2.3.8. Загальний підхід до проектування систем освітлення

При проектуванні освітлювальних установок необхідно, дотримуючись норм та правил освітлення, визначити потребу в освітлювальних пристроях, установчих матеріалах і конструкціях, а також в електричній енергії. Після визначення основних параметрів освітлювальної установки (нормованої освітленості, системи освітлення, типу освітлювальних приладів та схеми їх розташування) приступають до світлотехнічних розрахунків.

Розрахунок освітлювальної установки може бути виконано різними способами, які базуються на двох основних методах розрахунків: за світловим потоком і точковий.

Важливою характеристикою штучного освітлення є освітленість. Мінімальне її значення встановлено санітарними нормами за розрядами зорових робіт.

Зазвичай для розрахунку освітленості застосовують наступні методики: за питомою потужністю , за коефіцієнтом використання світлового потоку та точковим методом. За першою методикою необхідну для освітлення потужність визначають за формулою:

, ( 2.3.8.1)

де Р_пит – питома потужність, Вт/м² (табл.2.3.8.1);

S_осв – освітлювальна площа приміщення, м².

Таблиця 2.3.8.1

Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти

№ п/п	Найменування приміщень	Питома потужність Рпит, Вт/м2
		Для ламп розжа-рювання	Для люмінес-центних ламп
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Навчальні майстерні технічної праці Навчальні майстерні обслуговуючої праці, швейні майстерні Кабінети креслення, малювання Класи, кабінети фізики, хімії, біології Спортивний зал Коридори	48 64 80 48 32 9,6	20 25 32 20 13 5

Тоді необхідна кількість ламп визначається:

( 2.3.8.2)

де Р_л – потужність, яку споживає одна лампа, Вт.

Більш точним є розрахунок за коефіцієнтом використання світлового потоку, що дозволяє врахувати багато факторів: марку лампи, ККД світильника, забарвлення стін і стелі, висоту підвіски світильників. Освітленість розраховується так:

(2.3.8.3)

Ф – світловий потік лампи, (Лм) (табл. 2.3.8.2);

Таблиця 2.3.8.2

Характеристики деяких джерел світла

Потужність	Номінальний світловий потік ламп Ф, (Лм)
	Лампи розжарювання			Люмінесцентні лампи			Ртутні лампи	Метало-галогені
Вт	Б	Би	Г	ЛД	ЛДЦ	ЛХБ	ДРЛ	ДРН
20	-	-	-	920	820	935	-	-
40	400	460	-	2340	2100	3000	-	-
80	-	-	-	4070	3740	4400	3200	-
100	1350	1450	-	-	-	-	-	-
200	2920	-	2800	-	-	-	-	-
250	-	-	-	-	-	-	11000	18700
1000	-	-	186000	-	-	-	50000	90000
2000	-	-	-	-	-	-	-	100000

S– площа приміщення або освітлювальна площа ,м²;

n – кількість ламп;

k_з – коефіцієнт запасу (k_з =1,3 для ламп розжарювання, k_з =1,5 для люмінесцентних ламп);

z – коефіцієнт нерівномірності (z=1,1…1,5);

η_св – ККД світильної установки (0,6).

Розрахунок освітленості на робочому місці від однієї або кількох ламп за точковим методом здійснюється за формулою 2.3.8.4:

, лк, (2.3.8.4)

де, І_α – сила світла випромінювана лампою (світильником) в напрямку кута α (Рис. 2.3.8.1), яка визначається за характеристиками лампи, кд;

r – відстань до розрахункової точки, м.

Рис .2.3.8.1. Схема до точкового методу розрахунку

(1 – джерело світла ; А – точка, для якої визначається освітленість).