Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник ООП 2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5.65 Mб
Скачать

2.7.3. Засоби та заходи захисту від іч та уф випромінювань

Методи захисту людини від температурних впливів та теплового випромінювання можна умовно поділити на загальні, які забезпечують спільний захист від шкоди опромінення, та окремі, що забезпечують захист від однієї з них.

Основні методи захисту – усунення високотемпературних джерел теплоти; теплоізоляція та охолодження гарячих поверхонь; екранування; застосування вентиляції, повітряних оазисів та душування; застосування засобів індивідуального захисту; організація раціонального режиму праці і відпочинку.

Усунення високотемпературних джерел можливо при зміні технології, скороченні довжини паропроводів і газоходів, механізації, автоматизації та дистанційному управлінні виробничими процесами тощо.

Для зменшення кількості надлишкової теплоти, що надходить у приміщення від обладнання, його зовнішні поверхні покривають теплоізоляційними матеріалами. Теплова ізоляція є ефективним та самим економічним засобом щодо зменшення не тільки інтенсивності інфрачервоного випромінювання від нагрітих поверхонь (печі, апарати, трубопроводи та ін.), але й загальних тепловиділень, а також щодо запобігання опікам при дотиканні до цих поверхонь та скорочення витрат палива. Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" температура на поверхні обладнання не повинна перевищувати 45°С, а в приміщеннях із пожежо- та вибухонебезпечним середовищем – 35°С (за протипожежними нормами).

Інфрачервоні промені мало поглинаються повітряним середовищем і при досягненні поверхні інших тіл перетворюються на теплову енергію. Тому вентиляція і навіть кондиціювання повітря не захищають від променистої теплоти. Захист від прямої дії теплових випромінювань здійснюється, в основному, екрануванням – установленням термічного опору на шляху теплового потоку.

Екрани бувають відбивні та поглинальні. Відбивні екрани виготовляють із алюмінію, жерсті, цегли та інших матеріалів. Поглинальні екрани являють собою завіси та щити з малотеплопровідних матеріалів. Завіси виконують із дрібних металевих ланцюгів, що знижують променистий потік на 60...70%, чи з водяної плівки, яка пропускає видимі промені, але поглинає до 90% теплових випромінювань.

Теплова радіація з густиною випромінювання 560–1050 Вт/м2 є межею, яку здатна переносити людина. Згідно діючим санітарним нормам допустима щільність потоку інфрачервоних випромінювань не повинна перевищувати 350 Вт/м2.

Таблиця 2.7.3.1

Припустима тривалість дії на людину теплової радіації

Теплова радіація, Вт/м2

Тривалість дії радіації, с

280-560 (слабка)

Довготривала

560-1050 (помірна)

180-300

1050-1600 (середня)

40-60

Більше 3500 (дуже сильна)

2-5

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів та інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати 35 Вт/м2 – при опроміненні 50% та більше поверхні тіла, 70 Вт/м2 – при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50%, та 100 Вт/м2 – при опроміненні не більше 25% поверхні тіла працюючого.

Теплова ізоляція є найефективнішим і найбільш економічним заходом щодо зменшення інфрачервоного випромінювання (зменшуються загальні тепловиділення), запобігання опіків, скорочення витрат палива. Застосовують також внутрішню теплоізоляцію – футеровку для зниження температур робочих поверхонь конструкцій й устаткування.

Одним із способів захисту від інфрачервоних випромінювань є екранування. За принципом дії теплозахисні засоби можуть бути тепловідбивні – металеві листи (сталь, алюміній, цинк, поліровані або покриті білою фарбою тощо) одинарні або подвійні, загартоване скло з плівковим покриттям; металізовані тканини; склотканини; плівковий матеріал та ін.

Для теплових екранів визначаютъ наступні параметри:

- кратність послаблень теплового потоку відбиваючим екраном визначається за формулою:

m= , (2.7.3.1)

де q12 – густина теплового потоку між джерелом випромінювання і відбиваючим екраном; q23 - густина теплового потоку між екраном і об’єктом захисту від випромінювання;

- коефіцієнт пропускания теплового потоку:

τ= , (2.7.3.2)

- коефіцієнт ефективності екрана:

η=1– τ, (2.7.3.3)

Ефективність деяких теплових екранів наведено у таблиці 2.7.3.2.

Таблиця 2.7.3.2

Ефективність деяких видів теплових екранів

Тип екрана

Граничне теплове

навантаження, qгр, Вт/м2

Ефективність

екрана, η

Футеровані екрани:

матеріал футеровки – цегла

матеріал футеровки – азбест

10500

0.3

0,6

Теплоізоляційні екрани:

сітки

чіпки (ланцюги)

силікатні i кварцові стекла

водяна плівка

Тепловідвідні екрани

1050

4900

700-1400

1700

1400

0,67

0,7

0,7

0,9

0,9

У приміщеннях із явними надлишками теплоти застосовують повітряні оазиси та душі для створення сприятливих умов праці на окремих робочих місцях.

До індивідуальних засобів захисту працівників від дії підвищеної температури та теплового випромінювання належить насамперед спецодяг, виготовлений із стійкого до теплового випромінювання, міцного, м'якого та повітропроникного матеріалу. Залежно від вимог захисту, костюм виконується із сукна, брезенту, тканин із синтетичного волокна, хімічно обробленого металізованим покриттям.

Голову від перегріву та опіків захищають капелюхом з повстини, фетру або грубошерстого сукна. Костюм доповнюють спеціальні стійкі до підвищеної температури та опромінення взуття і рукавиці.

Очі від дії променистого тепла захищають окулярами із світлофільтрами. Окуляри закріпляються до козирка або країв головного убору.

Обслуговуючий персонал забезпечується спецодягом та окулярами із світлофільтрами, а робочі місця захищають світлонепроникними екранами.

До захисту працівників від перегріву та переохолодження істотне значення має організація раціонального режиму праці і відпочинку. До роботи на установках інфрачервоного випромінювання не допускаються особи з гіпертонічною хворобою, атеросклерозом, злоякісними новоутвореннями.

До заходів захисту від УФВ належать конструкторські та технологічні рішення, які усувають генерацію УФВ, або знижують їх рівень. Застосовується екранування джерел УФВ. Екрани можуть бути хімічними (хімічні речовини, які містять інгредієнти, що поглинають УФВ) і фізичними (перепони, які віддзеркалюють або поглинають промені). Ефективним засобом захисту від дії УФВ є одяг, виготовлений зі спеціальних тканин, що затримують УФВ (наприклад, із бавовни, льону). Для захисту очей використовують окуляри із захисним склом. Руки захищають рукавицями, мазями із вмістом світлофільтруючих речовин. Світлі кольори у виробничих приміщеннях сприяють поглинанню УФВ.