Гуманітарно-правовий ліцей
м. Черкаси
2004
Лекція № 1. Фінансова діяльність держави.
А) Зміст, методи і здійснення фінансової діяльності.
У будь - якій державі є постійно діючий механізм, у якому використовується товарне виробництво внаслідок розподілу суспільної праці. Існування товарно-грошових відносин і дія об’єктивного закону вартості, визначають об’єктивну необхідність існування державних фінансів.
Державні фінанси – система грошових відносин, що виникла разом з державою і нерозривно пов’язана з її існуванням та функціонуванням.
Фінанси держави – це відносини людей з приводу мобілізації, витрачення фондів коштів.
Фонди коштів – матеріальний зміст коштів.
Усі фінансові відносини є грошовими, але не всі грошові відносини є фінансовими.
Фінансові відносини – це розподільні грошові відносини.
Фінанси держави
Централізовані (державний бюджет) За їх рахунок фінансуються видатки держави та нові будови, реконструюються існуючі підприємства, утримуються установи невиробничої сфери – освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, оборона, управління прокуратури, судові органи, соціальне забезпечення. Знаходиться у розпорядженні держави, як суб’єкта влади. |
Децентралізовані (фонди виробничого і соціального розвитку підприємства) Утворюються в усіх галузях народного господарства за рахунок своїх прибутків. |
Діяльність держави та її органів у галузі мобілізації, розподілу і витрачення централізованих і децентралізованих фондів коштів має назву фінансова діяльність. Відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності є економічні і юридичні.
2
З
а
діяльністю комерційних банків здійснює
контроль Головне управління банківського
нагляду НБУ, Кримське республіканське
та обласне управління НБУ.
Нбу має право:
1. підвищувати норми обов’язкових резервів;
2. відкликати ліцензію;
3. усувати керівництво банку;
4. призначати тимчасову адміністрацію.
Комерційним банкам забороняється діяльність у сфері виробництва, торгівлі, страхування.
Загальна сума внесків у статутні фонди інших підприємств обмежена до 10% власного статутного фонду, нерухоме майно не може перевищувати 10% статутного фонду.
35
Кабінет Міністрів є розпорядником Валютного фонду, він же визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях.
Повноваження нбу:
здійснення валютної політики, контроль дотримання лімітів зовнішнього боргу; має нормотворчі повноваження в здійсненні операцій на валютному ринку України, нагромадження і використання резервних валютних цінностей, встановлення валютних курсів, контроль подання звітів про валютні операції, публікація власних звітів, видання ліцензій на здійснення валютних операцій.
Рада Міністрів Криму, облдержадміністрації мають право (на місцевому рівні): формувати валютні фонди і розпоряджатись цими коштами. Крім головного контролю НБУ за валютними операціями, контроль проводять уповноважені банки. Фінансовий контроль здійснює податкова інспекція.
Контроль за поштовими переказами, та за пересічення митного кордону – відповідно Міністерство зв’язку України, Державний митний Комітет України.
Всі органи контролю наділені повноваженнями на повну інформацію про валютні цінності. Розрахунки в іноземній валюті допускаються за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ.
б) Порядок надання ліцензій НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями.
НБУ видає ліцензії на здійснення валютних операцій: генеральні (на весь період валютного регулювання), індивідуальні(разові валютні операції)
Генеральні ліцензії – видаються комерційними банками іншим кредитно фінансовим установам.
Індивідуальні – резидентам і нерезидентам.
З генеральною ліцензією можна відкривати пункти обміну валют, здійснювати операції з валютними цінностями. НБУ встановлює розмір власного капіталу банку, який повинний діяти на території України не менше 2-х років, забезпечувати технікою установи та представництва (при умові повної сплати заявником статутного фонду) при письмовій згоді НБУ.
34
П равове регулювання фінансової діяльності є однією з форм державного керівництва економікою. Основи фінансової діяльності закладаються у конституцію, розвиваються і деталізуються у фінансовому законодавстві (в ньому чітко розмежовується фінансова діяльність, яка здійснюється через органи господарчого управління підприємств, установ, організацій).
Визначну роль у керуванні і здійсненні фінансової діяльності відіграють органи законодавчої влади (вони вирішують найбільш важливі питання: затверджують бюджети, приймають акти про податки, розмежовують бюджети). За змістом, методами і формами фінансова діяльність є різновидом управлінської діяльності.
Принципи державного управління:
1) Планування
2) Рівності націй і народних меншин
3) Обліку і контролю
4) Участі трудящих в управлінні
5) Законності
6) Фінансової дисципліни
Метод фінансової діяльності – це засіб, прийом за допомогою якого уповноважений органи від імені держави мобілізує, використовує фонди коштів.