Тема 1: Концептуальні засади ризикології в економіці та підприємництві

1. Ризик як економічна категорія. Об’єкт, суб’єкт, джерело ризику

2. Система постулатів стосовно ризику як економічної категорії

3. Концептуальні засади й аксіоматика ризикології

4. Невизначеність та ризик. Причини виникнення невизначеності та ієрархія її видів

5. Конфліктність, альтернативність, багатокритеріальність та багатоцільовість

Аналіз проблем економічної науки та практики переконливо свідчить, що врахування невизначеності, конфліктності й породжуваного ними ризику є однією із магістральних ліній розвитку економічної теорії другої половини ХХ ст. З ризиком доводиться стикатися у повсякденній практичній діяльності. Його неможливо уникнути в жодному із видів ділової активності. Так, він присутній, скажімо, під час прийняття рішень з приводу розміщення грошей у банку, за купівлі акцій та інших цінних паперів, вкладання коштів у нове виробництво тощо. Бездіяльність у сфері біз­несу пов’язана із ризиком невикористаних можливостей.

1.1 Ризик як економічна категорія. Об’єкт, суб’єкт, джерело ризику

Наголосимо, що об’єктивно наявні невизначеність, конфліктність, брак інформації на момент оцінювання та прийняття управ­лінських рішень, неоднозначність прогнозів, зміни в оточуючому середовищі й у самій системі, еволюційні трансформаційні процеси, обмаль часу для наукового обґрунтування значень економіч­них і фінансових показників та підтримки прийняття відповідних рішень породжують ризик.

Вивчаючи та враховуючи ризик, необхідно мати чітке уявлення про його об’єкт, суб’єкт, джерела. Слід також звернути увагу на те, що ризик має діалектичну об’єктивно-суб’єктивну структуру.

Об’єктивність ризику у фінансово-економічній сфері ґрунтується на тому, що він існує внаслідок об’єктивних, притаманних економіці категорій конфліктності, невизначеності, розпливчастості, відсутності вичерпної інформації на момент оцінювання та прийняття управлінських рішень.

Суб’єктивність ризику зумовлюється тим, що в економіці (біз­несі) діють реальні люди (інвестори, менеджери, управлінські команди, бізнесмени) із власним досвідом, психологією, інтересами, преференціями, схильністю чи несхильністю до ризику.

Об’єктом ризику називають економічну систему, оцінити ефективність та умови функціонування якої на перспективу вичерпно та з необхідною точністю неможливо.

Суб’єкт ризику — особа або колектив, зацікавлені в результатах управління об’єктом ризику із відповідною компетенцією щодо управління й прийняття відповідних рішень стосовно об’єкта ризику.

Джерела ризику — це чинники (процеси, явища), що спричиняють невизначеність, конфліктність.

З огляду на викладене, ми пропонуємо таке визначення економічного ризику.

Ризик — це економічна категорія, котра відображає характерні особливості сприйняття зацікавленими суб’єктами економічних відносин об’єктивно наявних невизначеності та конфліктності, іманентно притаманних процесам цілепокладання, управління, прийняття рішень та оцінювання, обтяжених можливими загрозами й невикористаними можливостями.

Це визначення ґрунтується на системному підході до категорії економічного ризику і вказує на необхідність аналізу впливу на об’єкти управління сукупності внутрішніх і зовнішніх чинників і надсистеми, а також урахування ставлення до ризику суб’єктів господарювання (суб’єктів ризику).