Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник ООП 2013.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5.65 Mб
Скачать

1.2.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів

Згідно чинного законодавства про працю забороняється застосування праці жінок та неповнолітніх (до 18 років ) на важких роботах і на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, відповідно до "Переліку робіт з підвищеною небезпекою" .

Для молоді і жінок встановлені обмежені норми перенесення вантажів. Для жінок: 7 кг при постійному перенесенні і до 10 кг – при періодичному. Сумарна вага вантажу, який переміщується упродовж робочої зміни не повинна перевищувати 175 кг (із підлоги) або 350 кг (із робочої поверхні). Для юнаків та дівчат 16... 17 років норма складає відповідно 16,4 кг та 10,25 кг. Заборонено залучати неповнолітніх до робіт, які складаються лише з переносу вантажів вагою більш 4,1 кг.

Робота жінок обмежується в нічний час. Вагітні жінки і ті, що мають дітей віком до 3 років не залучаються до роботи в нічний час, до понаднормових робіт і до робіт у вихідні дні, а також не направляються у відрядження.

Жінки, що мають дітей від 3 до 14: років або дітей-інвалідів не залучаються до понаднормових робіт і не направляються у відрядження без їхньої згоди. Жінок із дітьми віком до 3 років можуть, за їх бажанням, перевести на більш легку роботу зі збереженням середнемісячного заробітку.

Законодавством встановлені пільги вагітним і по родах: відпустка – 70 календарних днів дородових і 56 післяродових, до 2 років по догляду за дитиною (виплата по фонду соціального страхування від тимчасової непрацездатності), до 3 роківбез збереження заробітної плати. За медичним висновком відпустка по догляду за дитиною може бути до 6 років. Усі перераховані відпустки зараховуються до загального і професійного стажу роботи.

Вагітність жінки та її діти не можуть бути причиною звільнення або відмови у прийнятті на роботу. Жінки, які мають дітей до 14 років, мають право на позачергове забезпечення путівками до санаторію і надання матеріальної допомоги.

Праця неповнолітніх регулюється тими ж законами, нормами і правилами що й повнолітні, але щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні особи мають пільги.

На роботу дозволяється приймати молодь віком не менш 16 років, у виняткових випадках, за погодженням із профспілками, – 15 років.

З метою трудового та професійного навчання допускається за згодою батьків приймати з 14 років учнів загальноосвітніх шкіл і професійних навчальних закладів для виконання робіт у вільний від навчання час.

Усі неповнолітні приймаються на роботу після попереднього медичного огляду і в подальшому передбачається щорічний медичний огляд до досягнення 21 року.

Законодавством заборонено використовувати неповнолітніх для нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні. Робочий час складає 36 годин на тиждень (для осіб16... 18 років) та 24 години на тиждень (15... 16 років і для учнів 14... 15 років під час канікул).

Виробниче навчання неповнолітніх і підвищення кваліфікації проводиться індивідуально або в бригадах за рахунок підприємства. Навчання може здійснюватися в робочий час. За час навчання виплачується заробітна плата.

Для складання вступних іспитів до вищих навчальних закладів працююча молодь має право на відпустку: 15 календарних днів (при вступі до ВНЗ ІV рівня акредитації), 10 календарних днів (при вступі до ВНЗ II та ІІІ рівнів акредитації). Молодь, що вчиться має право на один вільний день на тиждень без збереження заробітної плати. Таку ж пільгу мають і студенти заочних та вечірніх відділень ВНЗ.

Роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій. Залучення інвалідів до понаднормових робіт і робіт у нічний час допускається лише за їх згодою за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертизи (МСЕК).

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають особливостям цієї категорії пра­цівників.