
- •Лекція 6
- •Тема 4. Температура ґрунту та водних поверхонь
- •4.1. Теплові властивості ґрунту
- •4.2. Процеси нагрівання та охолодження ґрунту. Тепловий баланс ґрунту
- •4.3. Розповсюдження тепла в глибину ґрунту
- •4.4. Добовий і річний ходи температури ґрунту на поверхні та на глибинах
- •Лекція 7
- •Тема 4. Температура ґрунту та водних поверхонь
- •4.5. Тепловий режим снігового покриву
- •4.6. Нагрівання та охолодження водних басейнів
- •Добове та річне коливання температури водних басейнів
- •Теплообмін у ґрунті та водних басейнах
Добове та річне коливання температури водних басейнів
У добовому ході температури поверхні води максимум настає о 15–16 годині, а мінімум через 2-3 години після сходу Сонця.
Амплітуда добових коливань на поверхні озер у помірних широтах складає всього 2-50, в океанах вона ще менша: 0,10 у високих широтах, 0,40 – в середніх широтах (φ=30-400) і 0,50 – у тропіках.
Глибина проникнення добових коливань складає 15-20 м води. Час настання максимуму та мінімуму запізнюється з глибиною приблизно на 6,5 год. на 1 м.
У річному ході температури поверхні води максимум настає в північній півкулі в серпні, а мінімум – в лютому-березні.
Амплітуда річних коливань на поверхні глибоких озер і внутрішніх морів складає 15-200. В океанах вона значно менша: від 2-40 в тропічних широтах до 5-80 в помірних широтах.
Річні коливання температури проникають на глибину водних басейнів до 200-300 м. Запізнювання моментів настання максимальної та мінімальної температур складає приблизно один місяць на 60 м глибини.
Теплообмін у ґрунті та водних басейнах
Добовим теплообміном називають ту кількість тепла, яка вдень проникає в глибину ґрунту чи води на 1 см2 чи 1 м2 її поверхні та виходить в атмосферу вночі.
Річний теплообмін відповідно представляє собою той запас тепла, який назбирав ґрунт (або вода) у літній період і який він віддає атмосфері зимою. Тепло сонячної радіації, що надходить вдень на поверхню ґрунту, в більшій частині відразу віддається ґрунтом прилеглому повітрю та лише частина тепла проникає в більш глибокі шари, та не на велику глибину.
У воді завдяки динамічній турбулентності майже все тепло, що поглинулося поверхнею, передається на більш глибокі шари та лише мала частина йде на нагрівання повітря. Якщо за 100% прийняти величину радіації, що поглинута поверхнею ґрунту (піском), то з цих 100% безпосередньо у повітря на його нагрівання піде 43%, а 57% - на глибину ґрунту.
З цієї ж кількості у 100% в океані лише 0,4% буде віддано повітрю, а 99,6% піде на глибину води .
Розрахунки показують, що добовий і річний теплообміни у воді в 20-30 разів більші, ніж у ґрунті.
Так, наприклад, із спостережень за температурою ґрунту та води отримано наступні величини теплообміну в кал/см2 за рік:
Ґрунт у середньому . . . . . . . . . . . . . . . 2 500
Женевське озеро . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 000
Балтійське море . . . . . . . . . . . . . . . . . .50 000
У літній період море поглинає велику кількість находженого до його поверхні тепла. Проте в зимовий період поверхня моря віддає повітрю великі кількості тепла. Саме це є головною причиною відмінності між морським і континентальним кліматом.
Велике значення для теплообміну в морі має льодяний покрив, який, завдяки малій теплопровідності, суттєво зменшує тепловіддачу моря.