2.10.2. Електробезпека

2.10.2.1. Дія електричного струму на організм людини

Електрична енергія знаходиться з нами поруч скрізь – не тільки на виробництві, а вдома і на дачі, у квартирі і на подвір'ї, на власному і громадському транспорті, на роботі і під час відпочинку, в закладі освіти, в магазині і в кінотеатрі, в поліклініці і в санаторії, і т.д.

Водночас електрична енергія – це фактор підвищеної небезпеки, а безпосередній контакт із електроустановками без виконання заходів електробезпеки – це реальна небезпека ураження електричним струмом із тяжкими наслідками або з втратою життя.

Небезпечність електричної енергії полягає в тому, що вона є невидимою небезпекою. Електричну енергію не можна ні побачити, ні почути, ні відчути, ні визначити по запаху чи на смак, тобто це невидима небезпека, і визначити її можна тільки за іншим ознаками – по роботі електродвигунів, світильників, нагрівальних приладів або за допомогою спеціальних приладів.

У людини немає органів відчуття, яки б попереджували про небезпеку ураження електричним струмом при наближенні до предмету який знаходиться під небезпечним потенціалом мережі, а таким предметом може бути провідник, від подовжувача з пошкодженою ізоляцією, що лежить прямо під ногами. Захисна реакція організму людини проявляється лише після удару електричним струмом, який можна відчути при доторканні до металевого корпусу абсолютно будь-якого електроприладу, якщо за будь-яких причин виник виток струму на корпус, а корпус був незаземлений.

Струм, який протікає крізь тіло людини, діє на тканини і органи не тільки в місцях контакту зі струмоведучими частинами на шляху протікання струму, але рефлекторно, як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що може призвести до порушення функціонування життєво важливих систем організму – нервової, дихання, серцево-судинної тощо. Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, механічним, електролітичним, світловим, біологічним та морально-психологічними ефектами.

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи, що викликає опіки, обвуглюванні тканин та їх механічному розриві парою. Тяжкість термічної та механічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу його проходження. За короткочасної дії струму термічна і механічна складові може бути визначальними в характері і тяжкості враження.

Механічна дія електричного струму на організм людини, спричиняється непередбачуваним судомним скороченням м'язів у результаті подразнювальної дії струму. Внаслідок таких судомних скорочень м'язів можливі розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, вивихи суглобів, переломи кісток тощо. До механічних ушкоджень, спричинених дією електричного струму, не належать ушкодження, обумовлені падінням з висоти, та інші подібні випадки, навіть коли падіння було спричинено дією електричного струму.

Електролітична дія струму проявляється при протіканні струму через внутрішні органи, в яких міститься кислота (шлунковий сік) та вода (70% тіла людини складається з води). Розчин кислоти у воді є електролітом, провідником другого роду. При протіканні електричного струму через внутрішні органи по електроліту здійснюється електроліз – розкладання молекул на позитивні та негативні іони. Іонізація призводить до руйнування клітин біологічного об'єкту, ушкоджуються внутрішні органи, виникають гастрити, коліти, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки, інші ушкодження.

Ураження електричним струмом є можливим без дотику людини до струмопровідних частин – унаслідок утворення електричної дуги при пробої повітряного проміжку між струмопровідними частинами, або між струмопровідними частинами та людиною, чи землею. Проявом дистанційної дії електричного струму є світловий ефект, який проявляється внаслідок упливу ультрафіолетового випромінювання світлової дуги на сітківку очей, що може спричиняти часткову або повну втрату зору.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. При цьому порушуються внутрішні біоелектричні процеси, що протікають в організмі, який нормально функціонує, і пов'язані з його життєвими функціями. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачуваного скорочення м'язів. Це, так звана, пряма або безпосередня збурююча дія струму на тканини, по яких він протікає. Разом із цим, збурююча дія струму на тканини може бути не прямою, а рефлекторною – через центральну нервову систему. Механізм такої дії полягає в тому, що збурення рецепторів (периферійних органів центральної нервової системи) під дією електричного струму передається центральній нервовій системі, яка опрацьовує цю інформацію і видає команди щодо нормалізації процесів життєдіяльності у відповідних тканинах і органах. При перевантаженні інформацією (збуреннях клітин і рецепторів) центральна нервова система може видавати недоцільну, неадекватну інформації виконавчу команду.

Останнє може призвести до серйозних порушень діяльності життєво важливих органів, у тому числі серця та легенів, навіть коли ці органи не знаходяться на шляху проходження струму.

Крім зазначеного, протікання струму через організм негативно впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємодіючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біострумів на тканини і органи людини, подавити біоструми і тим самим спричиняти специфічні розлади в організмі.

Морально-психологічна дія електричного струму виникає за появи сильного білю при враженні ним, усвідомленням неможливості самостійно відірвати зведені судомами частини тіла, якими здійснено дотик до струмопровідних частин. У такій ситуації людина неодмінно, на рівні підсвідомості, лякається, що одразу позначається на стані організму – з’являється спітнілість поверхні шкіри, що суттєво знижує її електричний опір, збільшуючи струм, який проходить через тіло людини.