1.2. Правові та організаційні основи охорони праці

1.2.1. Конституційні засади охорони праці в Україні

Основою правової бази з охорони праці є Конституція України. Основний закон проголошує "пріоритет життя, здоров'я, честь та гідність людини" (ст. 2). У Конституції декларується право людини на охорону здоров'я (ст.43), безпечні умови праці, захист навколишнього середовища, відшкодування заподіяної шкоди та інші.

1.2.2. Законодавство України про охорону праці

Декларовані права та свободи закріплюються законами та кодексами. В галузі охорони праці основними законами є Закон України "Про охорону праці" та Кодекс законів про працю України (КзпП). В першому законі сформульовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці, права та гарантії працюючих, обов'язки роботодавців, розкриті система організації державного управління охороною праці та організації роботи з охорони праці в Україні.

Кодекс законів про працю України регулює взаємовідносини між робітниками та роботодавцем на всіх етапах трудової діяльності від прийому на роботу до звільнення. Він розкриває особливості укладання колективної угоди між профспілковим комітетом від імені трудового колективу і роботодавцем. Положення кодексу про трудовий договір між працівником і роботодавцем регламентують зобов’язання робітників щодо виконання роботи згідно з укладеною угодою, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати здорові і безпечні умови праці, необхідні для виконання роботи.

Основні законодавчі акти з охорони праці доповнюють закони “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про використання ядерної енергії та радіаційні захисти", "Про забезпечення санітарного та, епідемічного благополуччя населення" та інші. Крім законів законодавча база з охороні праці містить відповідні постанови Кабінету Міністрів України, положення яких доповнюють та роз'яснюють відповідні статі законів, а також нормативні акти: Державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП), державні стандарти, санітарні та інші норми, правила та інструкції з техніки безпеки на робочому місці.

1.2.3. Закон України «Про охорону праці»

Закон України «Про охорону праці був прийнятий 14 жовтня 1992 року. Він складається з восьми розділів.

Розділ І. Загальні положення.

В цьому розділу визначається поняття «охорона праці», сфера дії закону та основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

Розділ ІІ. Гарантії прав на охорону праці.

В розділі розглянуті права працівників на охорону праці при укладанні трудового договору, під час роботи, права на пільги і компенсації за важки умови праці, право на відшкодування шкоди, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків.

Розділ III. Організація охорони праці.

Цей розділ містить вимоги до управління охороною праці на виробництві, створення служби охорони праці та інших структур з контролю та управління охороною праці. Розглянуті питання фінансування охорони праці, вимоги до основних напрямків роботи з охорони праці: навчання, організація методичних оглядів для певних категорій працівників, розслідування та облік нещасних випадків, інформація та звітність про стан охорони праці, питання додержання вимог охорони праці при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств.

Розділ ІV. Стимулювання охорони праці.

Розділ присвячений питанням економічного стимулювання охорони праці, яке здійснюється за рахунок відшкодування шкоди заподіяної як працівникам, так і іншими підприємствами громадянам, державі; застосування штрафних санкцій до підприємств, організацій та установ.

Розділ V. Нормативно-правові акти з охорони праці.

Законом передбачаються такі нормативні акти про охорону праці: державні міжгалузеві та галузеві правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші. В розділі формулюється порядок опрацювання, прийняття та скасування нормативних актів, поширення цих нормативних актів на сферу трудового і професійного навчання молоді.

Розділ VІ. Державне управління охороною праці.

В розділі закріплюються основи структури державного управління охороною праці, затверджуються компетенції та повноваження суб'єктів управління, розкривається система організації наукових досліджень з проблем охорони праці.

Розділ VІІ. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

Визначає органи державного нагляду та їх повноваження і права. Громадський контроль згідно до закону здійснюють трудові колективи та професійні спілки відповідно до їх повноважень і прав.

Розділ VІІІ. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

В розділі закріплюється адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення вимог охорони праці.

Розділ ІХ. Прикінцеві положення.

В розділі встановлюється термін початку дії закону та порядок його введення в дію.