1.3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці

Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи державної виконавчої влади. Особисту відповідальність за неї несе Президент України. У своїй щорічній доповіді Верховній Раді України Президент України звітує про стан реалізації державної політики в галузі охорони праці. Президент України виступає гарантом права громадян на охорону праці, забезпечує виконання законодавства про охорону праці через систему органів державної виконавчої влади, проводить у життя державу політику охорони праці та здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України.

Кабінет Міністрів забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці; подає на затвердження до Верховної Ради загальнодержавну програму з охорони праці; координує діяльність міністрів із питань охорони праці; встановлює єдину державну статистичну звітність із питань охорони праці.

Міністерства, відомства та інші центральні органи державної виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в галузі охорони праці визначають єдині науково-обґрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні праці працівників, формують і розміщують державні замовлення з метою матеріально-технічного забезпечення галузі, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчо-розпорядну діяльність у галузі охорони праці.

Зокрема Державна служба з надзвичайних ситуацій України: забезпечує здійснення державного пожежного нагляду, пожежної охорони населених пунктів і об'єктів, координує діяльність міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади з питань удосконалення пожежної охорони; одержує безкоштовно від міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; залучає для розроблення актуальних проблем пожежної безпеки, проведення консультацій та експертиз вищі навчальні заклади та інші установи, а також окремих учених, висококваліфікованих фахівців.

Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі; розробляє за участю міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання; координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та об'єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; опрацьовує і переглядає спільно з органами праці та соціальної політики, статистики і охорони здоров'я систему показників обліку умов і безпеки праці; бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони праці, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід у цій галузі, організовує виконання міжнародних договорів і угод із питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та підприємств інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань; здійснює державний гірничий та промисловий нагляд, контролює затвердження законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці; здійснює нормотворчу діяльність у галузі охорони праці.

Міністерство охорони здоров'я (Державна санітарно-епідеміологічна служба України) здійснює державний санітарно-епідемічний нагляд; визначає пріоритетні заходи у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища; вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення; розробляє пропозиції щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб; здійснює контроль за усуненням причин і умов виникнення і поширення масових інфекційних, захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей; здійснює державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь; видає висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами; встановлює санітарно-гігієнічні вимоги до продукції, що виробляється з відходів, та видає гігієнічні сертифікати на неї; здійснює контроль під час визначення рівня небезпечності відходів.

Міністерства праці та соціальної політики України здійснюють державну експертизу умов праці; визначають порядок та здійснюють контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці; беруть участь у розробці нормативних актів про охорону праці.

Діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування спрямовується на те, щоб у повсякденному житті набував практичного змісту та підтверджувався найголовніший принцип державної політики у сфері охорони праці – пріоритет життя і здоров'я працівників. В умовах переходу до ринкової економіки, створення численних підприємств та інших господарств з недержавними формами власності, що не мають галузевого підпорядкування, незмірно зростає значення місцевих органів державної виконавчої влади в організації безпечних і здорових умов праці, усуненні причин виробничого травматизму та професійних захворювань. Законами України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування» передбачено, що захист прав, свобод і законних інтересів громадян є одним із головних принципів, на яких ґрунтується місцеве та регіональне самоврядування. Отже, забезпечення виконання вимог законодавства про охорону праці є об'єктом та предметом діяльності місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в центральних апаратах галузевих міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці. До компетенції центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці належить проведення єдиної державної політики в галузі охорони праці; формування за участю профспілок, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань регіональних програм із охорони праці; забезпечення соціального захисту найманих працівників; здійснення контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів з охорони праці.

Ефективне управління охороною праці може бути забезпечено лише спираючись на сучасну науково-методичну базу. Для забезпечення цього існує система науково-дослідних інститутів та інших наукових закладів та підрозділів. Координує науково-дослідну роботу з охорони праці Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (м. Київ).

Над проблемами охорони праці працюють центральні науково-дослідні інститути, зокрема Науково-дослідний інститут (НДІ) медицини праці АМН України, НДІ пожежної безпеки та інші, галузеві науково-дослідні інститути. Наприклад, у галузі гірнорудної промисловості – НДІ промислової медицини (м. Кривий Ріг), у галузі хімічного виробництва – НДІ техніки безпеки хімічних виробництв (м. Сєвєродонецьк), у галузі машинобудування – НДІ гігієни праці та професійних захворювань (м. Київ). Крім цього значний внесок у наукові дослідження здійснюють відділи та лабораторії охорони праці галузевих науково-дослідних інститутів та кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності вищих навчальних закладів освіти.