
- •Ввідна лекція.
- •Тема 7. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст. 4
- •2.Формування території. Етноніми. 7
- •IV. Ідеологічна боротьба з полонізацією. Братства. Берестейська унія. 37
- •V. Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу 39
- •3.Остаточна ліквідація української державності (1708—1783). 51
- •Тема 7. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст.
- •Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).
- •Тема 9. Національно-державне відродження України (1991 – 2005 рр.). План
- •Вступ до курсу.
- •2.Формування території. Етноніми. 3
- •Тема 7. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст. 4
- •2.Формування території. Етноніми. 7
- •2.Формування території. Етноніми. Література.
- •І. Історія як наука.
- •І.І. Предмет і завдання курсу
- •І. Іі. Методологія вивчення історії
- •І. Ііі. Періодизація історії України
- •І.IV. Джерела вивчення історії, їх класифікація та коротка характеристика
- •II.I. Першоначала людського життя на території сучасної України. Давнє населення: трипільці, кімерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.
- •Іі.Ііі. Формування території. Назви та самоназви української території
- •2.Формування території. Етноніми. 3
- •Тема 7. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст. 4
- •2.Формування території. Етноніми. 7
- •І. Формування давньоруської Київської держави.
- •Іі. Політичний устрій Київської Русі.
- •Ііі. Галицько-Волинське князівство та його роль в історії українського народу.
- •Литовсько-польська доба української історії. Початки козаччини. Запорозька січ.
- •Тема 2. Політичне становище та соціально – економічний розвиток
- •Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу. Література
- •І. Перехід українських земель під владу Литви та їхнє політичне становище в 14 — першій половині 16 ст.
- •Іі. Соціально-економічний розвиток України в другій половині 14-16 ст.
- •Ііі. Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •IV. Ідеологічна боротьба з полонізацією. Братства. Берестейська унія.
- •V. Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу
- •V.I. Генеза українського козацтва.
- •V.II. Боротьба козаків з турками і татарами.
- •Лекція 4. Національно-визвольна революція і формування державності (середина XVII ст.).
- •Література
- •І. Події 1648—1657 років в Україні. Богдан Хмельницький – фундатор нової української держави.
- •Іі. Українська держава у 1648—1654 роках. Переяславська угода 1654 року. Березневі статті.
- •Лекція 4 соціально-економічний та політичний розвиток україни у XVIII ст. План
- •3.Остаточна ліквідація української державності (1708—1783). Література
- •І. Гетьман Іван Мазепа.
- •Іі. Політичні концепції мазепинців.
- •Ііі. Остаточна ліквідація української державності (1708—1783).
- •Лекція 5.
- •Тема 5. Українські землі в хіх ст. План
- •Література
- •1.Політичне становище українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в хіх ст.
- •2.Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України в хіх ст.
- •Україна під час революції 1905-1907 рр.
- •Столипінська аграрна реформа на Україні.
- •Українська політична думка
- •Відродження національної свідомості.
- •Масонство в Україні
- •Декабристи.
- •Кирило-Мефодіївське товариство
- •Народництво.
- •Ліберально-демократичний напрям у суспільно-політичному русі
- •Соціал-демократичні ідеї в Україні
- •Український консерватизм.
- •Націократія
- •3.Західноукраїнські землі в хіх ст. Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях.
- •Формування політичних партій
- •Трагедія Першої світової війни: причини, характер, головні воєнні дії на території України
- •Лекція 8
- •Тема 6. Українська національно-визвольна революція 1917 – 1921 рр.
- •Література
- •1. Доба Центральної Ради.
- •Створення Центральної Ради.
- •Універсали Центральної Ради
- •Війна Радянської Росії проти унр (кінець 1917— початок 1918 рр.)
- •Брестський мирний договір
- •Історичні уроки Центральної Ради
- •2. Українська держава п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •3.Унр доби Директорії. Зунр.
- •Західно-українська народна республіка (зунр)
- •Громадянська війна в Україні
- •Тема 7.Лекція 10-11.
- •2.Формування території. Етноніми. 3
- •Тема 7. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст. 4
- •2.Формування території. Етноніми. 7
- •Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст.
- •Література
- •I. Місце України у Версальсько-Вашингтонській системі
- •II. Національно-державне будівництво
- •III. Соціально-економічне та політичне становище
- •IV. Політика українізації: суть та наслідки
- •V. Голодомор 1932—1933 рр.
- •VI. Сталінські репресії в Україні.
- •VII. Західна Україна у міжвоєнну добу
- •2.Формування території. Етноніми. 3
- •Тема 7. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст. 4
- •2.Формування території. Етноніми. 7
- •I. Крах Версальсько-Вашингтонської системи. Початок Другої світової війни, її причини, характер та періодизація.
- •II. Західно-українські землі у контексті радянсько-німецьких договорів 1939 року
- •III. Окупація України військами нацистської Німеччини та її союзників.
- •IV. Рух опору
- •V. Звільнення України від окупантів
- •VI. Підсумки та уроки Другої світової війни. Ціна перемоги для України
- •2.Формування території. Етноніми. 3
- •Тема 7. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст. 4
- •2.Формування території. Етноніми. 7
- •I. Економічне і політичне становище України після Другої світової війни
- •II. Загострення політичної боротьби у західних областях
- •III. Десталінізація
- •IV. Нові методи управління народним господарством
- •V. Шестидесятники
- •Література.
- •2.Формування території. Етноніми. 3
- •Тема 7. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст. 4
- •2.Формування території. Етноніми. 7
- •I. Зростання кризових явищ у політичному житті
- •II. Дисидентський рух в Україні
- •III. Криза у соціально-економічній сфері.
- •IV. Україна на шляху до державного суверенітету і незалежності
- •2.Формування території. Етноніми. 3
- •Тема 7. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст. 4
- •2.Формування території. Етноніми. 7
- •I. Серпневі події 1991 р. У Москві, їх спрямованість і наслідки
- •II. Акт проголошення незалежності України
- •III. Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності
- •IV. Прийняття Конституції України 1996 року
- •V. Формування багатопартійної системи в Україні
- •VI. Релігія та церква у сучасній Україні
- •VII. Україна і світ
- •Список рекомендованої літератури
І. Події 1648—1657 років в Україні. Богдан Хмельницький – фундатор нової української держави.
Політичні події 40-50-х років 17 століття на українських землях змінили карту Європи. Найбільш масштабне козацьке повстання, яке отримало назву Визвольна війна, козацька революція, велике повстання чи національно-визвольна війна, безумовно, відіграло величезну роль у розподілі політичних сил в цьому регіоні. То що ж це було — національно-визвольна боротьба українців проти поляків, чи соціальна революція, яка втягнула у свою орбіту не тільки усі стани і соціальні групи, а й кожну окрему людину?
Якщо коротко зазначити причини зростаючого невдоволення народних мас України політикою Речі Посполитої, то необхідно наголосити на: посиленні гніту селян і міщан з боку польської шляхти, наступі на права козацтва й небажанні надати козацькі права значній частині селян і міщан, незахищеності православної шляхти від свавілля польських магнатів, переслідуванні православного духовенства й національно-релігійних утисках інших груп населення.
У сучасній історичній науковій літературі переважає думка про те, що доцільніше визначити події 1648—1657 років як революційні. По-перше, у новоутвореній Українській державі була повністю змінена соціальна ієрархія суспільства, бо до національної еліти потрапили ті верстви населення, які здобули собі це право “правом шаблі”. По-друге, і тут варто погодитися зокрема з точкою зору Н.Яковенко, події Хмельниччини на багато століть уперед, якщо не до наших часів, визначили національний ідеал, довкола якого вперше в єдиному ритмі почали обертатися дві культури — елітарна і простонародна: постать героя-козака, символічного борця “за волю України”.
Мета цієї революційної війни була утворити Українську державу, тим самим захистити мову, віру, культуру, звичаї, зберегти козацькі вольності, звільнити народ від утисків та експлуатації іноземних і місцевих феодалів.
Нагадаємо, що 17 століття в історії Європи стало періодом глибоких соціально-економічних перетворень, коли народи, переборюючи тяжкі наслідки феодалізму, ставали на шлях більш прогресивного розвитку, формували і зміцнювали свої власні держави, затверджували нові форми управління, впроваджували більш ефективні форми виробництва.
Події 1648—1657 років в Україні також не можна спрощувати, розглядаючи їх лише як визвольну війну проти польського гніту. Створення в ході цієї боротьби власної державності свідчить про те, що для цього багато чого мало змінитися в житті українського народу. Хто зміг створити цю державу і за рахунок чого? Це змогла зробити тільки велика соціальна сила, яка виросла на новому економічному укладі. Організоване військо, господарство нового фермерського типу, нові органи влади, що базувалися на виборності та самоврядуванні, разом і були новою державою, яка зародилась у надрах Речі Посполитої та, відкидаючи відсталий феодальний устрій з покріпаченим селянством, державну організацію свавільної польської шляхти, принесла вільну працю, засновану на економічній зацікавленості, нове демократичне управління, де більша частина населення мала виборчі права.
Поряд з козацтвом українське селянство йшло до свого соціального визволення. Вливаючись в гетьманську армію, а часто і діючи самостійно, спалюючи панські маєтки, знищуючи польських панів, воно втілювало у життя власну мету — визволення з кріпацької залежності, отримання землі. Ця мета відповідала вимогам селянських мас європейських країн. Все це свідчить про відповідність українського шляху тим шляхам, якими йшли розвинені європейські держави, а народ України боровся за нові буржуазні соціально-економічні відносини.
За короткий час, в ході кривавої боротьби, український народ створив державу з чіткою структурою центральної і місцевої влади. З першого погляду події 1648—1657 років виглядають як визвольна війна проти іншої держави, проте, якщо вдатися до поглибленого аналізу, то ми побачимо в цих подіях всі риси національної революції, яка розгорнулась за соціальні перетворення, створення національної держави.
Десять років гетьманував Богдан Михайлович Хмельницький на українських землях. Організатор і керівник національно-визвольної революції, державний діяч, полководець та дипломат, засновник Української козацької держави, він є однією із найцікавіших постатей в історії України.
Отримавши освіту в єзуїтській колегії у Львові, він повернувся до служби у кінній сотні свого батька, чигиринського сотника. Богдан брав участь у козацьких походах на татар і турок, у селянсько-козацьких повстаннях 1630-х років, навіть обіймав посаду писаря реєстрового війська.
Приводом до повстання послужила особиста образа Б. Хмельницького з боку магната Чаплинського. У 1647 році на таємній раді було висунуто і обговорено план повстання. Тоді ж Б.Хмельницький був заарештований, проте, оскільки він належав до козацької старшини, необхідно було виконати певні формальності, щоб засудити його. Справа затяглася, Богдана Хмельницького кинули у тюрму, що була під наглядом чигиринського полковника Кречовського. Останній Богдана відпустив. Хмельницький тікає на Запорожжя, де 18 квітня 1648 року козацька рада обрала його гетьманом запорозьких козаків.
22 квітня 1648 року козацьке військо на чолі з Богданом Хмельницьким виступило в Україну, розпочавши цим воєнні дії проти військ шляхетської Польщі; у їх ході розкрився величезний талант гетьмана як полководця, його здібності дипломата і державного діяча.
Повстанські війська під командуванням Б..Хмельницького здобули перемогу над польсько-шляхетськими військами під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями (1648 р.), у Зборівській битві (1649 р.), під Батогом (1652 р.) і Жванцем (1653 р.) Незважаючи на програну через зраду хана битву під Берестечком (1651 р.), Хмельницький виявився справжнім знавцем військової справи, новатором і носієм передових ідей у воєнному мистецтві. Таким же новатором він показав себе в організації козацького війська, у державній діяльності.
Засновник Української козацької держави, він став і першим організатором її адміністративного управління. Як визначний політик зумів, як ніхто до нього раніше, налагодити зовнішньополітичні зносини України з Туреччиною, Трансільванією, Росією, Польщею, Венецією, Швецією, Кримом та іншими країнами, майстерно використовуючи суперечності між ними.