
- •Основи охорони праці з практикумом Підручник Полтава – 2013
- •Передмова
- •1.1. Загальні питання охорони праці
- •Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •1.1.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- •Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •1.2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Конституційні засади охорони праці в Україні
- •1.2.2. Законодавство України про охорону праці
- •1.2.3. Закон України «Про охорону праці»
- •1.2.4. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці
- •1.2.5. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.2.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •1.2.7. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •1.2.8. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.2.9. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.2.10. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки
- •1.2.11. Структура нпаоп
- •1.2.12. Реєстр нпаоп
- •1.2.13. Стандарти в галузі охорони праці
- •1.2.14. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •1.2.15. Міждержавні стандарти ссбп
- •1.2.16. Національні стандарти України з охорони праці
- •1.2.17. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •1.2.18. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура
- •1.2.19. Інструкції з охорони праці
- •1.2.20. Розробка та затвердження актів з охорони праці, що діють в організації
- •1.2.21. Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела
- •1.2.22. Заходи і засоби з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат
- •1.3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •1.3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •1.3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •1.3.4. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.3.5. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •1.4. Організація охорони праці на підприємстві
- •1.4.1. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •1.4.2. Служба охорони праці підприємства. Статус і підпорядкованість
- •1.4.3. Основні завдання, функції служби охорони праці
- •1.4.4. Структура і чисельність служб охорони праці
- •1.4.5. Права і обов’язки працівників служби охорони праці
- •1.4.6. Громадський контроль за станом охорони праці в організації
- •1.4.7. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов'язки і права
- •1.4.8. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.4.9. Основні завдання та права комісії з питань охорони праці
- •1.4.10. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •Зменшення одноразової допомоги у випадку, коли виробнича травма сталася внаслідок не виконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці
- •1.4.11. Атестація робочих місць за умовами праці
- •1.4.12. Мета, основні завдання та зміст атестації
- •1.4.13. Організація робіт та порядок проведення атестації робочих місць
- •1.4.14. Карта умов праці
- •1.4.15. Кабінети промислової безпеки та охорони праці, основні завдання та напрямки роботи кабінетів
- •1.4.16. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •1.4.17. Стимулювання охорони праці
- •1.5. Навчання з питань охорони праці
- •1.5.1. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •1.5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання
- •1.5.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи
- •1.5.4. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •1.5.5. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •1.5.6. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи.
- •1.5.7. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.5.8. Види інструктажів для працівників
- •1.5.9. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •Форма журналу вступного інструктажу з працівниками
- •1.5.10. Інструктажі з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •Форма журналу реєстрації інструктажів із учнями
- •1.6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •1.6.1. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру
- •1.6.2. Інциденти та невідповідності
- •1.6.3. Мета та завдання профілактики нещасних випадків професійних захворювань і отруєнь на виробництві
- •1.6.4. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •1.6.5. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •1.6.6. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням
- •Розділ 2. Виробнича гігієна, безпека і пожежна профілактика
- •2.1. Основи фізіології та гігієни праці
- •2.1.1. Основи фізіології праці
- •2.1.2. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини
- •2.1.3. Втома
- •2.1.4. Гігієна праці, її значення
- •2.1.5. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці
- •2.1.6. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •2.2. Повітря робочої зони
- •Робоча зона та повітря робочої зони
- •Мікроклімат робочої зони
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами)
- •Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •Контроль за станом повітряного середовища на виробництві
- •Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •2.2.9.Вентиляція та її види
- •Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •2.2.11. Природна вентиляція
- •2.2.12. Системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення
- •2.2.13. Місцева (локальна) механічна вентиляція
- •2.3. Освітлення виробничих приміщень
- •2.3.1. Основні світлотехнічні визначення
- •2.3.2. Природне, штучне, суміщене освітлення
- •2.3.3. Класифікація виробничого освітлення
- •2.3.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.3.5. Нормування освітлення, розряди зорової роботи
- •2.3.6. Експлуатація систем виробничого освітлення
- •2.3.7. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники
- •2.3.8. Загальний підхід до проектування систем освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •2.4. Вібрація
- •2.4.1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації
- •2.4.2. Гігієнічне нормування вібрацій
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •2.4.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •2.4.4. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •2.5. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.5.1. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість
- •2.5.2. Звукова потужність джерела звуку
- •2.5.3. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками
- •2.5.4. Нормування шумів
- •2.5.5. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади
- •2.5.6. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.5.7. Інфразвук. Джерела та параметри інфразвукових коливань
- •2.5.8. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від інфразвуку
- •2.5.9. Ультразвук. Джерела та параметри ультразвукових коливань
- •2.5.10. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку.
- •Допустимі рівні звукового тиску звукових та ультразвукових коливань, які поширюються повітряним шляхом
- •2.6. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.6.1. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів
- •2.6.2. Характеристики полів і випромінювань
- •2.6.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •2.6.4. Прилади та методи контролю
- •2.6.5. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •2.7. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.7.1. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •2.7.2. Особливості інфрачервоного (іч), ультрафіолетового (уф) та лазерного випромінювання, їх нормування, прилади та методи контролю
- •2.7.3. Засоби та заходи захисту від іч та уф випромінювань
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •2.7.4. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання
- •2.7.5. Специфіка захисту від лазерного випромінювання
- •2.8. Іонізуюче випромінювання
- •2.8.1. Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •2.8.2. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах
- •Ліміти доз сумарного внутрішнього і зовнішнього опромінення (гдд)
- •2.9. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •2.9.1. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами
- •2.9.2. Санітарно-захисні зони підприємств
- •2.9.3. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до виробничих та допоміжних приміщень
- •2.9.4. Енерго- та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації
- •2.9.5. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •2.10. Основи виробничої безпеки
- •2.10.1. Загальні вимоги безпеки
- •2.10.1.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •2.10.1.2. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •Маркування балонів
- •2.10.1.3. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •2.10.2. Електробезпека
- •2.10.2.1. Дія електричного струму на організм людини
- •2.10.2.2. Електричні травми
- •2.10.2.3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •2.10.2.4. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •2.10.2.5. Умови ураження людини електричним струмом
- •2.10.2.6. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до неструмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою
- •2.10.2.7. Напруга кроку та дотику
- •2.10.2.8. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •2.10.2.9. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •2.11. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •2.11.1. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •2.11.2. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •2.11.3. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості
- •2.11.4. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •Протипожежні розриви, рекомендовані дбНіП 1.1-7-2002.
- •2.11.5. Пожежна сигналізація
- •2.11.6. Засоби пожежогасіння
- •2.11.7. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •2.11.8. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •Оцінка вірогідності виникнення несприятливих обставин та подій, що сприяють виникненню пожежі
- •2.11.9. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Розділ 3. Практичні роботи
- •3.1. Навчання з охорони праці
- •II. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •3.2. Дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням. Оцінка впливу параметрів мікроклімату робочої зони на фізіологічний стан працівників
- •Гдк пилу
- •3.3. Перевірочний розрахунок природного і штучного освітлення виробничого приміщення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •3.4. Гігієнічна оцінка виробничого шуму та оцінка параметрів вібрації
- •Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
- •3.5. Паспортизація санітарно-технічного стану умов і охорони праці
- •Коефіцієнт технічної небезпеки будівель та споруд
- •3.6. Дія електричного струму на організм людини та електробезпека в трифазних електромережах із різними режимами нейтралі
- •1. Дія електричного струму на організм людини та методи її захисту від електричного струму
- •2. Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі
- •3.7. Визначення категорійності виробництв, приміщень, будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.8. Розрахунок часу евакуації при пожежі
- •Залежно від його щільності, м/хв
- •Необхідний час евакуації з приміщень tнб, (хв)
- •3.9. Вибір типів та визначення необхідної кількості первинних засобів пожежежогасіння
- •Розділ 4. Самостійна робота
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •4.2. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •4.3. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •4.4. Реєстр нормативно-правових актів із охорони праці (нпаоп)
- •4.5. Національні стандарти України з охорони праці
- •4.6. Основні принципи і джерела фінансування охорони праці
- •4.7. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •4.8. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •4.9. Права і обов’язки працівників служби охорони праці
- •4.10. Регулювання питань охорони праці в колективному договорі
- •4.11. Карта умов праці
- •4.12. Стимулювання охорони праці
- •4.13. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •4.14. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •4.15. Інциденти та невідповідності виробничого характеру
- •4.16. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •4.17. Втома
- •4.18. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •4.19. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •4.20. Місцева (локальна) механічна вентиляція
- •4.21. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники
- •4.22. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •4.23. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •4.24. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від інфразвуку
- •4.25. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку
- •4.26. Захист від електромагнітних випромінювань і полів
- •4.27. Специфіка захисту від лазерного випромінювання
- •4.28. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах
- •4.29. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •4.30. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.31. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом
- •4.32. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •4.33. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.34. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •4.35. Засоби пожежогасіння
- •4.36. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •4.37. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками
- •Розділ 5. Індивідуальна робота
- •Визначення повітрообміну при загальнообмінній вентиляції
- •Визначення інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції
- •Контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Дослідження забрудненості робочої зони шкідливими речовинами та оцінка щодо відповідності його нормативним значенням
- •Дослідження та оцінка якості природного та штучного освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для приміщень закладів освіти
- •Характеристики деяких джерел світла
- •Варіанти даних для розрахунку природного та штучного освітлення
- •Визначення рівня шуму на робочому місці. Розрахунок шумоізолюючого екрану
- •Дослідження параметрів інфрачервоного випромінювання та ефективності тепловідбиваючих екранів. Дослідження способів захисту персоналу від іонізуючого випромінювання
- •Припустима тривалість дії на людину теплової радіації
- •Варіанти даних для дослідження еквівалентної дози опромінення
- •Вибір і розрахунок заземлювальних пристроїв. Розрахунок занулення електроустановок
- •Розробка змісту параграфів авторського посібника «Охорона праці в галузі фахової діяльності»
- •Розділ 6. Підготовка для модульного контролю знань
- •6.1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •6.2. Виробнича санітарія
- •6.3. Загальні вимоги безпеки
- •6.4. Електробезпека
- •6.5. Пожежна безпека
- •Розділ 7. Підсумковий контроль
- •7.1. Питання до екзамену з основ охорони праці
- •7.2. Задачі до екзамену з основ охорони праці
- •Розділ 8. Програма підсумкової державної атестації
- •8.1. Пояснювальна записка
- •8.2. Загальні критерії оцінювання знань, умінь і навичок студента за результатами відповіді
- •8.3. Перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені в процесі підготовки та відповіді на питання
- •8.4. Короткий зміст навчального матеріалу, що виноситься на державну атестацію
- •8.5. Зміст розділу «Охорона праці» випускної кваліфікаційної роботи
- •Список скорочень
- •Словник основних термінів і понять із охорони праці
- •Список літератури
- •Http://www.Zondir.Ru/docs/sistem-btruda/gost-121009-76-1999-ssbt elektrobezopasnost-terminyi-I-opredeleniya.Htm
- •Інтернет-ресурси
3.6. Дія електричного струму на організм людини та електробезпека в трифазних електромережах із різними режимами нейтралі
Мета: засвоїти основні способи захисту людини від ураження електричним струмом, навчитися вимірювати опір ізоляції, заземлення.
Прилади й обладнання: омметр, мегомметр, електроприлади, з’єднувальні дроти.
Вступ
1. Дія електричного струму на організм людини та методи її захисту від електричного струму
У діяльності людини немає жодної сфери, де б не використовувалась електроенергія, що збільшує небезпеку враження людини електричним струмом.
Електричний струм більший за 10 мА (0,01 А) є небезпечним для людини. Його дія може викликати пошкодження й розлад нервових волокон, опіки, параліч різних органів, смерть. Особливо небезпечним є змінний струм.
Основні причини враження електричним струмом такі:
- дотик до струмоведучих частин;
- дотик до металевих частин, що опинилися під напругою;
- ураження кроковим струмом;
- ураження електродугою.
Величина
струму, що проходить через людину у
випадку ураження, залежить від шляху
цього проходження і від прикладеної
напруги (рис.1). Електричний опір тіла
людини
коливається
від 70 до 100000 Ом. Для оцінки наслідків
ураження
прийнято
вважити 1000 Ом. Струм, що проходить через
людину, може бути оцінений так:
, А (3.6.1)
Рис. 3.6.1. Можливі випадки враження людини електричним струмом
у трифазній мережі
1– трифазна електрична мережа: А, В, С – фазні проводи;Uф = 220В; N – нейтральний (нульовий) дріт; 2 – трансформатор підстанції; 3-– заземлювачі; Uдот – напруга дотику.
де Uдот — напруга дотику (В);
Rлюд — опір тіла людини (Ом);
Rконт — опір контакту (Ом);
Rгр — опір ґрунту (Ом);
Rпров — опір проводів (Ом);
R в. тр — опір вхідного трансформатора (Ом).
Найбільш небезпечним є випадок змикання з проводами двох фаз. При цьому Uдот є найбільшою, а всі опори, крім Rлюд наближаються до нуля.
Захисні заходи при ураженні електричним струмом можна розділити на дві групи:
1.Заходи безпеки у нормальному режимі.
2.Заходи безпеки в аварійному режимі.
До першої групи відносяться:
− забезпечення недоступності струмопровідних частин;
− застосування електричної ізоляції;
− застосування понижених напруги (менше 42 В змінного струму).
До другої:
− застосування подвійної ізоляції;
− захисне заземлення;
− захисне занулення;
− захисне відключення;
− використання роз’єднувальних трансформаторів;
− вирівнювання потенціалів.
До окремої групи слід віднести використання індивідуальних засобів захисту, які використовуються в обох випадках, та організаційні заходи (навчання, інструктажі, знаки безпеки, контроль за станом електрообладнання, електромереж та інші).
В практичній роботі розглядаються методи контролю стану ізоляції, захисного заземлення і принципи роботи захисного занулення.
2. Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі
Захисне заземлення
Захисне заземлення має своєю метою понизити напругу дотику в випадку пробою ізоляції в обладнанні. Воно полягає у сполученні корпусу обладнання з землею через контур заземлення (рис. 3.6.2).
Рис. 3.6.2. Принципова схема захисного заземлення: 1– трифазна мережа, 2– електроприлад, 3 – заземлення електроприладу, 4 – трансформатор розподільчої підстанції;5 – заземлення трансформатора підстанції.
Контур заземлення містить у собі проводи, якими сполучаються корпуси апаратів із заземлювачами. Заземлювачі являють собою звичайні металеві труби діаметром d=25…50 мм і довжиною l=2…3 м, які забиті в ґрунт.
Рис. 3.6.3. Креслення заземлювача
Замість
труб можуть використовуватись будь-які
металеві предмети. Загальна поверхня
стикання заземлювачів із ґрунтом
(кількість труб) має забезпечити
допустимий опір розтікання струму по
землі (ρ).
Цей опір залежить від площі заземлювачів,
типу ґрунту і його вологості. Найбільший
опір має пісок (ρ
до 2500 Ом∙м),
а найменший – торф (ρ=
20 Ом∙м).
Величина опору захисного заземлення
для пристроїв
напругою до 1000
В не повинна
перевищувати 4
Ом.
Розглянемо, як працює захисне заземлення. Припустимо, відбувся пробій однієї з фаз. На корпусі виникає напруга. Утворюється ланцюг (рис. 3.6.2): фаза – корпус – заземлення – ґрунт – заземлення вхідного трансформатора – трансформатор – проводи фази – корпус. Тобто виникає коротке замикання фази на землю.
Струм
короткого замикання на землю
визначається:
А
(3.6.2)
де zд— повний опір дротів (Ом);
rз.тр. — опір заземлення трансформатора (Ом);
zтр — повний опір трансформатора (Ом).
Для умов симетричного опору фаз, струм замкнення на землю можливо визначати
.
Напруга
на корпус приладу відносно землі –
напруга дотику
складає
(3.6.3)
де, rз — опір заземлення пристрою (Ом),
Струм, який проходить через людину у випадку її дотику до корпусу, становить:
А, (3.6.4)
де – опір контакту "людина – пристрій" та "людина – заземлювач" (Ом).
Хід роботи
Задача 1
Визначити орієнтовну кількість заземлювачів для контуру захисного заземлення.
Струм короткого замикання визначається
А, (3.6.5)
де
– опір проводів (Ом);
– опір
заземлень пристрою і трансформатора
(Ом);
– опір
трансформатора (Ом).
Напруга на корпус приладу відносно землі Uдот складає
В,
(3.6.6)
де,
– опір заземлення пристрою (Ом),
а струм, який проходить через людину у випадку її дотику до корпусу, становить:
А (3.6.7)
де – опір контакту "людина –пристрій" та "людина –заземлювач" (Ом).
Розрахувати
початковий опір трубчастого заземлювача
за формулою:
,
Ом (3.6.8)
де
–
розрахунковий опір грунту (для торфу
– 20 Ом∙м; чорнозему – 30 Ом∙м; садової
землі – 50 Ом∙м; глини – 60 Ом∙м; суглинку
– 100 Ом∙м; супіску – 300 Ом∙м; піску –
500 Ом∙м).
Визначити необхідну кількість заземлювачів:
,
(3.6.9)
де
Ом
– допустимий опір заземлення;
–
коефіцієнт
використання вертикальних заземлювачів:
d,мм
,
Ом
≤ 40 0,69 0,45 0,9
>40 0,62 0,4 0,6
Визначити повний опір заземлення за формулою:
,
Ом (3.6.10)
де
–
коефіцієнт
використання горизонтальних з’єднувальних
стрічок;
–
опір
одиниці заземлювача в Ом.
Порівняти повний опір заземлення з допустимим опором :
=
4 Ом,
(3.6.11)
Наприклад,
для ґрунту – пісок,
=
32 мм,
=
4 м:
Ом;
;
попередньо
приймаємо
,
тоді
Ом<
4
Ом.
Оскільки умова захисту від ураження електричним струмом виконується, остаточно приймаємо заземлення із 45 труб діаметром 32 мм і довжиною 4 м.
Задача 2
Визначити орієнтовну кількість заземлювачів для заземлюючого контуру кабінету інформатики, якщо опір розтіканню струму від одиничного заземлювача складає 10 Ом, коефіцієнт взаємного впливу заземлювачів прийняти 0,6.
Розраховується необхідна кількість заземлювачів за формулою 3.6.9:
.
Результат округлити до найближчого цілого числа у більшу сторону.
Задача 3
Визначити напругу дотику змінного струму та оцінити струм, який буде проходити скрізь людину, при відсутності та за наявності заземлення. Відомо, що опір заземлення 8 Ом, струм короткого замкнення на землю – 10А, опір тіла людини 1000 Ом, взуття – 100 Ом , підлоги – 40 Ом.
Напруга на корпус приладу відносно землі – напруга дотику складає за формулою 3.6.3:
,
В
де, Rз — опір заземлення пристрою (Ом),
Струм, який проходить через людину у випадку її дотику до корпусу, становить за формулою 3.6.4:
, А
де – опір контакту "людина–пристрій" та "людина–заземлювач" (Ом).
Задача 4
Визначити крокову напругу змінного струму на відстані 2м від джерела короткого замкнення на землю та оцінити струм через людину, якщо опір тіла, людини 1000 Ом, взуття – 20 Ом, питома провідність ґрунту – 30 Ом∙м, напруга джерела струму – 220В.
Сила струму кроткого замикання на землю через тіло людини:
=
А. (3.6.12)
Величина напруги кроку як різниця електричних потенціалів на відстані кроку а=0,8 м:
В
.
(3.6.13)
Струм , який протікає через тіло працівника:
А
. (3.6.14)
Вступ
Захисне занулення
Занулення застосовується у чотирьох провідних мережах напругою нижче 1000 В (Рис. 3.6.4).
Рис. 3.6.4. Схема захисного занулення:
1– трифазна електромережа: А,В,С – фази, N – нейтральний ( нульовий) дріт; 2- електроприлад; 3 – запобіжники; 4 – трансформатор розподільчої підстанції.
При зануленні корпус установки з’єднується з нейтральним (нульовим) дротом , а перед електроприладом розміщують запобіжники.
В аварійній ситуації, коли на корпусі електроприладу виникає напруга, утворюється коротке замкнення через нульовий дріт внаслідок чого спрацьовує запобіжник тій фази, в якій виникле пошкодження ізоляції. Запобіжники повинні спрацьовувати раніше виникнення небезпечної напруги для людини. Досягають цього правильним підбором запобіжників. Зазвичай струм спрацьовування запобіжників для електронагрівальних приладів визначають так:
Ісп=1,25·Ір, А (3.6.15)
де, Ір – номінальне робоче значення струму для електроприладу (А).
Хід роботи
Задача 5
Оцінити
працездатність захисного занулення
обладнання, якщо при номінальному струмі
запобіжників 10
А, мережа
характеризується такими параметрами:
загальний опір дротів
=40
Ом, опір
трансформатора (трьохфазного)
=10
Ом, фазна
напруга U=220
В.
Струм спрацьовування запобіжників для електронагрівальних приладів визначають формулою:
,
де
(3.6.16)
,
(3.6.17)
де
– опір мережі.
Оцінюючи працездатність захисного занулення обладнання необхідно порівняти отриманий струм спрацьовування запобіжників в електричному колі з допустимим номінальним струмом запобіжників, який не можна перевищувати.
Вступ
Вимірювання опору ізоляції
Для
періодичного контролю стану ізоляції
електроприладів застосовується пристрій
– мегомметр. Він дозволяє вимірювати
значні опори ізоляції
в
мегомах або у кілоомах. Вимірювання
опору ізоляції в установках із напругою
до 1000 В здійснюється з такою періодичністю:
1) переносний електроінструмент — 1 раз на місяць;
2) електромережі та апарати вторинного ланцюга – 1 раз у 3 роки;
3) верстати та інше стаціонарне обладнання – 1 раз на рік.
При
цьому у першому випадку допустимий опір
ізоляції Rіз
1МОм,
у другому й третьому Rізол
0,5
МОм.
Для вимірювання слід з'єднати клему "Лінія" мегомметра з обмоткою (проводом) приладу, а другим проводом з'єднати клему "Земля" з корпусом приладу. Перемикач «КОм – МОм» слід поставити у положення «МОм». Обертаючи ручку індикатора зі швидкістю близько 60 об/хв провести відлік показів . Результати вимірювань заносяться у журнал спостережень (таблиця 3.6.1).
Під час вимірювань необхідно бути обережними, оскільки між з'єднувальними проводами виникає різниця потенціалів більше 100 В.
Таблиця 3.6.1
Журнал спостережень
№ п/п |
Назва обладнання |
Опір ізоляції, МОм |
Мінімально допустимий опір ізоляції, МОм |
1. |
|
|
|
Примітка: у випадку випробування трифазних приладів перевіряється кожна фаза. Для цього до клеми "лінія" слід по черзі підключати всі (3-4) проводи.
Контроль заземлення обладнання лабораторії (майстерні) проводиться щомісячно і включає в себе огляд елементів заземлення і вимір опору заземлюючих провідників. Цей опір не повинен перевищувати 0,8 Ом. Для виміру клему "Земля" омметра необхідно підключити до заземлюючого контуру, а шнур від клеми "Rx" підключати почергово до обладнання, що перевіряється. Результати вимірів заносять у таблицю 3.6.2. За результатами перевірки робляться висновки про справність заземлення.
Таблиця 3.6.2
Журнал спостережень
№ |
Назва обладнання |
Опір заземлюючих провідників , Ом |
1… |
|
|
Примітка: перед початком вимірювань необхідно вимкнути рубильник на вході до лабораторії чи майстерні, а під час роботи дотримуватись інструкції по користуванню омметром.
Контрольні запитання
1. Основні методи по захисту людини від ураження електричним струмом.
2.Яка періодичність вимірювання опору ізоляції?
3.Які величини граничного опору ізоляції для апаратів з номінальною напругою до 1000 В?
4.Поясніть схему заземлення та принцип його дії.
5.Як розрахувати напругу дотику і струм, що проходить через людину в аварійної ситуації?
6. У чому полягає сутність захисного занулення?
7. Опишіть методику розрахунку заземлення,
8. Поясніть порядок вимірювання опору заземлення та контролю справності заземлюючого контуру.