- •Основи охорони праці з практикумом Підручник Полтава – 2013
- •Передмова
- •1.1. Загальні питання охорони праці
- •Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •1.1.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- •Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •1.2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Конституційні засади охорони праці в Україні
- •1.2.2. Законодавство України про охорону праці
- •1.2.3. Закон України «Про охорону праці»
- •1.2.4. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці
- •1.2.5. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.2.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •1.2.7. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •1.2.8. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.2.9. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.2.10. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки
- •1.2.11. Структура нпаоп
- •1.2.12. Реєстр нпаоп
- •1.2.13. Стандарти в галузі охорони праці
- •1.2.14. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •1.2.15. Міждержавні стандарти ссбп
- •1.2.16. Національні стандарти України з охорони праці
- •1.2.17. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •1.2.18. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура
- •1.2.19. Інструкції з охорони праці
- •1.2.20. Розробка та затвердження актів з охорони праці, що діють в організації
- •1.2.21. Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела
- •1.2.22. Заходи і засоби з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат
- •1.3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •1.3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •1.3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •1.3.4. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.3.5. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •1.4. Організація охорони праці на підприємстві
- •1.4.1. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •1.4.2. Служба охорони праці підприємства. Статус і підпорядкованість
- •1.4.3. Основні завдання, функції служби охорони праці
- •1.4.4. Структура і чисельність служб охорони праці
- •1.4.5. Права і обов’язки працівників служби охорони праці
- •1.4.6. Громадський контроль за станом охорони праці в організації
- •1.4.7. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов'язки і права
- •1.4.8. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.4.9. Основні завдання та права комісії з питань охорони праці
- •1.4.10. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •Зменшення одноразової допомоги у випадку, коли виробнича травма сталася внаслідок не виконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці
- •1.4.11. Атестація робочих місць за умовами праці
- •1.4.12. Мета, основні завдання та зміст атестації
- •1.4.13. Організація робіт та порядок проведення атестації робочих місць
- •1.4.14. Карта умов праці
- •1.4.15. Кабінети промислової безпеки та охорони праці, основні завдання та напрямки роботи кабінетів
- •1.4.16. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •1.4.17. Стимулювання охорони праці
- •1.5. Навчання з питань охорони праці
- •1.5.1. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •1.5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання
- •1.5.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи
- •1.5.4. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •1.5.5. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •1.5.6. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи.
- •1.5.7. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.5.8. Види інструктажів для працівників
- •1.5.9. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •Форма журналу вступного інструктажу з працівниками
- •1.5.10. Інструктажі з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •Форма журналу реєстрації інструктажів із учнями
- •1.6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •1.6.1. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •1.6.2. Інциденти та невідповідності
- •1.6.3. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві
- •1.6.4. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •1.6.5. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •1.6.6. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням
- •Розділ 2. Виробнича гігієна, безпека і пожежна профілактика
- •2.1. Основи фізіології та гігієни праці
- •2.1.1. Основи фізіології праці
- •2.1.2. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини
- •2.1.3. Втома
- •2.1.4. Гігієна праці, її значення
- •2.1.5. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці
- •2.1.6. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •2.2. Повітря робочої зони
- •Робоча зона та повітря робочої зони
- •Мікроклімат робочої зони
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами)
- •Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •Контроль за станом повітряного середовища на виробництві
- •Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •2.2.9.Вентиляція та її види
- •Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •2.2.11. Природна вентиляція
- •2.2.12. Системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення
- •2.2.13. Місцева (локальна) механічна вентиляція
- •2.3. Освітлення виробничих приміщень
- •2.3.1. Основні світлотехнічні визначення
- •2.3.2. Природне, штучне, суміщене освітлення
- •2.3.3. Класифікація виробничого освітлення
- •2.3.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.3.5. Нормування освітлення, розряди зорової роботи
- •2.3.6. Експлуатація систем виробничого освітлення
- •2.3.7. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники
- •2.3.8. Загальний підхід до проектування систем освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •2.4. Вібрація
- •2.4.1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації
- •2.4.2. Гігієнічне нормування вібрацій
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •2.4.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •2.4.4. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •2.5. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.5.1. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість
- •2.5.2. Звукова потужність джерела звуку
- •2.5.3. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками
- •2.5.4. Нормування шумів
- •2.5.5. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади
- •2.5.6. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.5.7. Інфразвук. Джерела та параметри інфразвукових коливань
- •2.5.8. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від інфразвуку
- •2.5.9. Ультразвук. Джерела та параметри ультразвукових коливань
- •2.5.10. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку.
- •Допустимі рівні звукового тиску звукових та ультразвукових коливань, які поширюються повітряним шляхом
- •2.6. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.6.1. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів
- •2.6.2. Характеристики полів і випромінювань
- •2.6.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •2.6.4. Прилади та методи контролю
- •2.6.5. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •2.7. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.7.1. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •2.7.2. Особливості інфрачервоного (іч), ультрафіолетового (уф) та лазерного випромінювання, їх нормування, прилади та методи контролю
- •2.7.3. Засоби та заходи захисту від іч та уф випромінювань
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •2.7.4. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання
- •2.7.5. Специфіка захисту від лазерного випромінювання
- •2.8. Іонізуюче випромінювання
- •2.8.1. Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •2.8.2. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах
- •Ліміти доз сумарного внутрішнього і зовнішнього опромінення (гдд)
- •2.9. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •2.9.1. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами
- •2.9.2. Санітарно-захисні зони підприємств
- •2.9.3. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до виробничих та допоміжних приміщень
- •2.9.4. Енерго- та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації
- •2.9.5. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •2.10. Основи виробничої безпеки
- •2.10.1. Загальні вимоги безпеки
- •2.10.1.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •2.10.1.2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •Маркування балонів
- •2.10.1.3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •2.10.2. Електробезпека
- •2.10.2.1. Дія електричного струму на організм людини
- •2.10.2.2. Електричні травми
- •2.10.2.3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •2.10.2.4. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •2.10.2.5. Умови ураження людини електричним струмом
- •2.10.2.6. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до неструмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою
- •2.10.2.7. Напруга кроку та дотику
- •2.10.2.8. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •2.10.2.9. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •2.11. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •2.11.1. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •2.11.2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •2.11.3. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості
- •2.11.4. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •Протипожежні розриви, рекомендовані дбНіП 1.1-7-2002.
- •2.11.5. Пожежна сигналізація
- •2.11.6. Засоби пожежогасіння
- •2.11.7. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •2.11.8. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •Оцінка вірогідності виникнення несприятливих обставин та подій, що сприяють виникненню пожежі
- •2.11.9. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Розділ 3. Практичні роботи
- •3.1. Навчання з охорони праці
- •II. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •3.2. Дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням. Оцінка впливу параметрів мікроклімату робочої зони на фізіологічний стан працівників
- •Гдк пилу
- •3.3. Перевірочний розрахунок природного і штучного освітлення виробничого приміщення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •3.4. Гігієнічна оцінка виробничого шуму та оцінка параметрів вібрації
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •3.5. Паспортизація санітарно-технічного стану умов і охорони праці
- •Коефіцієнт технічної небезпеки будівель та споруд
- •3.6. Дія електричного струму на організм людини та електробезпека в трифазних електромережах із різними режимами нейтралі
- •1. Дія електричного струму на організм людини та методи її захисту від електричного струму
- •2. Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі
- •3.7. Визначення категорійності виробництв, приміщень, будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.8. Розрахунок часу евакуації при пожежі
- •Залежно від його щільності, м/хв
- •Необхідний час евакуації з приміщень tнб, (хв)
- •3.9. Вибір типів та визначення необхідної кількості первинних засобів пожежежогасіння
- •Розділ 4. Самостійна робота
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •4.2. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •4.3. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •4.4. Реєстр нормативно-правових актів із охорони праці (нпаоп)
- •4.5. Національні стандарти України з охорони праці
- •4.6. Основні принципи і джерела фінансування охорони праці
- •4.7. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •4.8. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •4.9. Права і обов’язки працівників служби охорони праці
- •4.10. Регулювання питань охорони праці в колективному договорі
- •4.11. Карта умов праці
- •4.12. Стимулювання охорони праці
- •4.13. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •4.14. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •4.15. Інциденти та невідповідності виробничого характеру
- •4.16. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •4.17. Втома
- •4.18. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •4.19. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •4.20. Місцева (локальна) механічна вентиляція
- •4.21. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники
- •4.22. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •4.23. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •4.24. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від інфразвуку
- •4.25. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку
- •4.26. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •4.27. Специфіка захисту від лазерного випромінювання
- •4.28. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах
- •4.29. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •4.30. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.31. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом
- •4.32. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •4.33. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.34. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •4.35. Засоби пожежогасіння
- •4.36. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •4.37. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Розділ 5. Індивідуальна робота
- •Визначення повітрообміну при загальнообмінній вентиляції
- •Визначення інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції
- •Контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Дослідження забрудненості робочої зони шкідливими речовинами та оцінка щодо відповідності його нормативним значенням
- •Дослідження та оцінка якості природного та штучного освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •Характеристики деяких джерел світла
- •Варіанти даних для розрахунку природного та штучного освітлення
- •Визначення рівня шуму на робочому місці. Розрахунок шумоізолюючого екрану
- •Дослідження параметрів інфрачервоного випромінювання та ефективності тепловідбиваючих екранів. Дослідження способів захисту персоналу від іонізуючого випромінювання
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •Варіанти даних для дослідження еквівалентної дози опромінення
- •Вибір і розрахунок заземлювальних пристроїв. Розрахунок занулення електроустановок
- •Розробка змісту параграфів авторського посібника «Охорона праці в галузі фахової діяльності»
- •Розділ 6. Підготовка для модульного контролю знань
- •6.1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •6.2. Виробнича санітарія
- •6.3. Загальні вимоги безпеки
- •6.4. Електробезпека
- •6.5. Пожежна безпека
- •Розділ 7. Підсумковий контроль
- •7.1. Питання до екзамену з основ охорони праці
- •7.2. Задачі до екзамену з основ охорони праці
- •Розділ 8. Програма підсумкової державної атестації
- •8.1. Пояснювальна записка
- •8.2. Загальні критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді
- •8.3. Перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені в процесі підготовки та відповіді на питання
- •8.4. Короткий зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію
- •8.5. Зміст розділу «Охорона праці» випускної кваліфікаційної роботи
- •Список скорочень
- •Словник основних термінів і понять із охорони праці
- •Список літератури
- •Http://www.Zondir.Ru/docs/sistem-btruda/gost-121009-76-1999-ssbt elektrobezopasnost-terminyi-I-opredeleniya.Htm
- •Інтернет-ресурси
1.6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
1.6.1. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
Нещасний випадок на виробництві – це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть.
Професійне захворювання - це патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний із надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих чинників.
Характерним для нещасного випадку є миттєвість дії небезпечного виробничого чинника, тоді як професійне захворювання спричиняє тривала дія небезпечного виробничого чинника.
Виробнича травма – це порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій унаслідок впливу виробничих чинників,
Травми залежно від характеру дії небезпечного виробничого чинника бувають:
механічні (забите місце, переломи);
термічні (опіки, обмороження);
хімічні (отруєння, опіки);
електричні (електричні опіки, електричні мітки, електроофтальмія, фібриляція серця, електричний шок тощо);
психічні (переляк, шок).
Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві, називається виробничим травматизмом.
Явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань, називається професійною захворюваністю.
1.6.2. Інциденти та невідповідності
Одним з головних критеріїв для кваліфікації нещасного випадку як такого, що стався на виробництві, є місце, де він стався, тобто територія підприємства – ділянка землі за генеральним планом із усіма розташованими на ній виробничими, допоміжними приміщеннями та службами підприємства.
Нещасний випадок, який стався за межами території або на не чітко визначеній території виробництва, може розглядатись як такий, що стався на виробництві, якщо він стався під час виконання працівником своїх службових обов'язків, або, якщо працівник діяв в інтересах виробництва. Зрозуміло, що нещасний випадок, який стався зі сторонніми особами, до цієї категорії не належить
Порушення вимог охорони праці, недисциплінованість, особиста необережність потерпілого під час виконання ним трудових обов’язків не можуть бути підставою для кваліфікації нещасного випадку як не пов'язаного з виробництвом.
Існують труднощі з установленням зв'язку з виробництвом випадків, які сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника (серцеві напади, інсульт тощо). Вони беруться на облік у тому випадку, якщо погіршення здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, або коли потерпілий не проходив передбаченого законодавством медичного огляду, а виконувана робота була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.
Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, які сталися під час:
- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його виходу (який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку) або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
- підготовки до роботи, приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;
використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;
виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);
ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
надання підприємством шефської допомоги;
перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;
надання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам із іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;
прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;
прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.
Нещасні випадки визнаються пов'язаними з виробництвом також у випадках:
- раптового погіршення стану здоров'я працівника або його природної смерті під час перебування на підземних роботах чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності;
нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;
які сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою).
Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:
за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів підприємства;
внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно установленого порядку;
під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.
