1.2.7. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

1.2.8. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів, у разі потреби, роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність, згідно із законодавством, за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

На час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

1.2.9. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці

Законодавством про працю визначені такі види відповідальності:

• дисциплінарна (від догани до звільнення з займаної посади);

• адміністративна (як правило штрафи):

• матеріальна (відшкодування збитків, які виниклі внаслідок порушень із охорони праці);

• кримінальна.

Відповідність розповсюджується на винних у порушенні законодавства про працю: службових осіб, установи, організації або громадян, які є суб'єктами підприємницької діяльності. Вид покарання визначається у відповідності до виду та наслідків порушення.

Дисциплінарні стягнення накладають керівником установи або підприємства на основі подання керівника підрозділу, інженера з охорони праці, представників профспілки або інших уповноважених осіб. Законодавством передбачені таки стягнення як догана, тимчасове переведення на роботу, яка оплачується менше, звільнення. Порядок накладання дисциплінарних стягнень регламентується чинним законодавством.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони праці передбачає накладання штрафів. Штрафи накладаються державними інспекторами або іншими посадовими особами спеціально уповноважених органів у галузі охорони праці. Максимальний розмір штрафу може бути до десятьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Рішення про матеріальну відповідальність приймається судом за поданням відповідних органів або фізичних осіб.

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці передбачається, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, і карається штрафом до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. Порушення, яке спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається виправними роботами до двох років або обмеженням волі до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років. Більш суворі покарання передбачені за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвішеною безпекою, вибухонебезпечних підприємствах, а також за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки. Максимальне покарання – позбавлення волі на строк до дванадцяти років.