1.1.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»

Охорона праці – це система правових соціально-економічних, організаційно-технічних , санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Слід пам'ятати, що за певними напрямками реалізації безпеки праці предмет, задачі охорони праці різняться. Так, технічний напрямок орієнтований на розробку безпечної техніки, засобів захисту, гігієнічний – на аналіз шкідливих факторів та засобів попередження їх дії. Освітянський напрямок спрямований на вивчення здобутків в галузі безпеки людини, формування знань та вмінню аналізувати небезпеки, їх ступень та визначати методи захисту, безпечної діяльності, формування психології безпеки як усвідомленої потреби у виконанні вимог безпеки. Для вирішення задач освітянського напрямку вивчаються предмет "Основи безпеки життєдіяльності" в школі, у вищих навчальних закладах – дисципліни "Безпеки життєдіяльності", "Основи охорони праці" та "Охорона праці в галузі", організується систематичне навчання з питань охорони праці працівників на виробництві.

Курс "Основи охорони праці" є базою для вивчення спеціальних вимог охорони праці у відповідності до професії. Він складається з двох модулів:

1. Організаційно-правові засади охорони праці.

2. Виробнича гігієна, безпека і пожежна профілактика.

В першому модулі вивчаються правова та нормативна бази охорони праці, питання управління, організації і навчання в галузі охорони праці. В другому модулі розглядаються основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств та виробничих приміщень, утримання робочих місць, методи захисту від дії шкідливих факторів, при роботі з небезпечними факторами (електричний струм, небезпечні рідини, посудини, що працюють під тиском), вимоги безпеки до технологічних процесів та обладнання в цілому та вивчаються системи попередження пожеж та протипожежного захисту.

3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці

Об’єктом охорони праці є умови праці людини. Метою є безпека суб’єкту охорони праці – людини. Таким чином, охорона праці це засіб забезпечення безпеки людини в процесі праці.

3. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці

Праця — процес, що відбувається між людиною і природою з використанням певних знарядь, упродовж якого людина впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб. В ідеалі трудова діяльність повинна надавати людині задоволення і не бути надмірно важкою чи напруженою. Важкість та напруженість праці є одними з головних характеристик трудового процесу.

Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним (динамічним і статичним) навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням у просторі.

Напруженість праці – це характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Під час виконання людиною трудових обов'язків на неї діє сукупність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних чинників. Ці чинники звуться виробничим середовищем. Виробниче середовище забезпечує життєдіяльність людини під час виконання трудових обов'язків, у тому числі й працездатність, але за певних обставин ці ж чинники можуть являти небезпеку і причиняти шкоду людині. Будь-які реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю певної небезпеки для працюючого, що полягає у можливості захворювання, отримання травми чи іншого ушкодження організму.

Сукупність чинників трудового процесу та виробничого середовища, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконування нею трудових обов'язків, складають умови праці.

Люди, знаряддя праці, оточуюче середовище та завдання, що вирішуються в процесі трудової діяльності, являють собою динамічну систему, зміна в якій будь-якого з компонентів веде до зміни інших, а результуючий вплив на безпеку інколи буває важко оцінити заздалегідь. Під безпекою розуміється стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.