.4.1. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •1.4.2. Служба охорони праці підприємства. Статус і підпорядкованість
- •1.4.3. Основні завдання, функції служби охорони праці
- •1.4.4. Структура і чисельність служб охорони праці
- •1.4.5. Права і обов’язки працівників служби охорони праці
- •1.4.6. Громадський контроль за станом охорони праці в організації
- •1.4.7. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов'язки і права
- •1.4.8. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.4.9. Основні завдання та права комісії з питань охорони праці
- •1.4.10. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •Зменшення одноразової допомоги у випадку, коли виробнича травма сталася внаслідок не виконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці
- •1.4.11. Атестація робочих місць за умовами праці
- •1.4.12. Мета, основні завдання та зміст атестації
- •1.4.13. Організація робіт та порядок проведення атестації робочих місць
- •1.4.14. Карта умов праці
- •1.4.15. Кабінети промислової безпеки та охорони праці, основні завдання та напрямки роботи кабінетів
- •1.4.16. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •1.4.17. Стимулювання охорони праці
- •1.5. Навчання з питань охорони праці
- •1.5.1. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •1.5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання
- •1.5.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи
- •1.5.4. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •1.5.5. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •1.5.6. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи.
- •1.5.7. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.5.8. Види інструктажів для працівників
- •1.5.9. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •Форма журналу вступного інструктажу з працівниками
- •1.5.10. Інструктажі з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •Форма журналу реєстрації інструктажів із учнями
- •1.6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •1.6.1. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •1.6.2. Інциденти та невідповідності
- •1.6.3. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві
- •1.6.4. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •1.6.5. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •1.6.6. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням
- •Розділ 2. Виробнича гігієна, безпека і пожежна профілактика
- •2.1. Основи фізіології та гігієни праці
- •2.1.1. Основи фізіології праці
- •2.1.2. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини
- •2.1.3. Втома
- •2.1.4. Гігієна праці, її значення
- •2.1.5. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці
- •2.1.6. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •2.2. Повітря робочої зони
- •Робоча зона та повітря робочої зони
- •Мікроклімат робочої зони
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами)
- •Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •Контроль за станом повітряного середовища на виробництві
- •Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •2.2.9.Вентиляція та її види
- •Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •2.2.11. Природна вентиляція
- •2.2.12. Системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення
- •2.2.13. Місцева (локальна) механічна вентиляція
- •2.3. Освітлення виробничих приміщень
- •2.3.1. Основні світлотехнічні визначення
- •2.3.2. Природне, штучне, суміщене освітлення
- •2.3.3. Класифікація виробничого освітлення
- •2.3.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.3.5. Нормування освітлення, розряди зорової роботи
- •2.3.6. Експлуатація систем виробничого освітлення
- •2.3.7. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники
- •2.3.8. Загальний підхід до проектування систем освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •2.4. Вібрація
- •2.4.1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації
- •2.4.2. Гігієнічне нормування вібрацій
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •2.4.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •2.4.4. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •2.5. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.5.1. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість
- •2.5.2. Звукова потужність джерела звуку
- •2.5.3. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками
- •2.5.4. Нормування шумів
- •2.5.5. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади
- •2.5.6. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.5.7. Інфразвук. Джерела та параметри інфразвукових коливань
- •2.5.8. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від інфразвуку
- •2.5.9. Ультразвук. Джерела та параметри ультразвукових коливань
- •2.5.10. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку.
- •Допустимі рівні звукового тиску звукових та ультразвукових коливань, які поширюються повітряним шляхом
- •2.6. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.6.1. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів
- •2.6.2. Характеристики полів і випромінювань
- •2.6.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •2.6.4. Прилади та методи контролю
- •2.6.5. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •2.7. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.7.1. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •2.7.2. Особливості інфрачервоного (іч), ультрафіолетового (уф) та лазерного випромінювання, їх нормування, прилади та методи контролю
- •2.7.3. Засоби та заходи захисту від іч та уф випромінювань
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •2.7.4. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання
- •2.7.5. Специфіка захисту від лазерного випромінювання
- •2.8. Іонізуюче випромінювання
- •2.8.1. Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •2.8.2. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах
- •Ліміти доз сумарного внутрішнього і зовнішнього опромінення (гдд)
- •2.9. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •2.9.1. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами
- •2.9.2. Санітарно-захисні зони підприємств
- •2.9.3. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до виробничих та допоміжних приміщень
- •2.9.4. Енерго- та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації
- •2.9.5. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •2.10. Основи виробничої безпеки
- •2.10.1. Загальні вимоги безпеки
- •2.10.1.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •2.10.1.2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •Маркування балонів
- •2.10.1.3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •2.10.2. Електробезпека
- •2.10.2.1. Дія електричного струму на організм людини
- •2.10.2.2. Електричні травми
- •2.10.2.3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •2.10.2.4. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •2.10.2.5. Умови ураження людини електричним струмом
- •2.10.2.6. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до неструмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою
- •2.10.2.7. Напруга кроку та дотику
- •2.10.2.8. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •2.10.2.9. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •2.11. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •2.11.1. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •2.11.2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •2.11.3. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості
- •2.11.4. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •Протипожежні розриви, рекомендовані дбНіП 1.1-7-2002.
- •2.11.5. Пожежна сигналізація
- •2.11.6. Засоби пожежогасіння
- •2.11.7. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •2.11.8. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •Оцінка вірогідності виникнення несприятливих обставин та подій, що сприяють виникненню пожежі
- •2.11.9. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Розділ 3. Практичні роботи
- •3.1. Навчання з охорони праці
- •II. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •3.2. Дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням. Оцінка впливу параметрів мікроклімату робочої зони на фізіологічний стан працівників
- •Гдк пилу
- •3.3. Перевірочний розрахунок природного і штучного освітлення виробничого приміщення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •3.4. Гігієнічна оцінка виробничого шуму та оцінка параметрів вібрації
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •3.5. Паспортизація санітарно-технічного стану умов і охорони праці
- •Коефіцієнт технічної небезпеки будівель та споруд
- •3.6. Дія електричного струму на організм людини та електробезпека в трифазних електромережах із різними режимами нейтралі
- •1. Дія електричного струму на організм людини та методи її захисту від електричного струму
- •2. Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі
- •3.7. Визначення категорійності виробництв, приміщень, будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.8. Розрахунок часу евакуації при пожежі
- •Залежно від його щільності, м/хв
- •Необхідний час евакуації з приміщень tнб, (хв)
- •3.9. Вибір типів та визначення необхідної кількості первинних засобів пожежежогасіння
- •Розділ 4. Самостійна робота
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •4.2. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •4.3. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •4.4. Реєстр нормативно-правових актів із охорони праці (нпаоп)
- •4.5. Національні стандарти України з охорони праці
- •4.6. Основні принципи і джерела фінансування охорони праці
- •4.7. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •4.8. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •4.9. Права і обов’язки працівників служби охорони праці
- •4.10. Регулювання питань охорони праці в колективному договорі
- •4.11. Карта умов праці
- •4.12. Стимулювання охорони праці
- •4.13. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •4.14. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •4.15. Інциденти та невідповідності виробничого характеру
- •4.16. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •4.17. Втома
- •4.18. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •4.19. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •4.20. Місцева (локальна) механічна вентиляція
- •4.21. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники
- •4.22. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •4.23. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •4.24. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від інфразвуку
- •4.25. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку
- •4.26. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •4.27. Специфіка захисту від лазерного випромінювання
- •4.28. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах
- •4.29. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •4.30. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.31. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом
- •4.32. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •4.33. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.34. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •4.35. Засоби пожежогасіння
- •4.36. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •4.37. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Розділ 5. Індивідуальна робота
- •Визначення повітрообміну при загальнообмінній вентиляції
- •Визначення інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції
- •Контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Дослідження забрудненості робочої зони шкідливими речовинами та оцінка щодо відповідності його нормативним значенням
- •Дослідження та оцінка якості природного та штучного освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •Характеристики деяких джерел світла
- •Варіанти даних для розрахунку природного та штучного освітлення
- •Визначення рівня шуму на робочому місці. Розрахунок шумоізолюючого екрану
- •Дослідження параметрів інфрачервоного випромінювання та ефективності тепловідбиваючих екранів. Дослідження способів захисту персоналу від іонізуючого випромінювання
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •Варіанти даних для дослідження еквівалентної дози опромінення
- •Вибір і розрахунок заземлювальних пристроїв. Розрахунок занулення електроустановок
- •Розробка змісту параграфів авторського посібника «Охорона праці в галузі фахової діяльності»
- •Розділ 6. Підготовка для модульного контролю знань
- •6.1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •6.2. Виробнича санітарія
- •6.3. Загальні вимоги безпеки
- •6.4. Електробезпека
- •6.5. Пожежна безпека
- •Розділ 7. Підсумковий контроль
- •7.1. Питання до екзамену з основ охорони праці
- •7.2. Задачі до екзамену з основ охорони праці
- •Розділ 8. Програма підсумкової державної атестації
- •8.1. Пояснювальна записка
- •8.2. Загальні критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді
- •8.3. Перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені в процесі підготовки та відповіді на питання
- •8.4. Короткий зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію
- •8.5. Зміст розділу «Охорона праці» випускної кваліфікаційної роботи
- •Список скорочень
- •Словник основних термінів і понять із охорони праці
- •Список літератури
- •Http://www.Zondir.Ru/docs/sistem-btruda/gost-121009-76-1999-ssbt elektrobezopasnost-terminyi-I-opredeleniya.Htm
- •Інтернет-ресурси
2.11.7. Дії персоналу при виникненні пожежі
Порівняно з країнами ближнього зарубіжжя, Україна займає одне з провідних місць за кількістю пожеж та негативних наслідків від них. Показник загибелі людей, у розрахунку на 1 млн. населення в Україні, перевищує такий же показник у провідних країнах світу у 2-8 разів. Згідно вимог Кодексу цивільного захисту України (2012р.) та Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України у навчальному закладі, як і на будь-якому підприємстві установі чи організації, повинен діяти протипожежний режим і порядок оповіщення людей про евакуацію в разі пожежі чи надзвичайної ситуації.
Керівник підприємства затверджує план евакуації і визначає наказом терміни його вивчення і практичного засвоєння працівниками. План складається у 2 – х екземплярах.
Кожен працівник який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:
негайно повідомити про це за телефоном до пожежної частини (при цьому слід чітко назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);
задіяти систему оповіщення людей про пожежу;
залучити інших осіб до евакуації людей із будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;
сповістити про пожежу керівника підприємства, установи і організації або працівника, що його заміщує;
організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів до гасіння пожежі наявними в установі засобами пожежогасіння.
Керівник підприємства, установи чи організації або працівник, що його заміщує, який прибув на місце пожежі, зобов’язаний:
перевірити, чи повідомлено до пожежної охорони про виникнення пожежі;
здійснювати керівництво евакуацією людей та гасіння пожежі до прибуття пожежних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;
організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і журналами обліку навчальних занять;
виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їзних шляхів та вододжерел;
перевірити включення в роботу автоматичної (стаціонарної) системи пожежогасіння;
вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;
у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;
припинити всі роботи, не пов'язані з заходами щодо ліквідації пожежі;
організувати відключення мереж електро- і газопостачання, зупинку системи вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення інших заходів, які сприяють запобіганню поширення пожежі;
забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та в гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсичних продуктів горіння і підвищеної температури, ураження електрострумом тощо;
організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони, визначити місця їх складання і забезпечити, за потреби, їх охорону;
інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність людей у будівліу.
При виникненні пожежі, передусім необхідно вжити термінових заходів для проведення евакуації людей. Проведення евакуаційних заходів має свої характерні особливості. Пов’язане це з тим, що на об’єкті, де виникла пожежа, одночасно може перебувати значна кількість людей. У даному випадку надзвичайно важливо, щоб якомога швидше гучним голосом чи за допомогою гучномовця оголосити тривогу.
Про виникнення пожежі інформується, в першу чергу персонал, який може допомагати при проведенні евакуації людей із приміщень. Після оголошення тривоги потрібно викликати пожежну охорону, а персонал повинен звільнити приміщення об’єкту. Для зменшення притоку повітря до приміщень об’єкту слід зачиняти вхідні двері, якими ніхто більше не користуватиметься.
Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:
з урахуванням ситуації, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони у найкоротший термін;
евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння;
ретельно перевірити всі приміщення, чи не залишилися люди у небезпечній зоні;
виставити пости безпеки біля входів у будівлі, щоб працівники не поверталися до будівлі, де виникла пожежа;
у випадку гасіння слід намагатися забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей.
Всі евакуйовані мають зібратися у визначеному місці для проведення переклички. Місце збору повинно обиратися заздалегідь. Кожен підрозділ об’єкта, що прибув до місця збору по тривозі, повинен зайняти визначене місце і не може його змінювати без розпорядження керівника. Місце збору слід визначити під накриттям чи в іншій будівлі.
Якщо під час тривоги списку персоналу не виявилося, тоді цей список потрібно якомога швидше доправити до місця збору, щоб провести повноцінну перекличку. Кожен керівник підрозділу підприємства повинен особисто повідомляти керівника про кількість евакуйованих. Якщо когось немає, потрібно негайно розпочати пошуки відсутніх у всіх можливих місцях, де вони могли б перебувати.
По прибутті підрозділу пожежної охорони його слід поінформувати про кількість евакуйованих із приміщень підприємства та про місце пожежі. Пожежникам потрібно надати план евакуації. Начальника пожежної охорони, що прибув на місце події повинен зустріти керівник підприємства і поінформувати його про перебіг евакуації.
Без дозволу пожежної охорони забороняється будь-кому залишати місце зібрання чи повертатися до будівлі, що загорілася, окрім випадків, коли потрібно організовувати пошук людей у приміщенні.
Під час пожежі слід дотримуватися особливих запобіжних заходів. У першу чергу треба зачинити двері, за якими горить вогонь. Якщо помічено пожежу через вікно – не слід намагатися увійти до палаючого приміщення, адже потік свіжого повітря активізує горіння. А дим, що виходить через відкриті двері, заважатиме проведенню евакуації.
Не варто відчиняти вікна і двері, а також розбивати шибки, щоб зменшити ймовірність поширення вогню та диму до суміжних приміщень. Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі, необхідно зачинити всі двері та вікна. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість є меншою за 10 м.
При порятунку потерпілих з палаючих будинків і при гасінні пожежі слід дотримуватися таких правил:
перш ніж увійти в палаюче приміщення, накрийтеся з головою мокрими покривалом, пальтом, плащем, шматком щільної тканини;
двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути спалахування полум’я від швидкого припливу свіжого повітря;
у дуже задимленому приміщенні рухайтеся поповзом або пригнувшись;
якщо горить лінолеум, який виділяє отруйні речовини, то слід входити в приміщення у протигазі;
для захисту від чадного газу дихайте через зволожену тканину (рушник, хустку та ін.);
треба мати на увазі, що маленькі діти ховаються від страху під ліжками, у шафах, забиваються в кутки;
виходьте із зони пожежі в повітряний бік, тобто в той звідки дме вітер.
Якщо на людині зайнявся одяг, необхідно лягти на землю і, перекочуючись, збити полум’я; бігти не можна – це ще більше роздуває полум’я. Побачивши людину в палаючому одязі, необхідно накинути на неї пальто, плащ або будь-яке покривало і щільно притисніть. На місце опіків слід накласти сухі пов’язки і відправити потерпілого до найближчого медичного пункту. До прибуття лікаря можна охолоджувати місце опіку проточною холодною водою. Якщо до місця опіку прилип одяг, ні в якому випадку не можна відривати його. Це може зробити тільки лікар, завдавши як найменшої шкоди потерпілому.
Не можна надавати потерпілому для заспокоєння болю спиртне. За наявності алкоголю в крові анестезія є безсилою, і якщо потерпілому необхідна термінова операція, то доведеться робити її без наркозу.
Якщо потерпілий отримав начебто незначні опіки, його все одно необхідно показати лікареві. Якщо опік не обробити вчасно та вірно, ушкоджене місце може гноїтися, що призведе до втрати частини шкіряного покрову та запалення.
При пожежі можливе отруєння окремих осіб чадним газом та іншими продуктами горіння. Спочатку такі потерпілі можуть не відчувати помітного недомагання і не звертатися до лікаря. Але з часом їх стан може погіршуватися. Тому необхідно наполягати на їх невідкладному огляді лікарем.
Люди, які відчувають недомогання після перебування в зоні задимлення повинні пройти лікування сертифікованим та ліцензованим в Україні лікарським препаратом ацизол, який є дієвим засобом мінімізації негативних наслідків вдихання диму. Лікарських і профілактичних засобів для застосуванні при отруєнні чадним газом дотепер не існувало. Ацизол є оригінальним препаратом, який не має аналогів за структурою і дією. Для лікування ацизол рекомендується застосовувати якомога раніше після отруєння незалежно від тяжкості ураження. Препарат уводять дорослим по 1 мл внутрішньом'язово зразу після вилучення потерпілого із зони пожежі (загазованого приміщення). У подальшому ацизол уводять внутрішньом'язово по 1 мл 2-4 рази на добу. Максимальна добова доза для дорослого становить 240 мг (4 мл). Курс лікування становить 7-10 днів.
Ацизол перешкоджає спорідненості гемоглобінукрові до оксиду вуглецю, покращує кисневозв'язуючі та газотранспортні властивості крові. Він знижує вираженість інтоксикації при отруєнні оксидом вуглецю (СО), прискорює виведення оксиду вуглецю з організму. Препарат знижує потребу організму в кисні, сприяє опірності до кисневого голодування органів, найбільш чутливих до нестачі кисню: головного мозку, міокарда, печінки. Сьогодні ацизол повинен стати обов’язковим медичним препаратом у аптечках усіх підрозділів навчальних закладів.