
- •Основи охорони праці з практикумом Підручник Полтава – 2013
- •Передмова
- •1.1. Загальні питання охорони праці
- •Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •1.1.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- •Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •1.2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Конституційні засади охорони праці в Україні
- •1.2.2. Законодавство України про охорону праці
- •1.2.3. Закон України «Про охорону праці»
- •1.2.4. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці
- •1.2.5. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.2.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •1.2.7. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •1.2.8. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.2.9. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.2.10. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки
- •1.2.11. Структура нпаоп
- •1.2.12. Реєстр нпаоп
- •1.2.13. Стандарти в галузі охорони праці
- •1.2.14. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •1.2.15. Міждержавні стандарти ссбп
- •1.2.16. Національні стандарти України з охорони праці
- •1.2.17. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •1.2.18. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура
- •1.2.19. Інструкції з охорони праці
- •1.2.20. Розробка та затвердження актів з охорони праці, що діють в організації
- •1.2.21. Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела
- •1.2.22. Заходи і засоби з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат
- •1.3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •1.3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •1.3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •1.3.4. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.3.5. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •1.4. Організація охорони праці на підприємстві
- •1.4.1. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •1.4.2. Служба охорони праці підприємства. Статус і підпорядкованість
- •1.4.3. Основні завдання, функції служби охорони праці
- •1.4.4. Структура і чисельність служб охорони праці
- •1.4.5. Права і обов’язки працівників служби охорони праці
- •1.4.6. Громадський контроль за станом охорони праці в організації
- •1.4.7. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов'язки і права
- •1.4.8. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.4.9. Основні завдання та права комісії з питань охорони праці
- •1.4.10. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •Зменшення одноразової допомоги у випадку, коли виробнича травма сталася внаслідок не виконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці
- •1.4.11. Атестація робочих місць за умовами праці
- •1.4.12. Мета, основні завдання та зміст атестації
- •1.4.13. Організація робіт та порядок проведення атестації робочих місць
- •1.4.14. Карта умов праці
- •1.4.15. Кабінети промислової безпеки та охорони праці, основні завдання та напрямки роботи кабінетів
- •1.4.16. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •1.4.17. Стимулювання охорони праці
- •1.5. Навчання з питань охорони праці
- •1.5.1. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •1.5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання
- •1.5.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи
- •1.5.4. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •1.5.5. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •1.5.6. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи.
- •1.5.7. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.5.8. Види інструктажів для працівників
- •1.5.9. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •Форма журналу вступного інструктажу з працівниками
- •1.5.10. Інструктажі з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •Форма журналу реєстрації інструктажів із учнями
- •1.6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •1.6.1. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •1.6.2. Інциденти та невідповідності
- •1.6.3. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві
- •1.6.4. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •1.6.5. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •1.6.6. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням
- •Розділ 2. Виробнича гігієна, безпека і пожежна профілактика
- •2.1. Основи фізіології та гігієни праці
- •2.1.1. Основи фізіології праці
- •2.1.2. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини
- •2.1.3. Втома
- •2.1.4. Гігієна праці, її значення
- •2.1.5. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці
- •2.1.6. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •2.2. Повітря робочої зони
- •Робоча зона та повітря робочої зони
- •Мікроклімат робочої зони
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами)
- •Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •Контроль за станом повітряного середовища на виробництві
- •Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •2.2.9.Вентиляція та її види
- •Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •2.2.11. Природна вентиляція
- •2.2.12. Системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення
- •2.2.13. Місцева (локальна) механічна вентиляція
- •2.3. Освітлення виробничих приміщень
- •2.3.1. Основні світлотехнічні визначення
- •2.3.2. Природне, штучне, суміщене освітлення
- •2.3.3. Класифікація виробничого освітлення
- •2.3.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.3.5. Нормування освітлення, розряди зорової роботи
- •2.3.6. Експлуатація систем виробничого освітлення
- •2.3.7. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники
- •2.3.8. Загальний підхід до проектування систем освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •2.4. Вібрація
- •2.4.1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації
- •2.4.2. Гігієнічне нормування вібрацій
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •2.4.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •2.4.4. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •2.5. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.5.1. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість
- •2.5.2. Звукова потужність джерела звуку
- •2.5.3. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками
- •2.5.4. Нормування шумів
- •2.5.5. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади
- •2.5.6. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.5.7. Інфразвук. Джерела та параметри інфразвукових коливань
- •2.5.8. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від інфразвуку
- •2.5.9. Ультразвук. Джерела та параметри ультразвукових коливань
- •2.5.10. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку.
- •Допустимі рівні звукового тиску звукових та ультразвукових коливань, які поширюються повітряним шляхом
- •2.6. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.6.1. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів
- •2.6.2. Характеристики полів і випромінювань
- •2.6.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •2.6.4. Прилади та методи контролю
- •2.6.5. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •2.7. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.7.1. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •2.7.2. Особливості інфрачервоного (іч), ультрафіолетового (уф) та лазерного випромінювання, їх нормування, прилади та методи контролю
- •2.7.3. Засоби та заходи захисту від іч та уф випромінювань
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •2.7.4. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання
- •2.7.5. Специфіка захисту від лазерного випромінювання
- •2.8. Іонізуюче випромінювання
- •2.8.1. Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •2.8.2. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах
- •Ліміти доз сумарного внутрішнього і зовнішнього опромінення (гдд)
- •2.9. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •2.9.1. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами
- •2.9.2. Санітарно-захисні зони підприємств
- •2.9.3. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до виробничих та допоміжних приміщень
- •2.9.4. Енерго- та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації
- •2.9.5. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •2.10. Основи виробничої безпеки
- •2.10.1. Загальні вимоги безпеки
- •2.10.1.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •2.10.1.2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •Маркування балонів
- •2.10.1.3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •2.10.2. Електробезпека
- •2.10.2.1. Дія електричного струму на організм людини
- •2.10.2.2. Електричні травми
- •2.10.2.3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •2.10.2.4. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •2.10.2.5. Умови ураження людини електричним струмом
- •2.10.2.6. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до неструмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою
- •2.10.2.7. Напруга кроку та дотику
- •2.10.2.8. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •2.10.2.9. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •2.11. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •2.11.1. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •2.11.2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •2.11.3. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості
- •2.11.4. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •Протипожежні розриви, рекомендовані дбНіП 1.1-7-2002.
- •2.11.5. Пожежна сигналізація
- •2.11.6. Засоби пожежогасіння
- •2.11.7. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •2.11.8. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •Оцінка вірогідності виникнення несприятливих обставин та подій, що сприяють виникненню пожежі
- •2.11.9. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Розділ 3. Практичні роботи
- •3.1. Навчання з охорони праці
- •II. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •3.2. Дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням. Оцінка впливу параметрів мікроклімату робочої зони на фізіологічний стан працівників
- •Гдк пилу
- •3.3. Перевірочний розрахунок природного і штучного освітлення виробничого приміщення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •3.4. Гігієнічна оцінка виробничого шуму та оцінка параметрів вібрації
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •3.5. Паспортизація санітарно-технічного стану умов і охорони праці
- •Коефіцієнт технічної небезпеки будівель та споруд
- •3.6. Дія електричного струму на організм людини та електробезпека в трифазних електромережах із різними режимами нейтралі
- •1. Дія електричного струму на організм людини та методи її захисту від електричного струму
- •2. Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі
- •3.7. Визначення категорійності виробництв, приміщень, будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.8. Розрахунок часу евакуації при пожежі
- •Залежно від його щільності, м/хв
- •Необхідний час евакуації з приміщень tнб, (хв)
- •3.9. Вибір типів та визначення необхідної кількості первинних засобів пожежежогасіння
- •Розділ 4. Самостійна робота
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •4.2. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •4.3. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •4.4. Реєстр нормативно-правових актів із охорони праці (нпаоп)
- •4.5. Національні стандарти України з охорони праці
- •4.6. Основні принципи і джерела фінансування охорони праці
- •4.7. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •4.8. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •4.9. Права і обов’язки працівників служби охорони праці
- •4.10. Регулювання питань охорони праці в колективному договорі
- •4.11. Карта умов праці
- •4.12. Стимулювання охорони праці
- •4.13. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •4.14. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •4.15. Інциденти та невідповідності виробничого характеру
- •4.16. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •4.17. Втома
- •4.18. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •4.19. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •4.20. Місцева (локальна) механічна вентиляція
- •4.21. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники
- •4.22. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •4.23. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •4.24. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від інфразвуку
- •4.25. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку
- •4.26. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •4.27. Специфіка захисту від лазерного випромінювання
- •4.28. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах
- •4.29. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •4.30. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.31. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом
- •4.32. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •4.33. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.34. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •4.35. Засоби пожежогасіння
- •4.36. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •4.37. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Розділ 5. Індивідуальна робота
- •Визначення повітрообміну при загальнообмінній вентиляції
- •Визначення інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції
- •Контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Дослідження забрудненості робочої зони шкідливими речовинами та оцінка щодо відповідності його нормативним значенням
- •Дослідження та оцінка якості природного та штучного освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •Характеристики деяких джерел світла
- •Варіанти даних для розрахунку природного та штучного освітлення
- •Визначення рівня шуму на робочому місці. Розрахунок шумоізолюючого екрану
- •Дослідження параметрів інфрачервоного випромінювання та ефективності тепловідбиваючих екранів. Дослідження способів захисту персоналу від іонізуючого випромінювання
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •Варіанти даних для дослідження еквівалентної дози опромінення
- •Вибір і розрахунок заземлювальних пристроїв. Розрахунок занулення електроустановок
- •Розробка змісту параграфів авторського посібника «Охорона праці в галузі фахової діяльності»
- •Розділ 6. Підготовка для модульного контролю знань
- •6.1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •6.2. Виробнича санітарія
- •6.3. Загальні вимоги безпеки
- •6.4. Електробезпека
- •6.5. Пожежна безпека
- •Розділ 7. Підсумковий контроль
- •7.1. Питання до екзамену з основ охорони праці
- •7.2. Задачі до екзамену з основ охорони праці
- •Розділ 8. Програма підсумкової державної атестації
- •8.1. Пояснювальна записка
- •8.2. Загальні критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді
- •8.3. Перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені в процесі підготовки та відповіді на питання
- •8.4. Короткий зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію
- •8.5. Зміст розділу «Охорона праці» випускної кваліфікаційної роботи
- •Список скорочень
- •Словник основних термінів і понять із охорони праці
- •Список літератури
- •Http://www.Zondir.Ru/docs/sistem-btruda/gost-121009-76-1999-ssbt elektrobezopasnost-terminyi-I-opredeleniya.Htm
- •Інтернет-ресурси
2.9.4. Енерго- та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації
До виробничих будівель передбачається підведення мереж електроенергії, водопостачання та каналізації та облаштування транспортних комунікацій.
Енергопостачання. В електромережах підприємств існують різні конструктивні рішення системи електропостачання. Для крупних підприємств для передачі електроенергії застосовують лінії 110 кВ, жорсткі та гнучкі струмопроводи 6-35 кВ, кабельні прокладки 6-10 кВ.
Струмопроводи є доцільними, коли кількість напрямків основних потоків електричної енергії є мінімальним.
Жорсткий струмопровід складається з пакету шин, змонтованого на опорних або підвісних ізоляторах. Жорсткі струмопроводи прокладаються в тунелях, наземних галереях, зачинених естакадах, а також ззовні на відкритих естакадах, на спеціальних опорах або ж уздовж виробничих будівель на кронштейнах, закріплених на їхніх зовнішніх стінах.
Максимальна довжина струмопроводу залежить від його виконання, перерізу і коефіцієнта потужності, наявності або відсутності регулювання напруги. Рекомендується розглядати його застосування за довжини передачі до 2 км при напрузі 6 кВ і до 3 км при напруги 10 кВ за наявності регулювання напруги. Гранично максимальна довжина гнучкого струмопроводу приблизно є на 20-25% більшою за жорсткий.
З метою запобігання коротким замиканням при з’єднанні проводів різних фаз гнучких струмопроводів і підвісних жорстких струмопроводів встановлюються між фазні розпорки. Зазвичай достатньо однієї розпорки на середині прольоту, а за несприятливих умов – двох розпорок через кожну третину прольоту. Із збільшенням відстані від головної ділянки необхідна кількість розпорок зменшується, а на останніх прольотах вони послуговуються фактично вже тільки для фіксації проводів у фазі.
Кабельні прокладки 6-10 кВ застосовують на підприємствах невеликої та середньої потужності та на порівняно коротких ділянках крупних підприємств – від розподільної підстанції до підстанцій виробничих підрозділів.
Трасу кабельних ліній вибирають із врахуванням найменших витрат кабелів та найдешевшого забезпечення їхнього захисту від механічних пошкоджень, корозії, вібрації, перегрівання та від ушкоджень при виникненні електричної дуги в сусідньому кабелі. При розміщенні кабелів за можливості уникають їх перехрещувань між собою, трубопроводами та ін. Спосіб прокладання кабелів обирають залежно від їх кількості, від умов траси, від наявності або відсутності більш важких за повітря газів, від ступеня забруднення ґрунту, від вимог експлуатації, від економічних чинників і т. ін.
У всіх кабельних спорудах: тунелях, колекторах, галереях, естакадах, кабельних поверхах, підвалах і шахтах передбачаються необхідні протипожежні пристрої, трубопроводи і засоби пожежогасіння та облаштовується пожежна сигналізація із застосуванням димових сповіщувачів. На трасі тунелів в радіусі не більше 25 м від входів та вентиляційних шахт встановлюють ззовні пожежні гідранти. Передбачається, де це є можливим,прокладання кабельних естакад на загальній смузі відчуження разом з іншими комунікаціями (водо-, газо- і теплопроводи, технологічні трубопроводи). Смуга відчуження під кабельну естакаду або галерею приймається рівною ширині споруди з додаванням по 1 м у обидва боки від неї.
Кабелі 110-220 кВ застосовують для здійснення глибоких уводів на підприємствах із значною щільністю забудови території, насиченої різними комунікаціями, з забрудненим та агресивним середовищем, тобто в тих умовах, коли проходження повітряних ліній дуже ускладнене.
Кабелі 110 кВ прокладаються в траншеях або тунелях. При укладанні в траншеї кабелі розміщують за трикутником щільно один до одного. На переходах, під проїздами і різними комунікаціями кабелі прокладають у азбестоцементних трубах, укладених на бетонні плити.
Прокладання кабелів у траншеях може викликати на окремих ділянках промислових підприємств труднощі, а саме: в місцях частих розкопувань, можливого попадання рідин або розплавлених металів, у агресивних ґрунтах та ін. У таких випадках використовується прокладання кабелів у тунелях.
Для умов промислових підприємств найбільш придатними є масло наповнені кабелі середнього тиску в свинцевій чи алюмінієвій оболонці. Для прокладання в траншеях застосовують кабелі марок МССА або МСАВу в нормальних умовах і марок МСАВК та МССШв з ущільнюючими оболонками. Для прокладання в тунелях використовують кабелі марок МСС. Для прокладання під водою і в болотистій місцевості застосовують марки МССК.
Захист струмопроводів від прямих ударів блискавки виконується окремо розміщеними молнієвідводами або захисними тросами, прокладеними на окремих опорах. Тросовий блискавкозахист є більш дешевшим, особливо за значної довжини струмопроводу.
Залежно від призначення будівлі і технології виробництва передбачають системи зовнішнього та внутрішнього водопостачання. В залежності від вимог технологічного процесу застосовують такі системи технологічного водопостачання: оборотну, повторного використання, охолодженої, дистильованої, пом'якшеної води та ін. Для скорочення розходу води на технологічні потреби слід застосовувати системи повторного та оборотного водопостачання.
Пристрої питного водопостачання (фонтанчики) рекомендується розміщувати у проходах виробничих приміщень, вестибюлях, кімнатах відпочинку, на відкритих площадках території підприємства і, як вийняток, у виробничих цехах. Мережі господарчо-питного водопостачання мають бути відділені від мереж, що подають не питну воду.
Норми розходу води на господарсько-питні потреби становлять 45 л у гарячих цехах та 25 л на працівника в зміну у звичайних цехах.
Каналізація. Каналізація, що служить для відведення стічних вод, розділяється на виробничу, господарсько-фекальну та зливову. Каналізаційні системи складаються з приймальних пристроїв (лотки, раковини), каналізаційних мереж, станції перекачки, очисних споруд та допоміжних пристроїв.
Забороняється спуск господарсько-фекальних та виробничих стічних вод у поглинаючі колодязі, щоб запобігти забрудненню водоносних шарів ґрунту. На ряді підприємств здійснюється оборотна система водопостачання, при якій забруднена виробнича вода після очищення знову поступає для потреб технологічних процесів. Спуск незабруднених виробничих стічних вод (наприклад, з системи охолодження) допускається у зливну каналізацію, що призначена для стікання атмосферних опадів.
Для багатьох підприємств допускається спуск стічних вод, що вміщують шкідливі речовини, після відповідної обробки, у міську каналізаційну мережі, якщо концентрація шкідливих речовин у суміші стічних вод підприємства та міських стічних вод не перевищує встановлених норм.
Транспортні комунікації. Центральних вхід на територію підприємства слід передбачати з боку основного підходу чи під'їзду працівників. Територія підприємства повинна мати впорядковані пішохідні доріжки (тротуари) від центрального та додаткових прохідних пунктів до всіх будівель і споруд. До будівель і споруд по всій їх довжині має передбачатись під'їзд пожежних автомобілів.