2.4.2. Гігієнічне нормування вібрацій

Нормативним параметром виробничої вібрації є рівень віброшвидкості. Рівень інтенсивності вібрації визначають за вібраційним тиском у відносних одиницях – децибелах (дБ) від 0 до 140 Дб. Нуль децібел відповідає нижньому порогу чутливості, поріг больових відчуттів – 140 дБ.

У виробничих умовах часто вібрація має непостійний характер. Для цих умов найбільш зручно застосовувати середні величини, які звуться еквівалентним (по енергії) рівнем віброшвидкості, що характеризує середнє значення енергії вібраційних хвиль в дБА. Цей рівень вимірюється спеціальним інтегруючим вимірювачем вібрації або розраховується.

Загальна вібрація, яка передається всьому організмові людини від стаціонарних машин на робочі місця, що не мають джерела вібрації, через підлогу, фундаменти, робочі дільниці, де працює оператор має граничне значення рівня віброшвидкості L_v = 75дБА;

Місцева вібрація, що передається людині переважно через кінцівки при роботі з ручним і механізованим обладнанням має граничне значення рівня віброшвидкості L_v = 112дБА.

Нормативні значення вібрації встановлені згідно з ДСН 3.3.6.039-99 за її дії протягом робочого часу 480 хвилин (8 год). При впливі вібрації, яка перевищує встановлені нормативи, тривалість її дії на людину протягом робочої зміни зменшують згідно даних таблиці 2.4.2.1.

Таблиця 2.4.2.1

Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня

Перевищення гранично допустимого рівня вібрації, дБ	Допустимий сумарний час дії вібрації за зміну, хв.	Перевищення гранично допустимого рівня вібрації, дБ	Допустимий сумарний час дії вібрації за зміну, хв.
1	384	7	95
2	302	8	76
3	240	9	60
4	191	10	48
5	151	11	38
6	120	12	30

2.4.3. Методи контролю параметрів вібрацій

Для орієнтовної оцінки постійної вібрації на робочому місці приймається рівень віброшвидкості в дБА, що вимірюється по шкалі вимірювача вібрації.

Для вимірювання рівнів вібраційного тиску використовують вимірювач шуму та вібрації ВШВ-1. У вимірювачі вібрацій звукові хвилі, які сприймаються мікрофоном, перетворюються на електричні коливання, які посилюються, проходячи крізь коригуючі фільтри і випрямник, а потім реєструються цифровим, стрілковим або самописним приладом.

2.4.4. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій

Профілактика виливу вібрацій на організм людини включає ряд заходів технічного, організаційного та лікувального характеру. Найкращим захистом є дотримання нормативних параметрів інтенсивності вібрації.

Технічні заходи захисту:

• зниження вібрації в джерелі її виникнення (вибір на стадії проектування кінематичних і технологічних схем, які знижують динамічні навантаження в устаткуванні);

• зниження діючої вібрації на шляху розповсюдження від джерела виникнення (вібропоглинання, віброгасіння, віброізоляція) ;

• зменшення шкідливої дії вібрації застосуванням індивідуальних засобів захисту (віброізолюючі рукавиці, взуття з пружними віброзахистними прокладками) та запровадженням раціональних режимів праці і відпочинку.

До організаційних заходів захисту від вібрацій відносять:

• організаційно-технічні (своєчасний ремонт та обслуговування обладнання за технологічним регламентом, контроль вібрації, дистанційне керування вібронебезпечним обладнанням);

• організаційно-режимні (режим праці та відпочинку, заборону залучення до вібраційних робіт осіб молодших 18 років, тощо);

До лікувально-профілактичних заходів захисту відносяться:

- медичні огляди;

- лікувальні процедури (фізіологічні процедури, вітаміно- та фітотерапія).