2.10.2.4. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

Приміщення – це об’єм будівлі, обмежений підлогою, стелею та стінами з облаштованими дверними та віконними пройомами. Визначення категорії приміщень за чинниками небезпеки ураження електричним струмом є необхідною умовою створення безпечних умов праці. Згідно з Правилами улаштування електроустановок, всі приміщення поділяються за небезпекою електротравм на три категорії: без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку. Вони є сухими (вологість до 60%), опалювальними (з температурою до 30°С), мають діелектричну дерев'яну, вкриту лінолеумом підлогу. У них відсутній струмопровідний пил.

Приміщення з підвищеною небезпекою містять такі чинники ураження електричним струмом:

• температура приміщення впродовж доби перевищує 35°С.

• відносна вологість більше 75%, але менше повного насичення (100%);

• струмопровідна підлога – металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;

• струмопровідний пил;

• можливість одночасного доторкання людини до неструмовідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.

За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.

Особливо небезпечні приміщення містять такі чинники особливої небезпеки щодо електротравм:

• відносна вологість близька до насичення (до 100%);

• агресивне хімічно-активне середовище, що пошкоджує ізоляцію і струмопровідні частини установок;

• одночасна наявність двох чи більше умов підвищеної небезпеки.

За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.

2.10.2.5. Умови ураження людини електричним струмом

Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні п'яти умов виникнення небезпеки враження електричним струмом.

1) Температура. При підвищеній температурі прискорено старіє (висихає) ізоляція (поліетилен, вініл, гума). При цьому в ізоляції з'являються тріщинки, в які можуть потрапляти волога, пил (у тому числі і струмопровідний або вологопоглинаючий), з'являються шляхи для протікання струмів витікання. Процес старіння ізоляції може закінчитися повним руйнуванням ізоляції, коротким замиканням, потенціал може потрапити на корпус електроустановки – з'являється небезпека ураження персоналу електричним струмом.

2) Відносна вологість. При підвищеній вологості здійснюється прискорене окислення струмопровідних частин, особливо в місцях контактних з'єднань, і значить збільшується величина перехідного електричного опору в контакті. А кількість тепла, яке виділяється при протіканні електричного струму крізь провідник і контактне з'єднання, прямо-пропорційне величині опору. При збільшенні величини опору збільшується кількість тепла, контакт нагрівається. Під впливом теплових навантажень різьбове з'єднання може само розгвинчуватися, величина перехідного опору зростатиме, нагрівання контакту посилюватиметься далі і в кінці процесу нагрівання може призвести до руйнування контакту та захисної ізоляції, а напруга може потрапити на корпус електроустановки – з'являється небезпека ураження персоналу електричним струмом.

3) Струмопровідність підлоги. При наявності струмопровідної підлоги в приміщенні і виникненні потенціалу на корпусі електроустановки створюються умови для протікання струму крізь людину при доторканні до обладнання. При цьому з ланцюга виключено захисний опір підлоги і відповідно струм буде набагато більший та може досягти небезпечних для людини значень.

4) Струмопровідний пил. Наявний у приміщенні струмопровідний пил осідає на провідниках, ізоляційних проміжках між фазами, між фазами і корпусом електроустановки, сприяючи появі шляхів для протікання струмів витікання. Процес може закінчиться коротким замиканням, потраплянням потенціалу на корпус електроустановки та появою небезпеки ураження персоналу електричним струмом.

5) Розміщення електрообладнання: можливість одночасного дотику людини до неструмовідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею. При зменшенні від проектних вимог відстаней між обладнанням та заземленими елементами будівель виникає вірогідність ураження струмом внаслідок одночасного доторкання робітниками (частинами тіла без засобів захисту або ізолюючих елементів) до корпусів електрообладнання та заземлених елементів

В кожному приміщенні є конструкції, так чи інакше заземлені. Це системи опалення з металевими трубами і батареями, металеві труби холодної та гарячої води, металеві трубопроводи стиснутого повітря або газів, повітропроводи припливної та витяжної вентиляції, металеві стелажі, інші металеві конструкції, змонтовані на стінах, підлозі або на перекриттях між поверхами яки так чи інакше контактують із землею (заземлені). Якщо відстань між указаними заземленими конструкціями будівель, споруд і корпусами верстатів, не перевищує відстані витягнутих рук працівника (приблизно 1,5 м), тоді у працівника є вірогідність одночасно доторкнутись до заземлених конструкцій і до корпусу верстату, який може з якихось причин опинитись під напругою. В такій ситуації струм пройде по найнебезпечнішому для людини шляху "рука-рука" через життєво важливі органи – серце і легені, скоротяться м'язи серця і легенів, кров з киснем перестає поступати в головний мозок, викликаючи відмирання клітин головного мозку, які не відновлюються.

6. При наявності хімічно активних або органічних речовин у приміщенні руйнується ізоляція та струмопровідні частини електрообладнання. Процес може закінчитися коротким замиканням, тоді потенціал потрапляє на корпус електроустановки, викликаючи появу небезпеки ураження персоналу електричним струмом.