1.4 Невизначеність та ризик. Причини виникнення невизначеності та ієрархія її видів

Невизначеність — фундаментальна характеристика недостатньої забезпеченості процесу прийняття економічних рішень знаннями стосовно певної проблемної ситуації. Невизначеність можна тлумачити й деталізувати як недостовірність (ефект «марева»), неоднозначність (ефект «нечіткості», «розпливчастості»). Вони, своєю чергою, можуть бути деталізовані (див. рис. 2.1.1).

Рис. 2.1.1. Ієрархія видів невизначеності

Так, зокрема, невідомість засвідчує повну або часткову відсут­ність інформації щодо певної проблемної ситуації. Причинами цього можуть бути неповнота інформації, неструк­турованість, неінтерпретованість, несприйнятливість, що суттєво ускладнює процес прийняття раціональних рішень. Неповнота свідчить про нестачу доступної для реєстрації й необхідної для розв’язання задачі інформації. Неінтерпретованість вказує на відсутність однозначної відповідності між якісними та кількісними складовими інформаційної множини, наприклад між економічними показниками певного об’єкта (проекту) та числовими значеннями цих показників. Неструктурованість ускладнює чи практично внеможливлює доступ до відповідних наявних даних. Несприйнятливість пов’язана із незрозумілою для суб’єкта прийняття рішень (суб’єкта ризику) формою реєстрації і подання відповідних даних, наприклад подання в незрозумілих для суб’єк­та одиницях вимірювання необхідних показників.

Недостовірність свідчить про наявність фіктивних даних, тобто таких, що необ’єктивно відображають проблемну ситуацію. Причинами недостовірності можуть бути неадекватність, супереч­ливість (розбіжність), мінливість, спотворення (свідоме чи ні) необхідної інформації.

Тема 2: Засади системного аналізу ризику в спектрі економічних проблем. Якісний аналіз ризику

1. Системний аналіз ризику в економіці та підприємництві

2. Процес прийняття економічних рішень з урахуванням ризику

3. Аналіз ризикованості підприємства на підставі показників фінансового стану

4. Ризикотвірні чинники

5. Загальні засади класифікації ризику. Політичний ризик. Підприємницький ризик

6. Виробничий ризик. Комерційний ризик. Фінансовий ризик. Інноваційний ризик

2.1 Системний аналіз ризику в економіці та підприємництві

Аналіз ризику — це методологія, за допомогою якої невизначеність, притаманна, зокрема, найважливішим показникам, які характеризують основні технiко-економiчнi параметри господарської діяльності й розглядаються в контексті майбутнього, піддається ана­лізу з метою оцінювання впливу ризику на вiдповiднi результати.

Необхідно пам’ятати, що наука про економічний ризик (ризикологія) покликана на засадах синергетичного підходу й системного аналізу вивчати закономірності, принципи, інструментарій щодо оцінювання, моделювання й управління ризиком. Отже, йдеться, зокрема, про:

• якісний аналіз ризику;

• формування системи кількісних показників ступеня ризику;

• кількісний аналіз ризику;

• моделювання й прогнозування ризику;

• управління ризиком та зниження його ступеня.

Комплексний підхід у ризикології дає можливість менеджерам і підприємцям ефективніше використовувати ресурси, розподіляти відповідальність, покращувати результати діяльності підприємства та забезпечувати прийнятний рівень ризику.

Системний підхід ґрунтується на необхідності розглядати всі явища та процеси в їх взаємозв’язку, із урахування впливу елементів один на одного та зворотного зв’язку.

Своєчасна ідентифікація ризику та станів, до яких він може призвести, дає можливість запобігати небажаним наслідкам, обирати гнучкішу стратегію. У разі підтвердження (перевірки) за допомогою кількісних оцінок показників ефективності й ризикованості з’являється можливість формувати достовірні прогнози щодо майбутньої діяльності та планувати економічні результати.

Таким чином, доцільно здійснювати аналіз ризику діяльності та стану безпосередньо підприємства, проектів і стратегій, що ним реалізуються, а також порівняльний аналіз щодо ризикованості діяльності в межах ринкового сегмента, галузі, країни тощо.