Методи фінансової діяльності:

обов’язковий метод мобілізації, що полягає в установленні: 1) виду платежу (податки, збори, використання природних ресурсів). 2) точного розміру. 3) строку внесення. 4) обов’язкової погрози в випадку невиплати, порушення строків (пеня, штраф).

добровільний метод мобілізації: 1) грошові лотереї. 2) позики. 3) акції. 4) страхування. 5) залучення тимчасово-вільних коштів підприємств з метою кредитування.

метод фінансування: безоплатний, безповоротний, цільовий, плановий відпуск коштів з державного бюджету за рахунок централізованих та децентралізованих фондів коштів.

Метод кредит-ування

Спец. юр. норми: витрачення фінансових ресурсів (це не тільки кошти, а й спеціальний інструмент яким розпо-ряджаються державні органи).

3

Б) Фінансова система України.

Фінансова система України – сукупність різних ланок фінансових відносин (фінансових інститутів), урегульованих фінансово - правовими нормами, за допомогою яких держава утворює, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані фонди коштів.

Фінансова система україни

Загально-державні централізовані фонди. Держ.бюджет

Фінанси державного соціального страхування (Пенсійний фонд, Фонд Соціального страхування)

Чорнобильський фонд

Децентралізовані фонди; фінанси галузей, підприємств

Різні форми кредиту (Державний, Банківський)

Місцеві бюджети

Страхування

Державний бюджет – це економічні відносини між державою та суб’єктами всіх форм власності і окремими громадянами з приводу формування централізованого фонду коштів, що спрямовується на виконання загальнодержавних завдань і функцій.

Місцеві бюджети – економічні відносини між представницькими органами, органами місцевого самоврядування, що репрезентують інтереси населення, та суб’єктами всіх форм власності і окремих громадян для функціонування, забезпечення даної території.

Фінанси галузей народного господарства – це система економічних відносин, скерованих на утворення децентралізованих фондів коштів, кожний з яких тісно пов’язаний з основним центральним фондом держави – бюджетом.

Фінанси державного соціального страхування – сукупність економічних відносин, які формують пенсійне та соціальне страхування (фонд перебуває в розпорядженні профспілок).

Соціальне страхування – 37% від фонду з/п; Пенсійний фонд – 1-2% від розміру оплати праці; громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю заснованою на особистій власності, та адвокати – 9% від доходу; підприємства (не залежно від форм власності) – 33,3%.

4

Л екція № 9. Основи валютного законодавства.

А) Правовий режим валютних операцій.

Україна здійснює зовнішньо - торговельні та інші економічні зв’язки з зарубіжними країнами через органи, уповноважені нею. Режим здійснення валютних операцій, принципи валютного регулювання, повноваження державних органів ,банків, права і обов’язки суб’єктів валютних відносин встановленні Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, але існують обмеження в право відношеннях на:

• іноземну валюту (банкноти, казначейські білети, монети)

• платіжні документи (чеки, векселі, акредитиви)

• фондові цінності (акції, облігації тощо)

• документи в карбованцях, які купують за іноземну валюту, з правом обертання навпаки

• дорогі метали (золото, срібло, платина, іридій, рутеній)

• природні дорогоцінні камені (алмази, діаманти, рубіни, ізумруди, сапфіри, перли).

Цей принцип обмеження закладено ще і в ст.533 ЦК України (перевід і використання в Україні валют).

Єдиний законний засіб платежу на території України – гривня.

Порядок ввезення-вивозу резидентом і нерезидентом визначає НБУ. Контроль здійснює НБУ.

Кабінет Міністрів відповідає за складання платіжного балансу України, забезпечує політику держави щодо руху валютних цінностей; він формує Державний валютний фонд за рахунок Державного бюджету України в межах видатків, які затвердила Верховна Рада.

Валютний фонд утворюється шляхом:

1) купівлі валютних цінностей на Міжбанківському валютному ринку України або по угоді з НБУ на міжнародному валютному ринку

2) за рахунок інших надходжень

33

власних коштів акціонерів. Не можна робити внески за рахунок бюджетних коштів, кредитних і заставних коштів.

Для формування статутного закону відкривається тимчасовий рахунок за місцем знаходженням банку.

Для реєстрації Акціонерного банку засновники оголошують підписку на 6 місяців, до закінчення повинно бути сплачено 30% номінальної вартості акцій; якщо ні – банк вважається не утвореним (якщо акції розподіляються між засновниками, то до установчих зборів повинно внести 50% номінальної вартості акцій).На протязі 2-х місяців з дня завершення підписки проводяться установчі збори. Банк вважаються створеним після реєстрації НБУ. Протягом 3-х роб. днів після прийняття НБУ відповідного рішення банку видається свідоцтво про держ. реєстрацію. При відмові можна звернутися до суду.

Державна реєстрація — надання банку статусу юридичної особи, відповідно до вимог чинного законодавства.

Реєстрація проходить у відповідності з Тимчасовим положенням про порядок створення і реєстрації комерційних банків і здійснення нагляду за їх діяльністю (затверджено Правилами НБУ від 17.07.92р.).

Документи, які подаються для відкриття філій банку:

1) Клопотання банку про відкриття філії із зазначенням місцезнаходження та основних видів діяльності філії.

2) Рішення спостережної ради про відкриття філії.

3) Положення про філію, затверджене спостережною радою банку.

4) Інформація про керівника та головного бухгалтера філії.

Якщо банк або брокерська контора працює менше 2-х років в Україні, можна отримати тимчасовий дозвіл НБУ. Рішення приймає заступник Голови Правління НБУ.